Справа № 2-а-2269

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Солонянського ВДПС ДАІ ОДДЗ УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Хуторного Віталія Івановича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 376792 від 25.08.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 376792 від 25.08.2010 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що 25.08.2010 року, приблизно о 16 год. 35 хв. він, керуючи автомобілем GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автомагістралі зі швидкістю приблизно 65 км/год, тобто діяв згідно з вимогами п.12.4 ПДР та відповідно до знаку 5.45 ПДР, тобто з допустимою в населеному пункті швидкістю. Під час руху був зупинений відповідачем, який пояснив позивачу, що той перевищив швидкість руху на 24 км/год, тобто рухався зі швидкістю 84 км/год, яка була зафіксована за допомогою вимірювача швидкості „Радіс”. Позивач заперечував проти цього, пояснивши, що рухався в потоці транспортних засобів зі швидкістю 65 км/год, однак відповідач не прийняв ці пояснення до уваги та склав стосовно позивача протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Однак позивач вважає, що притягнутий до адміністративної відповідальності незаконно, тому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 376792 від 25.08.2010 року.    

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги за вказаними доводами та підставами, пояснив, що рухався зі швидкістю 65-67 км/год, та перевищити швидкість руху на 24 км/год, тобто рухатися зі швидкістю 84 км/год, не міг, бо рухався в колонні автомобілів. При винесенні постанови відповідач не врахував обставини, які пом’якшують його відповідальність, зокрема те, що в нього на утриманні є неповнолітня дитина, відсутність в нього постійного місця роботи та скоєння правопорушення вперше.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності, в задоволенні позову просить відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні позови з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.

25.08.2010 року о 16 год. 37 хв. відповідачем по справі, інспектором ДПС Солонянського взводу ВДПС ДАІ ОДДЗ УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшиною міліції Хуторним Віталієм Івановичем був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 117965 /а.с.4/, згідно якого ОСОБА_1 25.08.2010 року о 16 год. 35 хв. на 420 км а/д Н-08 в с.Братське, позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР України, керуючи автомобілем Джелі, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м.Запоріжжя, перевищив швидкість руху на 24 км/год, рухався зі швидкістю 84 км/год, швидкість вимірювалася приладом „Радіс” № 2080, чим порушив п.12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.

Також 25.08.2010 року відповідачем по справі була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 376792 /а.с.5/, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. на користь держави за скоєння правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями   транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування своїх вимог, суд приходить до висновку, що ним дійсно було порушено п.12.4 ПДР України, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 376792 від 25.08.2010 року була винесена на законних підставах, а отже підстав для визнання постанови незаконною та її скасування немає.

Згідно з ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.33 КпАП України, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з п.4 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.22 КпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховувалися обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

З огляду на те, що позивач до адміністративної відповідальності притягується вперше, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем роботи характеризується позитивно, про що свідчать надані ним копія свідоцтва про народження та характеристика /а.с.18-19/, скоєне ним правопорушення не потягло за собою настання будь-яких негативних наслідків, вважаю можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст.22, 33, 283, 287-289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,    

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити заходи стягнення, застосовані до ОСОБА_1 постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 376792 від 25.08.2010 року за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесеною інспектором ДПС Солонянського взводу ВДПС ДАІ ОДДЗ УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшиною міліції Хуторним Віталієм Івановичем, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень, та обмежитись усним зауваженням.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                                 В.І.БАРАНОВ