Справа № 2-1043

2010 рік

РQІШYЕEНNНNЯ`

ІМMЕEНNЕEМM УTКKРQА@ЇНNИI

02 листопада 2010 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді   Коваленка К.В.

при секретарі             Старенькій С.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом Пайового товариства з обмеженою відповідальністю “Сузір’я” до ОСОБА_1, про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання права власності на майно, стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою вказуючи, що згідно договору купівлі-продажу від 29.04.2004 року №1-1706 посвідченого Баришівською державною  нотаріальною конторою та договору дарування від 06.07.2004 року №2-2434  також посвідченого Баришівською державною  нотаріальною конторою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на той час засновникам Пайового товариства з обмеженою відповідальністю “Сузір’я”, належить по Ѕ частині нежитлової будівлі (приміщення ковбасного цеху), що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Баришівка, вул. Коцюбинського, буд.123/3.

    Відповідно до протоколу зборів засновників ПТОВ “Сузір’я” від 17.05.2005 року №1 було вирішено збільшити статутний фонд на суму 25753, 20 грн. шляхом передачі будівлі ковбасного цеху в статутний фонд підприємства.

    17.05.2005 року було оформлено Акт прийому-передачі будівлі ковбасного цеху в статутний фонд підприємства. 30.09.2010 року згідно Протоколу загальних зборів №2 було вирішено питання виключення засновників з підприємства, придбання  ОСОБА_3 , їхніх часток та включення ОСОБА_3  одноособово в засновники.

    11.10.2010 року Державним реєстратором Баришівської районної адміністрації було внесено зміни до статуту та затверджена його нова редакція, згідно якої ОСОБА_3 , являється одноосібним засновником.

    Маючи намір продовжувати займатися підприємницькою діяльністю він придбав необхідне обладнання та устаткування для виробництва, установив його та закупив сировину.

    15.10.2010 року приїхавши до ковбасного цеху ним було виявлено, що замки в вхідних дверях цеху були замінені. В цей час на території знаходився відповідач, який зазначив, що цех  та устаткування являється його власністю та він має право їм користуватися оскільки майно в статутний фонд підприємства він не передавав.

    На прохання ОСОБА_3 . вирішити дане питання мирним шляхом він відмовився та покинув територію цеху.

    Вважає дії відповідача незаконними та такими які направленні на невизнання  права власності ПТОВ “Сузір’я” на нерухоме майно, а його дії посягають на власність та перешкоджають повноцінно користуватися нею.

               Просить суд визнати за Пайовим товариством з обмеженою відповідальністю “Сузір’я”   право власності на нежитлову будівлю ковбасного цеху, яка знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Баришівка, вул. Коцюбинського, буд.123/3 та усунути перешкоди в користування даним майном, крім того просить стягнути з відповідача ОСОБА_1  упущену вигоду в сумі 3576  грн. та моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача Каліщук Євгеній Володимирович  підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач ОСОБА_1  позов визнав.

Заслухавши думку сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за можливе задовольнити позов частково виходячи з наступного.

    В судовому засіданні було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 29.04.2004 року №1-1706 посвідчений Баришівською державною  нотаріальною конторою та договору дарування від 06.07.2004 року №2-2434  також посвідченого Баришівською державною  нотаріальною конторою ОСОБА_1  та ОСОБА_2 , на той час засновникам Пайового товариства з обмеженою відповідальністю “Сузір’я”, належало по Ѕ частині нежитлової будівлі (приміщення ковбасного цеху), що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Баришівка, вул. Коцюбинського, буд.123/3.

    Відповідно до протоколу зборів засновників ПТОВ “Сузір’я” від 17.05.2005 року №1 було вирішено збільшити статутний фонд на суму 25753, 20 грн. шляхом передачі будівлі ковбасного цеху в статутний фонд підприємства.

    17.05.2005 року було оформлено Акт прийому-передачі будівлі ковбасного цеху в статутний фонд підприємства. Таким чином дане майно перейшло у власність підприємства.

                30.09.2010 року згідно Протоколу загальних зборів №2 ОСОБА_1  та ОСОБА_2  були виключені із засновників  підприємства, а їх частки придбав , ОСОБА_3.  11.10.2010 року Державним реєстратором Баришівської районної адміністрації було внесено зміни до статуту ПТОВ “Сузір’я” та затверджена його нова редакція, згідно якої ОСОБА_3 , являється одноосібним засновником.

    Маючи намір продовжувати займатися підприємницькою діяльністю він придбав необхідне обладнання та устаткування для виробництва, установив його та закупив сировину.

    15.10.2010 року приїхавши до ковбасного цеху ним було виявлено, що замки в вхідних дверях цеху були замінені. В цей час на території знаходився відповідач, який зазначив, що цех та закуплене мною устаткування являється його власністю та він має право їм користуватися оскільки майно в статутний фонд підприємства він не передавав. На прохання ОСОБА_3  вирішити дане питання мирним шляхом відповідач відмовився та покинув територію цеху.

             Вимога щодо стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди на думку суду не підлягає до задоволення з наступних підстав.

            Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Разом з тим позивач не надав суду жодних доказів того що діями відповідача йому заподіяна шкода, з чого він виходив вираховуючи суму заподіяної шкоди.

    Встановлені судом обставини підтверджуються:

•   Технічним паспортом;

•   Договором купівлі-продажу;

•   Договором дарування;

•   Протоколом загальних зборів;

•   Актом прийому-передачі;

•   Протоколом;

•   Заявами;

•   Установчими документами.

    Згідно ст.12 ЗУ “Про господарські товариства” товариство є власником: майна,  переданого  йому  учасниками  у власність як вклад до статутного  (складеного)  капіталу;  продукції, виробленої товариством в результаті  господарської діяльності;     одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.    

    Згідно ст.321 ЦК України право  власності є непорушним.  Ніхто не може   бути протиправно  позбавлений  цього  права  чи  обмежений  у  його здійсненні.

    Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

    Статтею 391 ЦК України зазначено, що власник  майна  має  право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

    Згідно ст.392 ЦК України власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

    Враховуючи те, що дії відповідача є незаконними та такими які направленні на невизнання  права власності ПТОВ “Сузір’я” на нерухоме майно, а також посягають на власність та перешкоджають повноцінно користуватися нею, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.12 ЗУ “Про господарські товариства”, ст.ст.321,328,391,392 ЦК України, ст.ст.107, 114,118,119,120 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

    Позов Пайового товариства з обмеженою відповідальністю “Сузір’я” до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання права власності на майно, стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди задовольнити частково.

    Визнати за Пайовим товариством з обмеженою відповідальністю “Сузір’я”  ідентифікаційний код 24893221, місцезнаходження 07500 Київська обл., смт. Баришівка, вул. Коцюбинського, буд.123, право власності на нежитлову будівлю ковбасного цеху, яка знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Баришівка, вул. Коцюбинського, буд.123/3.

    Усунути перешкоди в користуванні власністю Пайового товариства з обмеженою відповідальністю “Сузір’я” , а саме нежитловою будівлею ковбасного цеху, яка знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Баришівка, вул. Коцюбинського, буд.123/3, шляхом заміни відповідачем замків в вхідних дверях.

    У решті позовних вимог відмовити.

              Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                         Коваленко К.В.

•