Справа № 2-262

                                                                                                                                                          2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 листопада 2010 року                          Міловський районний суд    Луганської області

                            у складі головуючого судді                   Шовкуна В.О.,

                                                    при секретарі                   Пащенко Г.С.,

                                представника позивача               ОСОБА_1,    

                   відповідача               ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_3   посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є її батьком, про що свідчить свідоцтво про її народження серії НОМЕР_2. В даний момент вона навчається у «Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка» на факультеті іноземних мов, форма навчання денна на комерційній основі. Строк навчання з 01.09.2010 року по 30.09.2014 року.

Позивачу важко без матеріальної допомоги її батька, який може надавати допомогу. У зв’язку з денною формою навчання позивач ОСОБА_3 не в змозі поєднувати навчання з роботою, тому не має додаткового заробітку. Відповідач має можливість утримувати дочку, тому що він працює, має постійний заробіток, не є інвалідом.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, однак до початку судового засідання надала суду нотаріально посвідчену довіреність від 02 жовтня 2010 року, якою уповноважує ОСОБА_1 бути її представником в усіх органах України будь-якої ланки з будь-яких питань.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні надала заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 300 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнену позовну заяву підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Оскільки Відповідач погодилася з пред’явленим позовом у попередньому судовому засіданні, представник Позивача заявив клопотання про можливість прийняття рішення на попередньому судовому засіданні як це передбачено ст. 174 ЦПК України.

Ч. 4 ст. 174 ЦПК України передбачає, що при визнанні Відповідачем позову судом при наявності для того законних підстав, приймає рішення про задоволення рішення. У зв’язку з цим, судом вирішено прийняти рішення у попередньому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд приходить до наступного.

           Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3Б.(а.с. 2).

У судовому засіданні встановлено той факт, що ОСОБА_3 дійсно навчається у «Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка» за денною формою навчання факультету іноземних мов. (а.с. 5).

Згідно зі ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідач у судовому засіданні повністю визнав позов, просив його задовольнити, повідомив про те, що він являється приватним підприємцем, у нього є стабільний дохід, а тому має можливість надавати фінансову допомогу у сумі 300 гривень щомісячно.

Ст. 199 Сімейного кодексу України передбачає, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного кодексу України.

За таких підстав суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог, оскільки повнолітня дитина потребує фінансової допомоги, а відповідач в змозі надавати таку допомогу.

Суд у відповідності зі ст.88 ЦПК України стягує з  відповідача держмито в доход держави і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  Відповідач не додав суду відомостей і доказів, котрі дають право суду звільнити його від сплати держмита.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.182, 198-200 Сімейного  кодексу  України, керуючись ст.ст.  10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця с. Бондарівка Міловського району Луганської області, який мешкає за адресою: с. Бондарівка Міловського району Луганської області аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у сумі 300 гривень щомісячно до закінчення строку її навчання у вищому навчальному закладі до 30 червня 2014 року, починаючи з 25 жовтня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в розмірі 51 грн. 00 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Міловський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: