ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.08.2006 | Справа №2-25/12717-2006А |
За позовом СПД Кишеня В.О. (м. Євпаторія, вул.Весняна,55).
До відповідача ДПІ в м. Євпаторія (м. Євпаторія, вул. Дм.Ульянова, 2\40).
Про визнання нечинним рішення .
Суддя Маргарітов М.В.
При секретарі Діланян І.К.
За участю представників:
Від позивача – Нікітіна Л.Н., предст., дов. у справі.
Від відповідача – Афанасьєв М.С., нач. юр.відділу, дов від 17.08.2006р., Прідатько А.А.,гол. держ.подат.інспектор, дов. 13.06.2006р., Лісун Л.Н., гол.держ.подат.інспектор, дов від 17.08.2006р.
Сутність спору: Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ в м. Євпаторія № 01191701\0 від 17.07.2006р. у сумі 987350грн. за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” № 265\95-ВР від 06.07.1995р. в редакції Закону України № 1776-Ш від 01.06.2000р.
Позов мотивовано тим, що згідно ст. 1 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” суб’єктом малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, а також той факт, що СПД Кишеня В.О. веде книги обліку доходів і витрат та згідно п.6 ст.9 Закону № 265/95-ВР не повинен був застосовувати РРО.
Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позов.
Позивач надав пояснення з урахуванням відзиву на позовну заяву, де зазначив ще раз, що СПД Кишеня В.О. є суб’єктом малого підприємництва без утворення юридичної особи, тому згідно п. 6 ст.9 Закону України №265/95-ВР, зі змінами та доповненнями він, не повинен був застосовувати РРО.
18.08.2006р. в порядку ст.. 150 КАС України по справі оголошено перерву до 29.08.2006р., після перерви слухання справи продовжено, представник позивача- той же самий, представники відповідача- Прідатько А.А., гол. держ. подат. інспектор, дов. 13.06.2006р., Лісун Л.Н., гол. держ. подат. інспектор, дов від 17.08.2006р.
Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд
встановив:
Кишеня В’ячеслав Олександрович зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 22.04.1999р. управлінням економіки Євпаторійської міської ради, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № 21400010001002685 та узят на податковий облік у ДПІ в м. Євпаторії.
12 липня 2006 року Державна податкова інспекція у м. Євпаторія провела планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства суб’єктом господарської діяльності-фізичною Кишеня В.О. за період з 01.01.2005 по 31.03.2006, про що склала акт № 126/17-1-2392007694 від 12.07.2006 року.
За результатами перевірки було встановлено, що фізична особа-підприємець Кишеня В.О. в порушення вимог ст. 1, п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.06.95 № 265/95-ВР, зі змінами та доповненнями, у перевіряємому періоді здійснював розрахункові операції за готівкові кошти зі споживачами без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку, та переведеного у фіскальний режим роботи регістратору розрахункових операцій з друкуванням відповідних розрахункових документів, які підтверджують виконання розрахункових операцій.
На підставі акту перевірки №126/17-1-2392007694 від 12.07.2006р. ДПІ в м. Євпаторії винесла рішення № 1191701/0 від 17 липня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 987350,00грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.
Як було встановлене в акті перевірки СПД Кишеня В.О. здійснював наступні види діяльності: переробка продукції тваринництва, рослинництва, торгівельно-посередницьку діяльність, шляхом реалізації продукції власного виготовлення (л.с.7). Інших видів діяльностиі в ході перевірки ДПІ не встановлено.
Свою діяльність позивач здійснює у ковбасному цеху, який є виробничим підприємством по переробки сільськогосподарської продукції з замкнутим виробничо - технологічним циклом, заключним етапом якого є реалізація продукції власного виготовлення.
Згідно ст. 1 вказаного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Враховуючи вищевикладене, не можна погодитись з висновком Державної податкової інспекції, стосовно того, що позивач порушив норми ст. 1 та п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Таким чином, враховуючи, що позивач не здійснює свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, то і немає підстав проводити згідно п.1 ст. 3 Закону, розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Також, згідно п.6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.06.95 №265/95-ВР, зі змінами та доповненнями, при продажу товарів (надані послуг) суб’єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва ( у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у встановленому порядку, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.
Вказані книги обліку доходів і витрат, а також прибуткові ордера, якими було оформлено отриману плату відпущеної продукції за готівкові гроші, а також виписки банку, які підтверджують здачу виручки в установу банку були представлені суду представником позивача, та у цих документах відповідачем при перевірки не було знайдено порушень.
Також, представник позивача вважає, що згідно ст.1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» суб’єктом малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності.
У зв’язку з тим, що СПД Кишеня В.О. веде книги обліку доходів і витрат, то згідно п.6 ст.9 Закону №265/95-ВР, він не повинен був застосовувати РРО.
Суд вважає, що відповідач безпідставно посилається на Декрет Кабінету Міністрів України № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», оскільки позивач здійснює свою діяльність як суб’єкт підприємницької діяльності і на нього розповсюджуються норми податкового та іншого законодавства як на суб’єкта підприємницької діяльності, а не як фізичну особу.
Крім того, в оспорюваному рішенні відповідач безпідставно застосував штрафні санкції відповідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” №1776-Ш від 01.06.2000р. передбачене застосовування фінансових санкцій у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність- у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів, у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Як свідчать матеріали справи, у результаті перевірки позивача невідповідність не виявлена, оскільки фіксування отриманої виручки здійснювалось з використанням прибуткових касових ордерів та книги обліку доходів та витрат. Уся сума виручки за цей період була включена у книгу доходів та витрат, що підтверджується наданими позивачем документами.
Крім того, слід зазначити, що відповідальність по п.1 ст. 17 зазначеного закону наступає у разі виявлення невідповідності розміру вартості проданих товарів при наявності слідуючих подій: по-перше, проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів, по-друге, непроведення розрахункових операцій через РРО; по-третє, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, та по-четверте, проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки.
Тобто для кваліфікації дій СПД як порушення закону повинні бути встановлені дві події - невідповідність готівкових коштів та одна з чотирьох вищевказаних подій, тоді як свідчать матеріали справи невідповідність розміру вартості проданих товарів ДПІ не встановлено та не встановлено проведення розрахункових операцій без використання розрахункових документів.
Більш того, мета Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” спрямована на недопущення приховування виручки, одержаної від торгівельної діяльності від оподаткування, тоді як такого факту при перевірці позивача не виявлено, оскільки вся виручка позивача зафіксована у відповідних касових та бухгалтерських документах.
Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує про адміністративного позову, тоді як таких доказів ДПІ не представлено.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина.
Постанова складена у повному обсязі 04.09.2006 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 94,98,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1.Позов задовольнити.
2.Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м.Євпаторії № 1191701/0 від 17 липня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 987350,00грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь СПД Кишені В’ячеслава Олександровича (м.Євпаторія, вул. Весняна,55, ІНН 2392007694) 3,40грн. державного мита.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Маргарітов М.В.