АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«23» вересня 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Єрьоміна А.В., Каранфілової В.М.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 травня 2010р. по справі за позовом виконавчого комітету Граденицької сільської ради Біляївського району в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, мотивуючи її тим, що рішенням Граденицької сільської Ради за №16 від 28.01.2010 року неповнолітні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, були відібрані від матері ОСОБА_1 та влаштовані до дитячого районного притулку «Надія»
Батько дітей, записаний зі слів матері відповідно до ст.135 СК України.
Відповідачка по справі ОСОБА_1 вихованням дітей не займається, коштів на їх утримання не надає, не піклується про них, за місцем проживання характеризується негативно, веде аморальний спосіб життя.
На підставі викладеного та п.2 ст.164 СК України позивач просив суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також стягнути з неї аліменти на їх утримання в твердій сумі на користь державного інтернатного закладу, де перебувають діти, на кожну дитину окремо у розмірі 232грн. 80коп. для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, зазначила, що вона привела будинок в порядок, покинула пити та хоче сама виховувати своїх дітей.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27 травня 2010р. позовні вимоги виконавчого комітету Граденицької сільської ради Біляївського району задоволені.
Суд позбавив батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнув з відповідачки на користь державного інтернатного закладу, де перебувають діти, аліменти на їх утримання у розмірі 232,80 гривень на кожну дитину окремо, щомісяця, починаючи з 08.04.2010 року і до досягненням дітьми повноліття.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що неповнолітні діти залишились без батьківського піклування, мати вихованням та забезпеченням дітей не займається, що підтверджується висновком органу опіки та піклування, актом обстеження житлових умов та характеризуючими даними відповідачки,
При цьому керувався вимогами ст.164 СК України.
Стягуючи з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей в твердій грошовій формі, суд застосував норми ст.ст.166,182-184 СК України.
Колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка, та вказаним нормам матеріального права.
Доводи скарги про те, що відповідачка займається вихованням своїх дітей, спростовується наданими доказами з боку позивача (а.с.12,15,26,28,29,34). Ніяких доказів, які б свідчили про належне виховання дітей ОСОБА_1 ні суду першої, ні апеляційної інстанції не представила.
Посилання апелянта на те, що в матеріалах відсутні докази щодо її зловживання спиртними напоями, не може бути прийнято до уваги, оскільки з цих підстав позов не заявлявся і суд з цього приводу в рішенні висновків не робив. Те ж саме стосується доводів щодо не перебування ОСОБА_1 на обліку у нарколога.
Твердження у скарзі про те, що суд не в повному обсязі з’ясував всі обставини справи є також безпідставні по вище викладеним мотивам.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення суду є законне та обґрунтоване, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 травня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.В.Єрьомін
В.М.Каранфілова
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька