ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 11/387 | 22.10.07 |
за позовом | Корпорації «Енергоресурс-Інвест» |
до | Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» |
про | стягнення 843.904,63 грн. |
Суддя Євсіков О.О.
Представники
від позивача | Дуб О.Р. (предст. за дов.); |
від відповідачів | не з’явилися. |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 642.209,74 грн. заборгованості за Договором № 508-04 від 08.09.2004, 152.639,04 грн. –інфляційних втрат, 49055,85 грн. - 3% річних, а також відшкодування понесених витрат по сплаті державного мита –8439,05 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –118,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2007 було порушено провадження в справі № 11/387 та призначено розгляд справи на 02.10.2007.
В судовому засіданні 02.10.2007 було оголошено перерву до 11.10.2007, про що повідомлено сторін під розписку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2007 розгляд справи було відкладено до 22.10.2007.
В судовому засіданні 22.10.2007 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов укладеного Договору № 508-04 від 08.09.2004 не було здійснено у повному обсязі оплату за поставлений товар. Заборгованість відповідача за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар складає 642 209,74 грн.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 21.09.2007, 11.10.2007 не виконав, відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав і в повторне судове засідання 22.10.2007 свого повноважного представника не направив. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання 22.10.2007 був повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, необхідні для вирішення спору, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
08.09.2004 між позивачем –Корпорацією «Енергоресурс-Інвест», як постачальником, з однієї сторони, та відповідачем - АЕК «Київенерго»як замовником було укладено Договір на постачання матеріалів та обладнання № 508-04 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивач зобов’язався здійснити постачання матеріалів та обладнання для реконструкції об’єкта «Перемичка ТМ № 2 СТ «Позняки»від ТК-611 в південному напрямку по проспекту Бажана», передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти обладнання та сплатити його вартість (п. п. 5.1, 5.2 Договору).
Відповідно до видаткових накладних № 690/2004 від 15.09.2004 на суму 83564,08 грн., № 704/2004 від 18.09.2004 на суму 77646,25 грн., № 736/2004 від 23.09.2004 на суму 30937,51 грн., № 748/2004 від 24.09.2004 на суму 30255,43 грн., № 810/2004 від 01.10.2004 на суму 3168,77 грн., № 884/2004 від 16.10.2004 на суму 54386,48 грн., № 975/2004 від 03.11.2004 на суму 198856,57 грн., № 976/2004 від 03.11.2004 на суму 15187,08 грн., № 1162/2004 від 24.12.2004 на суму 133125,14 грн., № 1174/2004 від 29.12.2004 на суму 33395,88 грн., № 109/2005 від 24.02.2005 на суму 116851,32 грн., № 163/2004 від 01.04.2005 на суму 73255,62 грн., № 286/2005 від 17.05.2005 на суму 45951,41 грн. позивачем-постачальником було здійснено поставку відповідачу - покупцю товару загалом на суму 896.617,54 грн., а відповідачем –покупцем зазначену продукцію було прийнято, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на накладній в графі «Отримав».
Згідно довіреностей суворої звітності, виписаних від імені АЕК «Київенерго», належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справах, отримання товару по вищенаведеним видатковим накладним загалом на суму 896.617,54 грн. здійснювалось уповноваженими представниками замовника –відповідача.
Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що замовник (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) вартість обладнання поетапно протягом 5 банківських днів після отримання замовником (відповідачем) партії обладнання та матеріалів за накладними.
Як зазначає позивач у позові, і що не заперечувалось представником позивача в судових засіданнях по справі, відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару за Договором згідно вищенаведених видаткових накладних, а саме в сумі 254.407,80 грн.
Згідно розрахунку позивача, викладеного ним у позові, позивач просив суд стягнути з відповідача 642.209,74 грн. заборгованості за Договором, 152.639,04 грн. –інфляційних втрат, 49.055,85 грн. - 3% річних.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.
Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови Договору щодо поставки товару виконав належним чином: ним було здійснено поставку відповідачу товару за видатковими накладними загалом на суму 896.617,54 грн., а відповідач у встановлений договором строк свої зобов’язання по повній оплаті отриманого товару на суму 896.617,54 грн. не виконав у повному обсязі, оскільки оплата отриманого товару була здійснена ним частково –в сумі 254.407,80 грн., а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 642.209,74 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.
На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар за Договором в розмірі 642.209,74 грн. - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції –це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Вимогами статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов’язання по оплаті поставленого товару за Договором в розмірі 642.209,74 грн., суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Суд враховує ту обставину, що згідно розрахунку позивача нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено на суму 730.617,54 грн., нарахування на яку позивачем жодним чином не було обґрунтоване у позові та поясненнях до нього. З огляду на вищевикладене, судом здійснюється нарахування вищезазначених штрафних санкцій саме на підтверджену суму боргу в розмірі 642.209,74 грн., яка виникла у відповідача перед позивачем з 04.05.2007 і підтверджена документально матеріалами справи.
Згідно розрахунку суду, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобов’язання в сумі 642209,74 грн. по повній оплаті поставленого товару за Договором складає 7020,32 грн., а саме: (642209,74 грн. (сума заборгованості за Договором) / 365днів х 3% х 133 дні ((кількість днів прострочення з 04.05.2007 (дата виникнення документально підтвердженого боргу саме в сумі 642 209,74 грн.) по 13.09.2007 (дата звернення позивача з позовом до суду і визначена ним самостійно у розрахунку)) = 7020,32 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно розрахунку суду, сума інфляційних втрат за період з 04.05.2007 (дата виникнення документально підтвердженого боргу саме в сумі 642 209,74 грн.) по 01.08.2007 (дата визначена позивачем самостійно у розрахунку), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобов’язання в сумі 642.209,74 грн. за Договором саме в цей період складає: (642209,74 грн. х 100,6% (індекс інфляції у травні 2007) х 102,2% (індекс інфляції у червні 2007) х 101,4% (індекс інфляції у липні 2007)) –642.209,74 грн. = 27310,51 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги Корпорації «Енергоресурс-Інвест»визнаються судом законними, обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: основний борг за Договором –в сумі 642.209,74 грн., 3% річних –в сумі 7020,32 грн., інфляційні втрати –в сумі 23.310,51 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(код ЄДРПОУ 00131305, місцезнаходження: 01001 м. Київ, площа Івана Франка,5; р/р 26006359501 в АБ «Енергобанк»м.Київ, МФО 300272, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Корпорації «Енергоресурс-Інвест»(код ЄДРПОУ 30336890, місцезнаходження: 79035 м. Львів, вул. Зелена, 131; п/р 260010127460 у Першій Львівській філії ВАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365), суму заборгованості в розмірі 642209 (шістсот сорок дві тисячі двісті дев’ять) грн. 74 коп., 3% річних - 7020 (сім тисяч двадцять) грн. 32 грн., інфляційних втрат –23310 (двадцять три тисячі триста десять) грн. 51 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –6725 (шість тисяч сімсот двадцять пять) грн. 41 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг забезпечення судового процесу - 94 (дев’яносто чотири) грн. 04 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О.Євсіков
Дата підписання рішення –29.10.2007.