НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

   РІШЕННЯ

                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 року               справа № 2-1149-2010                  м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд  Волинської області в складі

головуючого                                   Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі                                  Ковальчук О.М.,

 з участю позивача                         ОСОБА_1,

представника позивача                 ОСОБА_2,

представника відповідача             ОСОБА_3,

представника ОСОБА_3            ОСОБА_4,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення із співвласника оплати за комунальні послуги та за утримання квартири,

встановив :

 09 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення із співвласника оплати за комунальні послуги та за утримання квартири.  Свої вимоги мотивував тим, що він та його колишня дружина, шлюб з якою розірвано 01 листопада 2006 року, є співвласниками квартири АДРЕСА_1. В квартирі з 2001 року зареєстровані троє осіб: позивач, відповідач та їх неповнолітня дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оплату за комунальні послуги здійснює позивач за власні кошти. На неодноразові прохання відповідач ухиляється від оплати комунальних послуг. За період з 01 серпня 2007 року по 31 липня 2010 року позивачем було сплачено 14021,87 грн., в тому числі за опалення - 8759,37 грн, за водопостачання – 2277,82 грн., за обслуговування житла (ЖЕК-3) – 2031,06 грн., за вивезення сміття – 183,10 грн., за газове постачання -770,52 грн. Оскільки відповідач є співвласником вищезазначеного житлового приміщення, тому вона повинна брати участь в сплаті комунальних послуг, які нараховуються в залежності від кількості зареєстрованих в квартирі осіб. Так як в квартирі зареєстрована неповнолітня дочка  позивача та відповідача, то всі нараховані на неї суми за комунальні послуги діляться порівно на її батьків, які зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Вважає, що відповідач повинна сплатити йому половину його витрат на оплату комунальних послуг, що становить 7010,94 грн., із розрахунку (14021,87грн. : 2) за період з 01 серпня 2007 року по липень 2010 року.  та судові витрати по справі.

В суді позивач та його представник  змінили позовні вимоги, просять стягнути з відповідача  половину суми, сплаченої позивачем за комунальні послуги  по спільній квартирі в сумі 6965,34 грн. та судові витрати за правову допомогу і по оплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та пояснили, що між позивачем та відповідачем була усна домовленість про те, що позивач оплачує всі витрати по утриманню спільного житла, а відповідач в свою чергу сама утримує їх неповнолітню дитину. Своїм зверненням до суду позивач порушив цю угоду. Зазначили, що відповідач оплачує комунальні послуги з липня 2010 року, про що свідчить долучена копія квитанції на суму 45,60 грн. Не заперечують щодо стягнення половини сплачених витрат на оплату послуг в розмірі 1615,72 грн., із розрахунку 3231,44 грн.:2=1615,72 грн., де  2277,82 грн. - за водопостачання, 770,52 грн. - за газопостачання, 183,10 грн. - за вивезення сміття, які нараховуються від кількості зареєстрованих осіб. Вважають, що відповідач не повинна нести витрати по оплаті за теплопостачання та утримання будинку і прибудинкової території, оскільки ці нарахування проводяться  відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 529 від  20.05.2009 року, виходячи із  загальної площі  житла, а відповідач, будучи співвласником,  там з 2002 року не проживає, не користується житлом,  і тому не повинна нести витрати за теплопостачання та обслуговування будинку і при будинкової території.    

 Заслухавши сторін, їх представників, дослідивши письмові докази по справі, та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

В суді встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який було розірвано в 2006 році, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.21).

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_7 та відповідачу ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу від 27.06.2001 року (а.с.3), копією технічного паспорту на вищезазначену квартиру від 14.08.2002 року (а.с.14-15).

Як вбачається із технічного паспорта на квартиру і будинкової книжки (а.с.14-18) та  довідки про склад сім’ї (а.с.19) квартира складається з трьох  кімнат загальною площею 64,8 кв.м., жилою  площею відповідно 37,3 кв.м.  У квартирі з липня 2001 року по даний час  зареєстровані сторони та їх неповнолітня дочка.

Відповідно до ст.ст.150-151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилу квартиру, користуються нею для особистого проживання і мають право розпоряджатися  цією власністю на свій розсуд, і зобов’язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Отже, всі співвласники зобов’язані  нести тягар по  оплаті за комунальні послуги, в тому числі за теплопостачання  та утримання будинку і при будинкової території, незалежно від факту проживання у належній їм на праві власності квартирі.

Згідно із ст.319 ЦК України  усім власникам забезпечуються рівні  умови здійснення  своїх прав.  

 Відповідно до вимог ст..322 ЦК України  власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить.

Судом досліджено інформацію про борги і нарахування за період з 01 липня 2007 року по 01.08.2010 року  по спірній квартирі (а.с.22), якою  підтверджується сума сплати позивачем за послуги з теплопостачання за цей період, що становить 8759,37 грн.  

Позивачем ОСОБА_1, згідно довідки підприємства «Нововолинськводоканал» сплачено  протягом останніх трьох років 2277,82 грн. за надані послуги (а.с.23).

З довідки житлово-експлуатаційної контори № 3 видно, що з 01 липня 2007 року по 01.08.2010 року позивачем сплачено 2031,06 грн.  за утримання будинку і при будинкової території.(а.с.24).

За послуги по вивозу сміття позивач сплатив за період з 01 серпня 2008 року по 01 серпня 2010 року 183,10 грн., що підтверджується довідкою ВУКГ ЖКО (а.с.26).

За послуги з газопостачання, згідно довідки Нововолинського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Волиньгаз» (а.с.28), за останні три роки  за ці послуги ОСОБА_1 сплачено 770,52 грн.

Отже, всього за  всі вказані  комунальні послуги  сплачено позивачем за три останні роки за період з серпня 2007 року по 31 липня 2010 року 14021,87 грн., що підтверджено копіями квитанцій, доданих позивачем до матеріалів справи (а.с. 29-42).

Відповідачем ОСОБА_5, як вбачається з копії квитанції від 31.07.2010 року, сплачено за липень 2010 року всього 45,60 грн. за комунальні послуги з водопостачання, газопостачання і вивіз сміття.

Виходячи з того, що фактично сплачено позивачем 14021,87 грн., тому  він має право на повернення йому відповідачем, як повнолітнім співвласником, 7010,94 грн. Враховуючи сплату відповідачем 45,60 грн. витрат за комунальні послуги за липень 2010 року, до стягнення  з ОСОБА_5 підлягає 6965,34 грн.

    Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 210-215 ЦПК України, ст. 66, 67, 150 ЖК України, ст.ст.319, 322, 355, 368, 369ЦК України,  ст. 68 Сімейного кодексу України, суд,-

вирішив :

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1  6965 (шість тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) гривень 34 копійок сплачених позивачем за утримання спільної квартири, а також 500 (п’ятсот) гривень понесених витрат на правову допомогу, та 70 (сімдесят) грн. 11 коп. судового збору і 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 7655 (сім тисяч шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 34 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий                 підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                     О.Р. Ференс-Піжук