Справа № 2-7210/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2010 року                                                               Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі: головуючого судді Голоти Л.О.,

при секретарі Пишний О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -  

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що 24.06.2010 р. ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 3000 доларів США, які останній зобов’язувався повернути до 24.10.2010 р., що підтверджується письмовою розпискою. На даний час зобов’язання не виконано, оскільки сума боргу відповідачем не повернута. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та просила суд позов задовольнити.

    Відповідач в судовому засідання позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що грошові кошти брав на сім’ю для будівництва, але до цього часу їх не повернув.    

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності суд, дійшов висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно письмової розписки від 24.06.2010 р. ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 3000 доларів США до 24.10.2010 р.  

Згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтвердив факт укладення договору позики між ним та позивачем та отримання від позивача коштів в розмірі 3000 дол. США, та факт того, що борг в даний час ним не повернуто.  

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 3000 доларів США до 24.10.2010 р., що підтверджується письмовою розпискою від 24.06.2010 р. Позичені кошти в належний термін відповідач не повернув, що є підставою для задоволення позову та стягнення коштів за борговою розпискою в сумі 3000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 27.09.2010 р. складає 13282,22 гривень.

    Враховуючи те, що позивач сплатив судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, їх, згідно ст.ст. 81, 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 60, 81, 88, 213-218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 13 282,22 грн. та витрати понесені позивачем при сплаті судового збору в сумі 133,00 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн., на правову допомогу 350 грн.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

  Суддя: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:    

Секретар: