Судове рішення #11833774

Справа № 2-А-708/10/0101

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року    Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим                           у складі:                                                                                  головуючого судді   Куксова В.В.

                                                                                                 при секретарі   Шмаль І.Є.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Алуштинської міської ради про визнання рішення частково недійсним, зобов'язання до певних дій, зобов'язання виплатити компенсацію за спричинену моральну шкоду,

                        В С Т А Н О В И В:

         

      Позивач звернувся до суду за адміністративним позовом до відповідача про визнання рішення частково недійсним, зобов'язання до певних дій, зобов'язання виплатити компенсацію за спричинену моральну шкоду.

    Свої вимоги мотивує тим, що пунктом 3 рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 26.03.2010 року йому було відмовлено в постановці на квартирний облік з посиланням на положення Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, згідно яких підставою для взяття на квартирний облік є відсутність мінімального розміру житлової площі в п’ять кв.м на кожного члена родини. Вважає дане рішення таким, що суперечить нормам права, оскільки його хронічні захворювання віднесені до першого пункту розділу  IV Переліку додатка № 1 наказу МЗ УРСР № 52, що надає йому право на першочергове отримання житлової площі. Також зазначає, що він є інвалідом війни першої групи, учасником бойових дій на території інших країн, що пов’язані з виконанням обов’язків воїнської служби діючих частин Радянської Армії. У зв’язку з чим просить суд визнати п. 3 рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 165 від 26.03.2010 року таким, що не відповідає нормам закону та недійсним, зобов’язати Алуштинську міську раду поставити ОСОБА_1 на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, згідно п. 3 ст. 34 Житлового Кодексу України з дня відмови – 26.03.2010 року, зобов’язати Алуштинську міську раду виплатити ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 10000 грн. за рахунок коштів міського бюджету.

    Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсягу, просить задовольнити.

    Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що оскаржуване рішення відповідає діючому законодавству, позивач не є таким, що потребує поліпшення житлових умов в розумінні вимог ЖК України, Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантіях їх соціального захисту» та Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, оскільки згідно довідки КРП «СМБРТІ» від 02.03.2010 року № 113 у власності позивача і членів його родини знаходиться трикімнатна квартира АДРЕСА_1, домоволодіння АДРЕСА_2 та гараж по вул. Сімферопольської м. Алушти, у позивача немає потреби в додатковій житловій площі а мається можливість проживати окремо від членів сім’ї, просить в задоволенні позову відмовити.

    Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

    З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся з заявою на ім’я Алуштинського міського голови ОСОБА_3, в якій просив поставити його на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. На підтвердження свого права на постановку на квартирний облік ОСОБА_4 надав медичний висновок № 1. Також зазначив, що він є інвалідом війни першої групи, учасником бойових дій на території інших країн, що пов’язані з виконанням обов’язків воїнської служби діючих частин Радянської Армії.

    За результатами розгляду даної заяви виконавчим комітетом Алуштинської міської ради було прийняте рішення № 165 від 26.03.2010 року, пунктом 3 якого відмовлено в постановці на квартирний облік ОСОБА_4, в зв’язку з відсутністю підстав, згідно Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР.

    Відповідно до ст. 31 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому, цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

    Відповідно до п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантіях їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються пільги на позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих Рад та державних адміністрацій.

    Відповідно п. 1 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, що затверджені Постановою №470 від 11.12.1984 року Радою Міністрів Української РСР і Українською Республіканською Радою Професійних спілок, ці правила регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Відповідно до п. 1-3 ст. 34 ЖК України та підпунктів 1-3 пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок.

Згідно п. 2 Постанови виконавчого комітету Кримської обласної ради народних депутатів і президії Кримської обласної ради професійних спілок від 18.12.1984 року № 581 «Про правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Кримської області» встановлений мінімальний розмір житловою площі п’ять кв.м, відсутність якого на кожного члена сім’ї дає підставу для взяття на квартирний облік.

З аналізу вказаних норм вбачається, що особи, які потребують поліпшення житлових умов в АР Крим ставляться на квартирний облік відповідно до порядку встановленого законодавством за умов забезпечення житловою площею нижче за рівень в п’ять кв.м, або які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, або які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Відповідно до медичного висновку № 1 від 23.02.2010 року ОСОБА_1 має захворювання, передбачене Наказом №330 від 28.03.1983 року Міністерства Охорони Здоров’я СРСР «Про затвердження списку захворювань, що надають право особам, які страждають цими захворюваннями, на першочергове право отримання житлової площі».

З довідки КРП «СМБРТІ» № 113 від 02.03.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 має квартиру АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 З довідки (виписки із домової книги про склад сім’ї і прописки) №578 від 01.03.2010 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1, є трикімнатною, житловою площею 40,32 кв.м, окрім позивача в ній зареєстровані п’ять осіб.

Таким чином хоча ОСОБА_1 і хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, він не може вважатись таким, що потребує поліпшення житлових умов, оскільки в нього є можливість проживати на окремій житловій площі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

      Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень,  суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він  дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.    

За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, що тягне за собою відмову у задоволенні позову в частині визнання рішення частково недійсним.

Суд відмовляє в задоволенні вимог позивача щодо зобов'язання відповідача поставити його на  облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, згідно п. 3 ст. 34 Житлового Кодексу України з дня відмови – 26.03.2010 року, оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка потребує поліпшення житлових умов у розумінні вказаних норм.

Спричинення позивачу моральної шкоди не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та не підтверджено належними і допустимими доказами, що тягне за собою відмову у задоволенні позову в цій частині.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.  1, 2, 8-12, 14, 69-72, 94, 98, 138, 139, 143, 158-163 КАС України, суд

                             П О С Т А Н О В И В:

           

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Алуштинської міської ради про визнання рішення частково недійсним, зобов'язання до певних дій, зобов'язання виплатити компенсацію за спричинену моральну шкоду відмовити.

    Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Алуштинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 185, 186 КАС України.

                Суддя: підпис

        Згідно з оригіналом

        Суддя:                                                                         В.В. Куксов

        Секретар:                                                                    І.Є. Шмаль

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація