Справа № 2-1406/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
27 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Гаврилюк Н.Я.
з участю представника позивача по довіреності від 20.05.2010 року №010-01/3386 Созоника В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат, –
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18 570,35 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 148 689 грн. 08 коп. та 350 грн. заборгованості по прострочених платежах по комісії за управління кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат.
В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги у зв'язку із зростанням заборгованості та просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 19 803,77 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 157 954 грн. 87 коп. та 18 225 грн. 03 коп., з яких 650 грн. становить заборгованість по нарахованій і несплаченій комісії за управління кредитом та 17575 грн. 03 коп. - заборгованість по нарахованій та несплаченій пені. Стягнення заборгованості за кредитним договором звернути на предмет іпотеки.
Позов обгрунтовував тим, що, 04.05.2007 року відповідач ОСОБА_2. отримав в позивача кредит в розмірі 23 000 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту 03.05.2014 року та зобов’язався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку та розміру сплати коштів станом на 17.03.2010 року за відповідачем ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 19 803,77 долари США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 157 954 грн. 87 коп. та 18 225 грн. 03 коп., в тому числі: заборгованість по кредиту становить 17 522,91 долари США, гривневий еквівалент складає 139 762 грн. 73 коп., заборгованість по відсотках — 2280,86 доларів США, гривневий еквівалент складає 18192 грн. 14 коп., заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитом становить 650 грн., заборгованість по нарахованій та несплаченій пені становить 17575 грн. 03 коп. Умовами договору визначено, що наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту або процентів за користування кредитними коштами є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. ОСОБА_3, як майновий поручитель, відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором своїм майном , яке вона надала у забезпечення виконання такого зобов'язання. Тому, вважаючи право банку порушеним, позивач просив стягнути з відповідачів вказану суму боргу шляхом звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
04 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України", та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №5407С10 (а. с.7-12), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 23 000 доларів США та зобов’язався повернути кредит до 03.05.2014 р. згідно з графіком його погашення. Умовами п. 2.2.1 Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 14% річних за час фактичного користування кредитом, а також п. 2.2.2 встановлена плата за управління кредитом в розмірі 50 грн. щомісячно з 1 по 15 число кожного місяця.
Згідно п. 2.4.1 кредитного договору (а. с.8) відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повертати кредитні кошти рівними частинами, починаючи з 01.06.2007 року у сумах визначених Графіком в розмірі 273 грн. 81 коп. та сплачувати відсотки за користування коштами одночасно з погашенням кредиту.
Пунктом 2.5.1. кредитного договору (а. с. 8 ) передбачено обов'язок позичальника сплачувати проценти за користування коштами щомісячно з 1 по 15 число кожного місяця.
Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_2, систематично порушував строки та розміри сплати кредиту і процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 5407С10 від 04.05.2007 року (а. с. 16-17, 42-43), вимогами про дострокове погашення кредиту, адресованими позивачем відповідачам (а.с.18,19).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Відповідно до п. 2.4.2. кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування кредитом відповідач — позичальник сплачує позивачу — кредитору пеню в розмірі подвійної облікової стакви НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період за який сплачується пеня.
У відповідності до п. 2.6.2. банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, та неустойки у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору.
За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Позивачем станом на 17.03.2010 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 5407С10 від 04.05.2007 року (а. с. 42-43), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитними зобов'язаннями в сумі 19 803,77 долари США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 157 954 грн. 87 коп. та 18 225 грн. 03 коп., в тому числі: заборгованість по кредиту становить 17 522,91 долари США, гривневий еквівалент складає 139 762 грн. 73 коп., заборгованість по відсотках — 2 280,86 доларів США, гривневий еквівалент складає 18192 грн. 14 коп., заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитом становить 650 грн., заборгованість по нарахованій та несплаченій пені становить 17575 грн. 03 коп.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.
Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
В забезпечення виконання даного кредитного договору від 04.05.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 укладено іпотечний договір (а.с. 13-15 ), відповідно до п. 1.3. якого остання передала в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,0469 га., що знаходиться в АДРЕСА_2, кадастровий номер 2610192001250050003, яка належить їй згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 17.04.2006 року.
За змістом п.1.6. іпотечного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником положень кредитного договору іпотекодержатель вправі отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
Згідно п.2.1.11. іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку", якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель (іпотекодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). За рахунок предмета застави, іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.
Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спосіб реалізації предмета застави, іпотеки встановлений ст. 591 ЦК України та ст. 39 Закону України “Про іпотеку".
Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
При вирішенні питання в якій саме валюті підлягає поверненню борг за кредитним зобов'язаннями, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю, валюта України є законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов'язань. За змістом ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Таким чином стягненню з відповідачів в користь ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України" підлягає заборгованість за кредитним договором № 5407С10 від 04.05.2007 року по тілу кредиту та нарахованих і не сплачених відсотках в розмірі 157 954 грн. 87 коп.(сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 87 коп.), що за офіційним курсом НБУ на день проведення позивачем розрахунку боргу становить 19 803,77 долари США та 18 225 грн. 03 коп. (вісімнадцять тисяч двісті двадцять п'ять грн. 03 коп.) заборгованості по нарахованій та не сплаченій комісії і пені.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. 33, 39 Закону України “Про іпотеку", ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат задоволити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України", місцезнаходження якого м. Київ, вул. Горького, 127, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112 заборгованість за кредитним договором №5407С10 від 04.05.2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_2 станом на 27.08.2010 року в сумі 157 954 грн. 87 коп.(сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 87 коп.), що еквівалентно 19 803,77 доларам США (дев'ятнадцяти тисячам вісімсот трьом доларам сімдесяти сім центам США) та 18 225 грн. 03 коп. (вісімнадцять тисяч двісті двадцять п'ять грн. 03 коп.) заборгованості по нарахованій та не сплаченій комісії і пені, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки — земельну ділянку площею 0,0469 га., що знаходиться в АДРЕСА_2, кадастровий номер 2610192001250050003, яка згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 17.04.2006 року належить відповідачці ОСОБА_3, жительці АДРЕСА_1.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України", місцезнаходження якого м. Київ, вул. Горького, 127, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112 - 1700 грн. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачів.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Горейко М. Д.