ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 20/373 | 24.10.07 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”
до Фонду підтримки правоохоронних органів, військових формувань та
громадських формувань «Сатурн»
про стягнення 399,92 грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
від позивача Решетняк Н.Б. –довіреність № 141/07-а від 23.05.2007р.
від відповідача не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №120-32832-1 від 19.03.2003р. у розмірі 388,37грн. основного боргу та 11,55 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.07р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.10.07р.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання представника не направив, хоча про час розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у довідці про включення до ЄДРПОУ відповідача: м. Київ, вул. Хорива, 45/24.
Суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
19.03.2003р. між Закритим акціонерним товариством “Цифровий стільниковий зв'язок України” та відповідачем було укладено Договір №120-32832-1 від 19.03.2003р., відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надавати послуги стільникового зв’язку, а відповідач зобов’язувався їх своєчасно оплачувати.
На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлено, що з 01.08.06р. Закрите акціонерне товариство “Цифровий стільниковий зв'язок України” було реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю “Астеліт”(позивач).
Згідно п.1.2 Статуту ТОВ “Астеліт”, останнє є правонаступником усього майна, права та обов’язків Закритого акціонерного товариства “Цифровий стільниковий зв'язок України”.
Відповідно до п.1.1.7 договору, позивач зобов’язувався виставляти відповідачу рахунки за надані послуги.
Згідно п.1.2.1 договору, позивач зобов’язувався не пізніше п’ятнадцяти днів з моменту закінчення розрахункового місяця отримувати рахунки за надані послуги. У разі неотримання позивачем протягом 20-ти днів з моменту закінчення розрахункового періоду від відповідача письмової заяви про неотримання рахунка за надані послуги, замовленої деталізації або іншої інформації, остання вважається доведеною до відповідача.
З моменту підписання договору та до його розірвання, відповідач зобов’язаний сплачувати щомісяця вносити плату за користування послугами зв’язку (п.2.1 договорів).
Судом встановлено, що за період з 01.03.2006р. по 31.03.2006р. позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 385,62 грн. (з урахуванням збору до Пенсійного фонду України), що підтверджується рахунками, які додані до матеріалів справи.
У встановлений договором строк відповідач оплатив вищевказані рахунки позивача частково та на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 365,52грн.
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі 365,52 грн. доведеною та обґрунтованою. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22,85грн. збору на обов’язкове держане пенсійне страхування.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 11,55грн.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Згідно ч.6 ст. 232 ГПК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Позивач до позовної заяви додав розрахунок пені, який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства.
На підставі вищезазначеного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 11,55грн.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, у разі задоволення позову держмито та судові витрати покладаються на відповідача.
Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фонду підтримки правоохоронних органів, військових формувань та громадських формувань «Сатурн»(м. Київ, вул. Хорива, 45/24, код ЄДРПОУ 26087837) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”(юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 11, літ. “А”; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 27, 5-тий поверх; код ЄДРПОУ 22859846) суму заборгованості у розмірі 388,37 грн., пеню у розмірі 11,55грн., державне мито у розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій