РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          Суддя  Євсіков О.О.

Представники:

У судовому засіданні 22.10.2007 за згодою представника позивача, на підставі ст. 85  ГПК  України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про скасування (припинення) державної реєстрації Приватного малого підприємства фірми «Миспа».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в супереч вимогам законодавства не подає протягом більше року до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності, що відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” є підставою для припинення юридичної особи.

Відповідач та третя особа відзивів на позовну заяву не надали, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Від третьої особи через канцелярію суду надійшло клопотання розглядати справу за її відсутності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Приватне мале підприємство фірма «Миспа»- зареєстроване 09.11.1994 Харківською районною державною адміністрацією м. Києва (ідентифікаційний код 22919028), про що видано свідоцтво № 22919028 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

Станом на день розгляду спору відповідач є юридичною особою (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи) та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Дарницькому  районі м. Києва.

З наданих позивачем відомостей вбачається, що відповідач з 21.01.2006, тобто більше року, не подає до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991 (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації,  бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2,  а також пунктом 4.3 цієї статті.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом (п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Відповідно до п.п. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник  податків  має  право не пізніше ніж за десять днів  до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Крім того, податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації  електронного  підпису  підзвітних осіб у  порядку,  визначеному законодавством (п.п.  “з”  п.п. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашео порядок погашеплатників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 32 вказаного Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський  суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, на підтвердження подання до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідач мав би надати суду або примірники відповідних довідок зі штампом канцелярії податкового органу про їх прийняття, або докази про їх відправлення поштою, або докази про подання декларацій та розрахунків в електронній формі.

Однак таких доказів відповідач суду не надав.

Таким чином, суд вважає встановленим факт неподання відповідачем до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року.

Як встановлено судом, шляхом неподання до державних податкових органів та інших держаних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності, встановлені п. 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, таку адміністративно-господарську санкцію як скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.

У відповідності до ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-ІV (зі змінами  та доповненнями) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1 та 6 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року; вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання шляхом скасування його державної реєстрації; враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечень проти позову відповідач суду не надав.

У зв'язку із задоволенням позову та виникненням спору з вини відповідача судові витрати покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,  Господарський суд міста Києва, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу -Приватне мале підприємство фірму «Миспа»(ідентифікаційний код 22919028), зареєстроване Харківською районною державною адміністрацією м. Києва 09.11.1994, про що видано свідоцтво № 22919028 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб.

Стягнути з Приватного малого підприємства фірми «Миспа»(ідент. код 22919028; 02099, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-б, кв. 38) до Державного бюджету України (Рахунок 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач УДК у Печерському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077922, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) державне мито в сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.).

Стягнути з Приватного малого підприємства фірми «Миспа»(ідент. код 22919028; 02099, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-б, кв. 38)  на користь Державного бюджету України (Рахунок 31213259700011, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, ідент. код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код економічної класифікації доходів 22050000) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку від дати його підписання як такого, що оформлене згідно зі ст. 84 ГПК України.

Рішення надіслати державному реєстратору Дарницькому району міста Києва для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів по ліквідації юридичної особи у встановленому законом порядку.

Дата підписання рішення - 22.10.2007.