ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2010 року Справа № 16/101-10(10/219-09)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
прокурора: не явився
позивача: не явився
відповідача: ОСОБА_1.- предст., дов. від 01.08.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Преса-М»(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010р. у справі №16/101-10(10/219-09)
за позовом: прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до: товариства з обмеженою відповідальністю «Преса-М»(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2010 року по справі №16/101-10(10/219-09) (суддя Загинайко Т.В.) задоволені позовні вимоги прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до товариства з обмеженою відповідальністю «Преса-М»(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 6 кв.м по пр. Миру, 35 у м. Кривому Розі. З відповідача стягнуто 85 грн. держмита і 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Преса-М»(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) –відповідач, не погоджуючись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року по справі №16/101-10(10/219-09) і прийняти нове рішення. Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказав на неповідомлення його належним чином про засідання суду 13.07.2010р. В порушення вимог ст.ст. 84, 105 ГПК України суд не надав правової оцінки з урахуванням постанови Вищого господарського суду України доводам відповідача щодо використання ним спірної земельної ділянки на підставі тимчасової угоди про сплату за фактичне користування земельною ділянкою та сплати орендної плати. Відповідач вважає, що суд не з’ясував, які саме правовідносини склалися між сторонами у справі та є предметом спору.
Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) відзив на апеляційну скаргу не надав і в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №87456213). Беручи до уваги, що неявка прокурора не перешкоджає перегляду справи по суті, останній про причини неявки не повідомив, справа переглядалася без участі прокурора за наявними у справі матеріалами.
Криворізька міська рада (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) –позивач –у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що спірна ділянка використовується відповідачем неправомірно, без надання згоди Криворізької міської ради та всупереч чинному законодавству. Відповідач безпідставно також посилається і на постанову Верховної Ради України від 16.01.2009р. №901-УІ «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси», оскільки запроваджуваний мораторій стосується саме припинення, у тому числі знесення існуючих кіосків з продажу друкованих засобів масової інформації, які були розміщені на законних підставах. Представник позивача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №87456230). Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає перегляду справи по суті, останній про причини неявки не повідомив, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представника відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.04.2009, складеними державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції у Дніпропетровській області Бицюк Наталією Віталіївною у присутності відповідальної особи ТОВ «Преса-М»ОСОБА_1 встановлено, що земельна ділянка площею 0,0006 га, яка розташована по пр. Мира, 35 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу самовільно зайнята та використовується ТОВ «Преса-М»під розміщення кіоску з продажу друкованої продукції, який належить ТОВ «Преса-М»на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2004р. №2912. Сплата за фактичне користування земельною ділянкою на підставі тимчасової угоди про сплату за фактичне користування земельною ділянкою від 14.02.2008р. №909/5, термін дії якої закінчився 28.02.2009р. Порушено ст. 125 Земельного кодексу України. Викладене підтверджується і актом обстеження земельної ділянки від 22.04.2009р., відповідно до якого земельна ділянка комунальної власності використовується для розміщення кіоску з продажу друкованої продукції за відсутності правовстановлювальних документів на землю.
Факт зазначених порушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 22.04.2009р. №5/38. На підставі перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідальній особі ТОВ «Преса-М»ОСОБА_1. 22.04.2009р. було видано припис №5/38 з вимогою у передбачений законодавством України термін усунути виявлені порушення земельного законодавства. Припис був одержаний ОСОБА_1., про що свідчить підпис.
24.04.2009р. постановою державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області про накладення адміністративного стягнення №6/503 ОСОБА_1. визнано винною у скоєнні вищезазначеного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Копію постанови ОСОБА_1. отримала особисто 24.04.2009р.
Державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції у Дніпропетровській області Бицюк Н.В. у присутності відповідальної особи ТОВ «Преса-М»ОСОБА_1. 11.06.2009р. був складений черговий акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що на момент здійснення перевірки умови припису №5/38 від 22.04.2009р. не виконано. За №5/39 11.06.2009р. був складений протокол про адміністративне правопорушення вищезазначеної особи та видано припис ОСОБА_1. під підпис у передбачений законодавством термін усунути виявлені порушення земельного законодавства.
