Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Медінвесттрейд»

До          Національної акціонерної компанії «Надра України»

Про          визнання недійсним договору та зобов’язання повернути передане за договором майно

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача          Орехова І.С. (за дов. № Д3 від 16.10.2007)

Від відповідача             Пухальська І.С. (за дов № 27 від 26.03.2007)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Медінвесттрейд»до Національної акціонерної компанії «Надра України»про визнання недійсним договору міни, укладеного 25.09.2007 між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченком Ю.В., реєстровий номер 2373155, а також про зобов’язання відповідача повернути позивачеві все, отримане за договором.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. На моменту укладення оскаржуваного договору майно, що передавалося позивачем, належало йому на праві власності. Натомість, за твердженням позивача, майно, яке передавалося відповідачем, належало йому на праві господарського відання, а не на праві власності, як стверджував останній. Після укладення спірного договору позивачеві стало відомо, що передане відповідачем майно належить Державі України в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (розпорядження Кабінету Міністрів № 405-р від 13.06.2007). Позивач вважає, що він помилявся стосовно істотних умов оскаржуваного договору, внаслідок чого волевиявлення позивача як сторони договору не відповідало його волі. Нормативно позивач посилається на положення ст.ст. 207, 216, 229, 236 Цивільного кодексу України.   

Відповідач у наданих суду запереченнях позовні вимоги не визнав повністю з наступних підстав. На думку відповідача, спірний договір за змістом, формою, порядком укладення та іншими ознаками повністю відповідає чинному законодавству України. На день укладення договору майно належало на праві власності відповідачу, у зв’язку з чим сторона мала законне право на розпорядження останнім. Відповідач стверджує, що надані ним суду додаткові докази підтверджують ту обставину, що сторони договору діяли відповідно до власної волі та в межах своїх повноважень, а об’єктами міни було саме майно, вказане в тексті договору.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25.09.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю  «Медінвесттрейд»та Національною акціонерною компанією «Надра України»було укладено договір міни (далі –Договір), відповідно до якого позивач передав відповідачу нежилі приміщення за номерами 3-5-7 по вулиці Паркова дорога в місті Києві сукупною оціночною вартістю 93115419 грн., а відповідач  передав позивачу будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця»у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19, та по вулиці Межигірській, 123 «А», сукупною оціночною вартістю 91771620 грн.

          Станом на 25.09.2007 перераховане вище, що було передано відповідачем, майно перебувало у власності Національної акціонерної компанії «Надра України»у складі її статутного капіталу. Зокрема, майно було передано розпорядженням Кабінету Міністрів України № 521 від 11.07.2007 та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 585 від 25.07.2007.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про господарські товариства», рішенням власника у формі постанови Кабінету Міністрів України № 1109 від 11.09.2007 статутний капітал Національної акціонерної компанії «Надра України»в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства було збільшено з 620386245,25 грн. до 739295625,25 грн., тобто на 118909380 грн. шляхом внесення змін до п. 28 і п. 29 статуту Національної акціонерної компанії «Надра України».

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», 21.09.2007 здійснено державну реєстрацію зазначених змін до статуту Національної акціонерної компанії «Надра України».

Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу. Право власності Національної акціонерної компанії «Надра України»на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця»у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 та по вулиці Межигірській, 123 «А»посвідчується державними свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 25.09.2007, копії яких містяться у матеріалах справи.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, поряд із правом господарського відання і правом оперативного управління, становить право власності. Відповідно до ст. 134 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, розпоряджається належним йому майном на свій розсуд, у тому числі має право надати майно іншим суб’єктам господарювання для використання його на праві власності.

Право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належить право розпорядження своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні цього права інакше як у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.ст. 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України).

У матеріалах справи міститься підтвердження Фонду державного майна України щодо того, що будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця»у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 та по вулиці Межигірській, 123 «А»станом на 24.09.2007 (дату, що безпосередньо передує даті укладення договору міни 25.09.2007) не включено до Переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

Таким чином, на зазначене майно не поширюється обмеження, встановлене п. 27 статуту Національної акціонерної компанії «Надра України», стосовно заборони відчуження майна, переданого компанії засновником і включеного до Переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації.  

У матеріалах справи також міститься підтвердження Фонду державного майна України тієї обставини, що Національну акціонерну компанію «Надра України» станом на 24.09.2007 (дату, що безпосередньо передує даті укладення договору міни 25.09.2007) не включено до переліків господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу, державних підприємств, холдингових компаній і відкритих акціонерних товариств, які підлягають підготовці до продажу в 2007 році (розпорядження Кабінету Міністрів України № 226-р від 26.04.2007).                     

Відповідно, на спірне майно не поширюється обмеження, встановлене ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна», згідно з яким у разі прийняття рішення про приватизацію майна підприємства і з моменту прийняття такого рішення стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку.

          Суд дійшов висновку про ухвалення сторонами Договору в порядку, встановленому чинним законодавством, зважаючи на наступне.  

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», п. 5 та п. 10 п. 59 статуту відповідача, копія якого з відповідними змінами і доповненнями міститься в матеріалах справи, затвердження договорів (правочинів), укладених на суму, що перевищує еквівалентну 200000 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених законом на дату укладення договорів (правочинів) і прийняття рішення про продаж або відчуження будь-яким іншим способом майна компанії, переданого засновником до її статутного фонду, належить до виключної компетенції спостережної ради Національної акціонерної компанії «Надра України».

Згідно з протоколом засідання спостережної ради Національної акціонерної компанії «Надра України»від 21.09.2007 остання прийняла рішення про надання згоди на відчуження шляхом обміну в установленому законом порядку будівель, споруд та іншого майна, розташованих на території урочища «Межигір’я»(Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці), на нежитлові будівлі, розташовані у місті Києві.

          Матеріалами справи також підтверджується, що особа, яка від імені Національної акціонерної компанії «Надра України»підписала 25.09.2007 оскаржуваний договір міни - голова правління Національної акціонерної компанії «Надра України»Ставицький Едуард Анатолійович - був належним чином уповноважений Національною акціонерною компанією «Надра України»на укладення Договору в силу положень  п. 69 та п. 70 статуту Національної акціонерної компанії «Надра України»і при укладенні цього договору діяв відповідно до наданих йому повноважень.

Суду було надано копії рецензованого звіту про результати незалежної оцінки нежилих приміщень за номерами 3-5-7 по вулиці Паркова дорога в місті Києві, яким їх сукупну оціночну вартість визначено саме у розмірі 93115419 грн., а також рецензованого звіту про результати незалежної оцінки будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця»у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 та  по вулиці Межигірській, 123 «А», яким їх сукупну оціночну вартість визначено саме у розмірі 91771620 грн.

Таким чином, надані відповідачем документи підтверджують згоду сторін щодо усіх обов’язкових та істотних умов договору міни, встановлених законом, повноваження представників сторін, вільність волевиявлення учасників правочину та відповідність дій внутрішній волі їх довірителів.

Передання Національній акціонерній компанії «Надра України»будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця»у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 і  по вулиці Межигірській, 123 «А», що передувало у часі укладенню Договору міни, оскаржуваного позивачем, відбулося в межах повноважень, відповідно до підстав та в порядку, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України № 405 від 13.06.2007 та № 584 від 25.07.2007, будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця»у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 та по вулиці Межигірській, 123 «А»як об’єкт державної власності, за попереднім погодженням Державного управління справами та Фонду державного майна України передано Кабінетом Міністрів України до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

У подальшому, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України       № 521 від 11.07.2007 в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України № 585 від 25.07.2007, будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця» у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 та по вулиці Межигірській, 123 «А», за пропозицією Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та за попереднім погодженням Фонду державного майна України, було передано у власність Національної акціонерної компанії «Надра України»як внесок до статутного капіталу компанії.

Статтею 116 Конституції України передбачено, що управління об’єктами державної власності здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до закону. Статтею 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»встановлено, що суб’єктами управління об’єктами державної власності, поряд з Кабінетом Міністрів України, є Фонд державного майна України,  міністерства та інші органи виконавчої влади. Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону України, суб’єктом управління, що визначає об’єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, об’єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб’єктам управління, визначеним цим Законом і органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об’єктами державної власності, є Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 6 Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007,  на виконання ст. 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», відчуження майна здійснюється безпосередньо суб’єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб’єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції в межах, визначених законодавчими актами; рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб’єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна.

Суб’єкт господарювання, на балансі якого перебуває майно, та суб’єкт управління майном в особі Кабінету Міністрів України і Міністерства охорони

навколишнього природного середовища України вчинили визначені законом дії, а Фонд державного майна України здійснив попереднє погодження (розпорядження Кабінету Міністрів України № 521 від 11.07.2007 та № 585 від 25.07.2007).

Таким чином, за результатами вивчення фактичних обставин справи, матеріалів, наданих сторонами суду, не виявлено жодних ознак властивостей або якостей речі, переданої відповідачем позивачеві за оскаржуваним Договором (будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця»у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 та по вулиці Межигірській, 123 «А»сукупною оціночною вартістю 91771620 грн.), які б знижували цінність зазначеної речі або можливість використання її за цільовим призначенням і, відповідно, жодної підстави для твердження про помилку товариства з обмеженою відповідальністю «Медінвесттрейд»або його представників під час укладення оскаржуваного Договору щодо обставин, які мають істотне значення для його укладення.

Отже, відповідно, відсутні підстави для тверджень про вчинення оскаржуваного Договору під впливом помилки, про відсутність вільного волевиявлення позивача як учасника договору, про невідповідність волевиявлення позивача як учасника договору його внутрішній волі, а відтак, і для визнання Договору недійсним в порядку ст.ст. 215, 229, 241 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом  або якщо він не визнаний судом недійсним.

У зв’язку з необґрунтованістю вимоги про визнання договору недійсним, відсутні підстави на повернення відповідачем одержаного за договором майна.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.                    

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                       С.А.Ковтун

          Рішення підписано 23.10.2007