Судове рішення #1183798
6/564

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72


 


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/564                                                                                                         

16.10.07


За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія"

До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

Про                        стягнення 4869,87 грн.

Суддя Ковтун С.А.


Представники:

Від позивача           Струць Д.В. (за дов.)

Від відповідача           Багатченко Ю.В. (за дов.)

          

Обставини справи:


          До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" про стягнення 275790,6 грн. збитків.

          Обґрунтовуючи вимоги про стягнення збитків, позивач посилається на невиконання відповідачем обов’язку щодо поставки оплаченої за договором купівлі-продажу № 04-03-07П від 02.03.2007 продукції, внаслідок чого подальше виконання умов договору відповідачем втратило для позивача інтерес. Збитки полягають у понесених позивачем витратах щодо оплати непоставленої продукції.

          До прийняття рішення по справі позивач зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути 4869,87 грн. Крім того, позивач змінив підстави стягнення вказаної суми, яка є понесеними витратами по сплаті відсотків ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за користування кредитними коштами.

          Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на те, що кошти ним були повернуті позивачу до подачі позову. Неповноту поставки товару відповідач пояснив невиконанням зобов’язань перед ним іноземними партнерами (контрагентами відповідача). Факт понесення збитків у розмірі 4869,87 грн., на думку відповідача, є недоведеним.

          Під час розгляду справи позивачем були заявлені клопотання про об’єднання справ № 6/563 та № 6/564 та вжиття заходів забезпечення позову.

          Клопотання про об'єднання справ судом відхилено, оскільки їх сумісний розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін. Також відхилено у зв’язку з недоведеністю обставин щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду клопотання про забезпечення позову.


Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив:


          02.03.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 04-03-07П (далі –Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 2.1) кількість товару, ціна, асортимент визначаються у додатках до нього та накладних на відпуск товару, що є невід’ємною частиною Договору.

          Згідно з п. 5.2 Договору покупець здійснює оплату товару на умовах здійснення 100% попередньої оплати товару 03.03.2007.

          Продавець зобов’язаний передати товар покупцю згідно з умовами Договору.

          Додатком № 1 до Договору передбачено, що відповідач до 01.04.2007 поставить позивачу насіння кукурудзи PR39H32 у кількості 1800 посівних одиниць вартістю 372,69 грн. за одиницю з ПДВ за курсом 5,05 грн. за один долар США (загальна вартість з ПДВ - 670842 грн.).

          На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу в рахунок оплати за товар 670842 грн. платіжним дорученням № 2 від 03.03.2007.

          У свою чергу, відповідач поставив 1060 посівних одиниць на суму 395051,4 грн. за накладною від 22.03.2007, не поставивши товар на суму 275790,6 грн.

          Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.  

          Відповідачем було повернуто грошові кошти в розмірі 275790,6 грн. платіжним дорученням № 75 від 19.06.2007 на суму 283063,53 грн., тобто до звернення до суду.

          Правові наслідки порушення зобов’язань передбачені ст. 611 ЦК України, одним з яких є відшкодування збитків.

          Збитки –це об’єктивне зменшення яких-небудь майнових прав сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних  кредитором доходах, які він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

          Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов’язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшенням майнових прав іншої.

          Як було зазначено вище, умовами Договору визначено кінцевий термін поставки товару відповідачем –01.04.2007.

          У той же час, кредитний договір № 010/05-2/2305, розмір сплачених відсотків за яким позивач вважає понесеними збитками, було укладено між позивачем та відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" 02.03.2007, тобто до настання терміну виконання відповідачем зобов’язань і прострочення останнього.

          Вказані обставини свідчать про відсутність прямого причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями відповідача та зменшенням майнових прав позивача, що пов’язані зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.  

          Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

          Державне мито зі зменшених позовних вимог покладається на позивача згідно з нормами чинного законодавства (п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993).

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:


          У позові відмовити повністю.


Суддя

                                      С.А. Ковтун


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація