Справа №2-1688/10

                                                      Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

М. Ковель                                                                                               26 жовтня 2010 року      

                        Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням   судді Луньової Т.М.,  

за участі секретаря - Бєлих Н.Б.,

позивача  - ОСОБА_2,

представника позивача  – ОСОБА_3,

відповідача – ОСОБА_4,

представника відповідача – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров*я, -

                                                         в с т а н о в и в :

             Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 у якому прохає суд ухвалити рішення, яким зобов*язати відповідача ОСОБА_4 спростувати перед чоловіком позивача ОСОБА_6 та сусідами, поширені нею недостовірні відомості стосовно позивача та її дітей, народжених  у шлюбі, а також стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200000 грн., завдану ушкодженням здоров*я.

            Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступні обставини: позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з сином відповідача, ОСОБА_6 з 13 липня 2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась дитина – син ОСОБА_7  і на теперішній час позивач знову вагітна. В сім*ї позивача панували мир та злагода, доки відповідач  ОСОБА_4 не почала розповсюджувати стосовно позивача недостовірні відомості, які ганьблять честь  та гідність останньої. Зокрема, у 2008 році  відповідач розповіла ОСОБА_8, що народжений у шлюбі з ОСОБА_6 син позивача ОСОБА_7, 2008 року народження, в дійсності не є сином чоловіка позивача і народжений лише з метою втримати сина відповідача у сім*ї. Крім цього, відповідач висловлювалась в адресу позивача нецензурно, що також  ганьбило честь позивача. Аналогічні виказування відповідач дозволяла собі у бесідах з сусідами. Поведінка відповідача призвела до того, що чоловік позивача, ОСОБА_6, залишив сім*ю і звернувся до суду з позовом по розірвання шлюбу. Сварки, які влаштовувала відповідач, а також розповсюдження нею відомостей, які ганьблять честь та гідність позивача, негативно відобразились на психіці дітей позивача, на їх поведінці та  здоров*ї. Крім цього  неправомірні дії відповідача призвели до погіршення репутації позивача, що негативно відобразилось на її ділових стосунках,  призвело до моральних страждань, душевного та фізичного болю та ледь не призвело до втрати позивачем дитини. Враховуючи наведене, моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болі, стражданнях з приводу ушкодження здоров*я , приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації, які призвели до вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках,   а також зусиллях, необхідних для відновлення стану здоров*я та ділової репутації позивача, позивач оцінює в 200000 грн.  

                    В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та  представник позивача ОСОБА_3 позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві і прохають їх задовольнити. Прохають суд ухвалити рішення, яким зобов*язати відповідача ОСОБА_4 спростувати перед чоловіком позивача ОСОБА_6 та сусідами, поширені нею недостовірні відомості стосовно позивача та її дітей, народжених  у шлюбі, а також стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200000 грн., завдану ушкодженням здоров*я.

                    Відповідач, ОСОБА_4, та представник відповідача, ОСОБА_5, в судовому засіданні позову не визнали і заперечують проти його задоволення. Зокрема, відповідач ОСОБА_4 заперечила факт розповсюдження інформації, яка ганьбить честь та гідність позивача у справі. Пояснила,  що сумісне життя її сина, ОСОБА_6 та невістки – позивача у справі, не склалось. Між подружжям постійно виникали сварки, у ході яких позивач постійно виганяла чоловіка з дому і той з речами повертався до відповідача. Через певний період позивач забирала його та виганяла знову. Такі стосунки  між дітьми втомлювали відповідача, яка перенесла важку онкологічну операцію. У той же час, відповідач намагалась допомогти  позивачеві та сину створити свій бізнес, сплатити кошти за придбаний у кредит будинок, зокрема передала у заставу власний будинок, коли невістка – позивач у справі, брала грошовий кредит. Натомість позивач погрожує їй та  ОСОБА_6 тим, що залишить  їх без даху над головою. Пояснила, також, що від сина та інших осіб чула, що під час сварок з її сином, позивач неодноразово висловлювалась про те, що народжений нею у шлюбі з ОСОБА_6 син ОСОБА_7, не є сином ОСОБА_6 Вважає доводи позивача, щодо негативних наслідків поведінки відповідача, які виразились у погіршені стану здоров*я позивача, втрати  її ділової репутації, принижені честі та гідності, не відповідають дійсності. Зокрема, відсутній причинний зв*язок між діями відповідача та станом здоров*я позивача. У той же час, на репутацію позивача безперечно впливає той факт, що органами досудового слідства  позивач обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.    

                 Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі суд приходить до  висновку, що позов в частині вимог, щодо зобов*язання відповідача  спростувати перед ОСОБА_6 та сусідами, поширені нею недостовірні відомості стосовно позивача та її дітей, народжених у шлюбі є  підставним і підлягає частковому задоволенню. У той же час позов, в частині вимог, щодо  стягнення з відповідача  на користь позивача моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров*я,  в розмірі 200000 грн. є безпідставним і задоволенню не підлягає.

                 Обґрунтовуючи позов в частині вимог, щодо зобов*язання відповідача  спростувати перед ОСОБА_6 та сусідами, поширені нею недостовірні відомості стосовно позивача та її дітей, народжених у шлюбі, позивач посилається на ті обставини, що відповідач упродовж тривалого часу розповсюджує стосовно позивача неправдиві відомості, що принижують  честь, гідність, престиж та ділову репутацію позивача, а саме   називає позивача аферисткою та розповсюджує неправдиві відомості, що народжений у шлюбі з ОСОБА_6 син позивача не є сином чоловіка позивача, ОСОБА_6

                    Згідно ч.1 і ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

                    Відповідно до вимог ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім*ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.  Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведене протилежного.  Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий спосіб, у який вона була поширена.

                    Хоча в судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 заперечила факт розповсюдження неправдивих відомостей, щодо батьківства  свого сина   ОСОБА_6 стосовно дитини позивача, ОСОБА_6, 2008 року народження, факт розповсюдження таких відомостей доводиться показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, допитаних у судовому засіданні 18 жовтня 2010 року.

                    В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 визнала ту обставину, що батьком народженого позивачем ОСОБА_6 є чоловік позивача – ОСОБА_6  і не заперечила тієї обставини, що недостовірна інформація, щодо батька дитини позивача ОСОБА_6, є негативною.

                    Хоча в судовому засіданні, заперечуючи позов, відповідач і посилалася на ту обставину, що у ході сварок з чоловіком позивач сама неодноразово заявляла про те, що ОСОБА_6 не є батьком її сина,  ОСОБА_6,  однак визнала ту обставину, що знала про недостовірність зазначеної інформації, усвідомлювала, що дана інформація є негативною і свідомо  припускалась до розповсюдження такої  інформації. За таких обставин, вимога щодо спростування недостовірної інформації у спосіб, у який вона була поширена, є підставною і такою, що підлягає задоволенню. Оскільки рішення в частині зобов’язання  відповідача спростувати поширені нею недостовірні відомості стосовно позивача та її  дітей народжених у шлюбі не може носити абстрактного характеру, а в судовому засіданні встановлено коло осіб, перед якими  відповідач поширювала недостовірну інформацію –  ОСОБА_9 та ОСОБА_8, відповідача слід зобов’язати  спростувати зазначену вище недостовірну  інформацію саме  перед зазначеними особами у спосіб, який ця інформація була поширена.  

                    Разом з тим,  допитаний в судовому засіданні 18 жовтня 2010 року свідок ОСОБА_6 заперечив факт розповсюдження його матір*ю, ОСОБА_4 недостовірних відомостей, щодо батьківства свідка відносно дитини позивача – ОСОБА_6, 2008 року народження. Показав, що сама позивач, у ході сварок, неодноразово заперечувала його батьківство стосовно її  сина, ОСОБА_6. Зазначену обставину ствердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_11. За таких обставин суд не може зобов*язати відповідача спростувати недостовірні  відомості стосовно позивача та її дітей, народжених у шлюбі, перед ОСОБА_6  

                     Не підлягають задоволенню, також, позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров*я,  в розмірі 200000 грн. задоволенню не підлягають.

                   Згідно Постанови   Пленуму Верховного Суду України   «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ,   заподіяних   фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до  чинного  законодавства  моральна  шкода   може полягати, зокрема:  у  приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я,    у   порушенні   права   власності   (в   тому   числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з  незаконним  перебуванням  під слідством і судом,  у порушенні  нормальних   життєвих   зв'язків   через   неможливість продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків .

                    Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

                     Згідно Постанови  Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»  відповідно  до    загальних     підстав     цивільно-правової відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають:  наявність
такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача та   вини  останнього  в  її  заподіянні.  Суд,  зокрема,  повинен з'ясувати,  чим   підтверджується   факт   заподіяння   позивачеві
моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому  виходить,  а  також інші  обставини,  що  мають  значення для вирішення спору.

                    Розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  Зокрема,  враховуються стан  здоров'я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих
стосунках,  ступінь зниження престижу,  ділової репутації,  час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -  за  власною  ініціативою  чи  за   зверненням   потерпілого   - спростування  інформації редакцією засобу масової інформації.  При цьому  суд  має  виходити  із  засад  розумності,  виваженості  та
справедливості.

                      Обґрунтовуючи позов в частині вимоги, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 200000 грн., завданої ушкодженням здоров*я,  позивач посилається на ті обставини, що поведінка відповідача, а саме сварки, які влаштовувала відповідач, а також розповсюдження нею відомостей, які ганьблять честь та гідність позивача, призвели до розпаду шлюбу позивача,  негативно відобразились на психіці дітей позивача, на їх поведінці та  здоров*ї,  призвели до погіршення репутації позивача, що негативно відобразилось на її ділових стосунках,   до моральних страждань, душевного та фізичного болю та ледь не призвели до втрати позивачем дитини. Враховуючи наведене, моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болі, стражданнях з приводу ушкодження здоров*я, приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації, які призвели до вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках,   а також зусиллях, необхідних для відновлення стану здоров*я та ділової репутації позивача, позивач оцінює в 200000 грн.  

                    Як на доказ зазначених обставин позивач посилається на довідку, видану головним лікарем  пологового будинку Ковельського МТМО №72 від 02 вересня 2010 року, згідно якої позивач перебувала на лікуванні в гінекологічному відділенні Ковельського пологового будинку з 25 серпня 2010 року по 02 вересня 2010 року з діагнозом загроза самовільного викидня  при вагітності 6-7 тижнів. У той же час, як встановлено в судовому засіданні і вбачається із змісту позовної заяви та показань допитаних в судовому засіданні свідків  ОСОБА_12, ОСОБА_8 та допитаних в судовому засіданні 18 жовтня 2010 року свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_13,   неприязні стосунки між сторонами у  справі   тривають значний проміжок часу, однак на стан здоров*я позивача ця обставина ніколи не впливала, тож позивач не представила суду  доказів  наявності причинного зв'язку між шкодою, а саме перебуванням позивача на лікуванні в Ковельському пологовому будинку  і протиправним  діянням  відповідача, як і   вини  відповідача  у  заподіянні шкоди здоров*ю позивача.

                   Позивач, також, не надала суду доказів, щодо негативних змін у психіці, поведінці та здоров*ї її дітей внаслідок неправомірних дій відповідача у справі, як і не надала доказів  зниження престижу і  ділової репутації позивача внаслідок неправомірних дій відповідача. Ні позивач, ні представник позивача не змогли пояснити у  чому  полягали  тяжкість вимушених змін у  життєвих і виробничих стосунках позивача,   та які зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, були прикладені позивачем для  його  відновлення. Крім цього, позивачем абсолютно необґрунтовано розмір відшкодування моральної шкоди.

                  За таких обставин позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров*я,  в розмірі 200000 грн. задоволенню не підлягають.

                   На підставі ст. 15,30, 58,59, 60-62, 85, 88, 173, 174, 212, 213,  215  ЦПК України, ст. 23,277, 299,1167 ЦК України, суд -

                                                          в и р і ш и в :

                   Позов задовольнити частково.

                   Зобов’язати  відповідача ОСОБА_4 спростувати перед  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 поширені нею недостовірні відомості стосовно позивача та її дітей, народжених у  шлюбі, шляхом повідомлення  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 інформації про те, що народжений позивачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 син, ОСОБА_14, є рідним  сином чоловіка позивача – ОСОБА_6.

                    В решті позову – відмовити.

                   Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд  протягом десяти днів з дня його проголошення.  

                    Головуюча:                                                                           Т.М.Луньова