Постановою державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області про накладення адміністративного стягнення від 15.06.2009р. №6/572 ОСОБА_1. визнано винною у скоєнні вищезазначеного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Копію постанови ОСОБА_1. отримала особисто 15.06.2009р.
Копіями платіжних документів (а.с. 18 і а.с. 23 т.2) підтверджується оплата за адміністративне правопорушення ОСОБА_1.
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Таким чином, у випадку регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю спеціальними є норми Земельного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України. Статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Підставою укладення договору про передачу в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності є відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Матеріали справи містять пояснення ОСОБА_1 від 02.09.2009р., надані прокурору Саксаганського району м. Кривого Рогу по факту спірної земельної ділянки. Особа вказала, що термін тимчасової угоди про сплату за фактичне користування земельною ділянкою, на підставі якої знаходиться кіоск з продажу друкованої продукції закінчився 28.02.2009р та на час надання пояснень правовстановлювальні документи не оформлені.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач не має жодних документів, передбачених Земельним кодексом України, які надають йому право на користування спірною земельною ділянкою, тобто земельна ділянка використовується відповідачем самовільно.
Стаття 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначає самовільне зайняття земельних ділянок, як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Тобто, зі змісту закону випливає, що самовільне зайняття земельної ділянки пов’язане саме з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку та його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність зі сторони господарського суду правової оцінки з урахуванням постанови Вищого господарського суду України доводам відповідача щодо використання ним спірної земельної ділянки на підставі тимчасової угоди про сплату за фактичне користування земельною ділянкою та сплати орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на вимогу суду першої інстанції не було надано договору на використання спірної земельної ділянки та доказів в підтвердження плати за використання спірної земельної ділянки (ухвали суду від 10.06.2010р. та від 06.07.2010р.).
Приписами ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «Преса-М»при розгляді справи у місцевому господарському суді не довів обставин, які б підтверджували його право на спірну земельну ділянку, та не надав належні документи для обґрунтування своєї позиції.
У судове засідання апеляційного господарського суду відповідачем був наданий і оглянутий у судовому засіданні оригінал тимчасової угоди №909/5 про сплату за фактичне користування земельною ділянкою від 14.02.2008 року. Зазначений договір не є договором, який в розумінні Земельного кодексу України надає право користування земельною ділянкою, про що безпосередньо зазначено в договорі (п.1), а є договором, за яким відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати грошові кошти за користування земельною ділянкою без відповідних правовстановлювальних документів. Отже, даний договір не спростовує факту самовільного користування земельною ділянкою. Крім того, даний договір закінчився 27.02.2009 року.
Доводи відповідача щодо неповідомлення його про розгляд справи спростовуються матеріалами справи. ТОВ «Преса-М»належним чином було повідомлено про дату час і місце проведення судового засідання 13.07.2010р. Ухвала суду від 06.07.2010р. про відкладення розгляду справи на 13.07.2010р. оформлена відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), тобто на звороті у лівому нижньому куті примірника проставлений відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Вищий господарський суд України в листі від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року вказав, що дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що 13.07.2010р. господарський суд отримав від відповідача по факсу наказ №299-К від 07.07.2010р. про надання своєму представнику відпуски з 12.07.2010р., що також підтверджує обізнаність відповідача про засідання суду 13.07.2010р.
Колегією суддів встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що на вимогу господарського суду (ухвали суду від 10.06.2010р. та від 06.07.2010р.) відповідачем не було надано витребуваних документів, представник, явка якого була визнана в судове засідання обов’язковою у судові засідання не являвся.
У зв'язку із змінами, що відбулися в законодавстві України, виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням норм процесуального права та наявністю у Вищого господарського суду України інформації про численні факти зловживань окремими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами, президія Вищого господарського суду України внесла 19.07.2010 за №04-06/113 зміни і доповнення до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України. Зокрема, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) доповнені таким пунктом.
3.7.1. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
У наведених випадках відповідні докази, як правило, не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
За таких обставин місцевий господарський суд правомірно на підставі ст.212 Земельного кодексу України задовольнив позовні вимоги прокурора і підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Преса-М»(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2010 року у справі №16/101-10(10/219-09) залишити без змін.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 08.11.2010 року)