ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" жовтня 2010 р.                                                           Справа № 6/987

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Соморовій В.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3),

від відповідача : ОСОБА_3 (довіреність від 02.06.2010р.),  

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_4, смт. Чуднів Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "22" липня 2009 р. ( в редакції ухвали від 17.08.2009 р. ) у справі № 6/987 (суддя

Тимошенко О.М.)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Бердичів Житомирської області

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, смт. Чуднів Житомирської області

про розірвання договору, стягнення 72300 грн. та 3000 доларів США й 110 257,50 грн.

штрафу ( згідно із заявою позивача ),  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.07.2009 р. у справі №6/987 позов задоволено. Зменшено розмір пені до 30000 грн. Стягнуто з підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (13300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 72300 грн. та 3000 доларів США збитків, 30000 грн. пені, 118 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 1987,52 грн. витрат по оплаті мита.

Припинено провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання договору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема таким:

- суд безпідставно прийняв довідку, видану підприємцем ОСОБА_8, про вартість бруса, згідно з якою були розраховані позовні вимоги; згідно з офіційним звітом Житомирської товарно-аграрно-промислової біржі №081215/30-М, ринкова вартість об"єкта становить 261 717,00 грн.;

- місцевий суд взяв до уваги штраф у сумі 110 257,50 грн., яка перевищує позовні вимоги, з яких міркувань його зменшено до 30 000 грн.;

- суд не врахував, що на час підписання договору позивач ще не провів лінію електропередач до своєї земельної ділянки та не змонтував пояс, на який можна було б ставити конструкцію будинку;

- в рішенні не вказано, по якому курсу, встановленому НБУ, та на який день необхідно відшкодовувати суму валюти;

- в рішенні не зазначено, кому необхідно сплатити 1984,50 грн. державного мита.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Позивач в засіданні суду проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що в жовтні 2008 р. підприємець           ОСОБА_2 подав до господарського суду Житомирської області позов про стягнення з підприємця ОСОБА_4 ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) 40 340 грн., 3000 доларів США, перерахованих на виконання укладеного між вказаними особами договору №22 від 14.05.2008 р. та 54 225 грн. штрафу за несвоєчасне виконання робіт (а.спр.3,4 ).

Після уточнення та збільшення розміру позовних вимог позивач просить розірвати укладений між сторонами договір №22 від 14.05.08, стягнути з відповідача 72300 грн. та 3000 доларів США, сплачених в якості авансу за цим договором, а також 110257,5 грн. штрафу за неналежне виконання договору (а.спр.21,52,53).

Відповідач надав письмовий відзив на позов ( а.спр.28,30 ), в якому заперечує проти позову, зазначає, що:

- в порушення закону текст договору склав сам позивач;

- відповідач лише зобов'язався виготовити та встановити будинок, а матеріали повинен був поставити позивач;

- будинок був виготовлений та складений в іншому місці, та був оглянутий та схвалений позивачем;

- за усною домовленістю позивач зобов'язався зробити пояс на панелях та провести трьохфазну лінію, чого виконано не було, в зв'язку з чим відповідач не міг розпочати роботи;

- з серпня по жовтень місяць відповідач перебував на лікуванні;

- відповідач поставив позивачу власний матеріал, з якого позивач власними силами звів будинок.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Житомирської області від 22.07.2009 р. у справі №6/987 позов задоволено. Зменшено розмір пені до 30000 грн. Стягнуто з підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (13300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 72300 грн. та 3000 доларів США збитків, 30000 грн. пені, 118 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 1987,52 грн. витрат по оплаті мита.

Припинено провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання договору (а.спр.68,69).

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції з посиланням, зокрема на умови договору №22, приписи ст.ст.530,549,612,837,839 ЦК України вказав, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 72300 грн. та 3000 доларів США. Вимога про стягнення неустойки є правомірною, однак її розмір занадто великий. Вимога про розірвання договору підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв"язку з відсутністю предмета спору. На день прийняття рішення строк дії договору сплинув.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на таке.

З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що  14.05.08 р. між підприємцем ОСОБА_2 (замовник, позивач) та підприємцем ОСОБА_4 (виконавець, відповідач) укладено договір №22 (копія договору міститься на а.спр.9,10; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду), відповідно до якого:

- відповідач взяв на себе зобов'язання по виготовленню та встановленню будинку з дерев'яного брусу відповідно до плану, який додається, та виготовити фронтони та стропильну систему для даху (п.1.1.);

- будинок монтується відповідачем на фундаменті, який знаходиться на належній позивачу земельній ділянці в селі Скраглівка Бердичівського району Житомирської області (п.2.2.);

- сума виконаних робіт по договору складає120500 грн.(п.3.1.);

- грошові кошти позивач перераховує відповідачу в сумі 72300 грн. після підписання договору та 48200 грн. після завершення робіт (п.3.2.);

- відповідач зобов'язався виконати роботи по встановленню будинку до             15 липня 2008 року (п.4.1.);

- договір діє до 31 грудня 2008 року (п.4.3.);

- у разі несвоєчасного виконання робіт відповідач сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми виконаних робіт (120500 грн.) за кожен день затримки, починаючи з 16 липня 2008 року (п.5.1.).

На виконання умов договору позивач 15.05.08 р. перерахував відповідачу        72300 грн., що підтверджується платіжним дорученням (копія доручення міститься на а.спр.60; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду).

Крім того, в рахунок оплати за вказаним договором позивач 24.06.08 р. передав відповідачу 3000 доларів США, що підтверджується розпискою та не заперечується відповідачем ( копія розписки міститься на а.спр.93; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду)

З приводу позовних вимог про стягнення 72300 грн. та 3000 доларів США судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Укладений між сторонами договір містить ознаки договору підряду, тому  правовідносини сторін в цій частині регулюються главою 61 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже зазначалось, пунктами 1.1.,1.2. договору чітко передбачено його предмет. Згідно з п.4.1. договору відповідач зобов'язався виконати роботи по монтажу й встановленню будинку та двох балконів до 15.07.2008 р.

Згідно з положеннями ст. 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ч.1 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В установлений договором строк відповідач не виконав передбачені договором роботи (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне).

Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача  72300 грн. та 3000 доларів США .

При цьому, слід вказати, що заявлення позову в іноземній валюті не протирічить чинному законодавству.

Незазначення ціни позову у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (як того вимагає п.4 ч.1 ст.55 ГПК України), не призвело до прийняття неправильного рішення.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача  110257,5 грн. штрафу слід вказати таке.

Умовами укладеного між сторонами у справі договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання робіт відповідач сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми виконаних робіт (120500 грн.) за кожен день затримки, починаючи з 16 липня 2008 року.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Виходячи з вказаної норми закону, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що обумовлений в договорі штраф фактично є пенею.

Зі змісту позовної заяви (а.с.53) вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача штраф (пеню) за 183 дні, починаючи з 16.07.08 з розрахунку:

120500х0,5%х183=110257,50 грн.

З урахуванням встановлення судом факту прострочення виконання зобов'язання відповідачем, сама вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною.

Разом з тим, враховуючи, що розмір неустойки занадто великий порівняно із збитками, апеляційний суд відповідно до ст.233 ГК України, 551 ч.3 ЦК України, ст. 83 ч.1 п.3 ГПК України вважає за можливе зменшити розмір неустойки.

Місцевий суд зменшив неустойку  до 30000 грн.

Апеляційний суд не вбачає в діях суду першої інстанції порушень норм матеріального й процесуального права.

На думку апеляційного суду, провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання договору правомірно припинено господарським судом Житомирської області на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору. При цьому, господарський суд правильно виходив з того, що строк дії договору, який визначений самим договором (31.12.08 р.), на день прийняття судового рішення сплинув.

Відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України закінчення  строку  договору  не  звільняє   сторони  від відповідальності  за  його  порушення,  яке мало місце під час дії договору.

Заперечення відповідача спростовуються наступним.

Відповідно до ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний   виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Зважаючи на те, що предметом договору є зобов"язання виконавця по виготовленню та встановленню будинку площею 110,25 квадратних метри та двох балконів площею 27,4 метри квадратних, а не передача матеріалів, а також, враховуючи п.4.1. договору, в якому чітко визначені зобов"язання виконавця, то суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції щодо відсутності підстав для дослідження обставин завезення саме відповідачем на ділянку позивача будівельних матеріалів.

Апеляційним судом досліджено акт прйому-передачі дерев"яного бруса (а.спр.14), проте, зважаючи на те, що укладеним договором не передбачено такого обов"язку виконавця як поставка дерев"яного бруса замовнику, то колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідач має право заявити окремий позов з вимогою про повернення цінностей або відшкодування їх вартості.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.

Щодо доводів апеляційної скарги слід зазначити, що розгляд справи за відсутності відповідача не призвів до прийняття неправильного рішення.

Відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи, що вбачається із змісту апеляційної скарги.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що про надіслання на адреси сторін копій ухвали місцевого суду від 07.05.2009 р. про призначення судового засідання на 22.07.2009 р., в якому прийнято рішення по суті, свідчить список господарського суду Житомирської області на відправку рекомендованої кореспонденції за 21.05.2009 р.  

Інші доводи скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.

Апеляційну скаргу  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, смт. Чуднів Житомирської області  необхідно залишити  без задоволення.    

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення  господарського суду Житомирської області від 22 липня 2009 року (в редакції ухвали від 17.08.2009р.) у справі № 6/987 залишити  без змін, а апеляційну скаргу  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, смт. Чуднів Житомирської області  -  без задоволення.

2. Справу № 6/987  повернути до  господарського суду Житомирської  області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 4 прим.:

-----------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд