НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                        РІШЕННЯ

                                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19  жовтня   2010 року         справа № 2-1147 -2010         м. Нововолинськ  

             Нововолинський   міський   суд   Волинської   області в складі:

головуючого                                               Ференс-Піжук  О.Р.                

при секретарі                                          Ковальчук О.М

за участю позивача                                ОСОБА_1

представника позивача                          ОСОБА_2

представників відповідача                    Завгородньої І.Л.Савкіної Л.П.

представників третьої особи                   Новікова Е.В., ОСОБА_6    

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1  до  Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог  відділення виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську, про визнання актів форми НПВ та форми Н-5 від 03 червня 2010 року недійсними та  зобов’язання видати акт по формі Н-1,-    

встановив:

06 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод»   про визнання недійсними акта  розслідування нещасного випадку, що стався 18 березня 2010 року о 0 год.30 хв. на ВАТ «Нововолинський ливарний завод» Міністерства промислової політики України від 03 червня 2010 року про нещасний випадок  на підприємстві  не пов'язаний з виробництвом  за формою НПВ і зобов’язання  відповідача видати  їй  акт про нещасний випадок форми Н-1.  

Ухвалою суду від 03 вересня 2010 року до участі у справі в якості  третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог залучено відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську. (далі ВД ФСНВ).  

    Обґрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_1 покликається на те, що   вона працювала  у відповідача стрижневиком ручного формування і 18 березня 2010 року  разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виконувала змінне завдання по фарбуванню виготовлених стрижнів.  

    Приблизно о 0 год.30 хв., під - час виконання доручених робіт у стрижневому відділенні формувально-вибивної дільниці ливарного цеху, проходячи між плитами вона спіткнулася і впала на стрижень, відчувши  сильний біль в колінному суглобі лівої ноги. Їй намагалися  допомогти встати на ноги  ОСОБА_7 та ОСОБА_8,  але з огляду на сильну біль в коліні, вона відмовилася і через деякий час встала та спираючись на плити, на одній нозі пройшла до стрижнів і  продовжила роботу. Біля 3-ї години ночі біль стала нестерпною і вона опираючись на різні предмети дійшла до побутової кімнати, куди і викликали медичну сестру підприємства ОСОБА_9, яка надала першу медичну допомогу. Після цього електрокарою її доставили в медпункт заводу, а звідти каретою швидкої допомоги у травматологічне відділення Ново волинської ЦМЛ, де перебувала на стаціонарному лікуванні до 25 березня 2010 року з діагнозом закритий внутрішньо-суглобний перелом між виросткового підвищення лівої гомілки без зміщення. З огляду на викладене, вважає, що відповідач, всупереч вимогам п.10 Порядку та ведення обліку  нещасних випадків, професійних захворювань і аварій  на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів  України постановою від 25 серпня 2004 року № 1112, одержавши повідомлення про нещасний випадок, що стався з нею під-час виконання змінного завдання,  негайно не утворив  комісію з розслідування цього нещасного випадку, в порушення п. 13  цього Порядку, протягом трьох діб не обстежив місце  нещасного випадку, не з?ясував його обставин  і причин, а  тільки 6 травня 2010 року створив комісію по розслідуванню нещасного випадку, що мав місце 18 березня 2010 року.  

    За наслідками розслідування комісією цього нещасного випадку, Публічним акціонерним товариством «Нововолинський ливарний завод» було складено і 03 червня 2010 року  затверджено акт форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом.

Позивач вважає даний акт форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві не пов’язаний з виробництвом  незаконним,  так як висновки комісії з розслідування нещасного випадку, що стався з нею, суперечать вимогам норм Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 року.

    Стверджує, що за обставинами нещасного випадку, який  стався з нею  під час виконання змінного завдання у стрижневому відділенні формувально-вибивної дільниці ливарного цеху, повинен бути складений акт за формою Н-1 про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом.

    У зв’язку з цим  просить задовольнити   заявлені вимоги,  визнавши недійсними  акт форми Н-5 та НПВ від 03 червня 2010 року про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, затверджений директором  ЗАТ «Ново волинський ливарний завод» і зобов’язати відповідача  видати їй акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом.

    В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові.

    Позивач ОСОБА_1 крім цього пояснила, що  17  березня 2010 прийшла на роботу в нічну зміну, підготувала робоче місце і розпочала роботу. Допомагала стрижневику ОСОБА_7, яка розвантажувала піч, красити стрижні. Покрасивши одну плиту стрижнів, переходила до іншої, і спіткнувшись, впала. Їй намагалися допомогти встати ОСОБА_7 та учень ОСОБА_10, але вона відмовилась з огляду на сильну біль в коліні лівої ноги. За деякий час піднялась і продовжила працювати. Приблизно о  3-ї годині ночі, коли біль у коліні стала нестерпною, нога сильно  набрякла, і вже важко стало  самостійно пересуватися,  про цей випадок повідомили   начальника  зміни ОСОБА_11, а майстер зміни ОСОБА_12 викликала в побутову кімнату медичну сестру ОСОБА_9, яка наклала шину.  На вимогу останньої, начальник зміни ОСОБА_11 електрокарою відвіз ОСОБА_1 в медпункт, і зателефонував заступнику директора підприємства з охорони праці ОСОБА_4, після розмови з якою, вона, ОСОБА_1, в присутності ОСОБА_11, написала пояснення, що отримала травму ноги ідучи на роботу.  Будучи доставленою каретою швидкої  в травматологічне відділення Нововолинської ЦМЛ, вона також повідомила, що отримала травму по дорозі на роботу, оскільки не мала бажання псувати репутацію підприємства, де працювала.  Однак ця обставина не відповідала дійсності, а тому 06 травня 2010 року  вона звернулася до директора ВАТ «Ново волинський ливарний завод» із заявою про видачу акта форми Н-1, детально описавши обставини нещасного випадку, що мав місце з нею під-час виконання змінного завдання 18 березня 2010 року о 00 год. 30 хв.. внаслідок чого вона отримала травму лівої ноги. З 18 березня по 25 березня 2010 року  знаходилася  на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Нововолинської ЦМЛ, а з 04 червня по 02 липня 2010 року на амбулаторному лікуванні з діагнозом  закритий  внутрішньо суглобний перелом  між виросткового підвищення  лівої гомілки без зміщення.  

    Вважає, що комісія з розслідування нещасного випадку дійшла невірного висновку, оскільки склала акт про нещасний випадок на підприємстві не пов’язаний з виробництвом.      

    Представники відповідача ОСОБА_13 та ОСОБА_4  позов не визнали з мотивів, викладених у письмових запереченнях (а.с.16-18) Пояснили, що нещасний випадок на виробництві стався з ОСОБА_1 через незадовільний стан її здоров’я, зокрема захворювання артрозом, що вперше діагностовано у неї в 2006 році.  У зв’язку з цим, комісією з розслідування нещасного випадку складено акт форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом та акт форми Н-5, оскільки комісією не встановлено наявності  причинно-наслідкового зв’язку між падінням  позивача  та безпекою праці на підприємстві. Вважають, що основною причиною нещасного випадку є незадовільний стан  здоров? я ОСОБА_1,  що своїм підписом  засвідчив  лікар ВД ФСНВ ОСОБА_6, який був членом комісії  по розслідуванню даного нещасного випадку. При цьому зазначають, що розслідування нещасного випадку, який стався  із позивачем проводилося чітко у відповідності до п.26 Порядку, протягом місяця  після надходження заяви потерпілого, яка надійшла на підприємство 06.05.2010 року. Вказують, що жодних підстав для розслідування нещасного випадку згідно з п.10-14 Порядку не було, оскільки  потерпіла у своєму первинному поясненні та у лікарні повідомила, що травмувалася по дорозі на роботу, внаслідок падіння.  Стверджують, що такі випадки розслідуються відповідно до п.3.1 Порядку  розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 270 від 22.03.2001 року за наявності заяви потерпілого, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу. При цьому, не заперечують, що нещасний випадок стався із позивачем на робочому місці, під - час виконання  нею змінного завдання, але вважають його не пов’язаним з виробництвом, посилаючись  на п.17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, щодо погіршення стану здоров?я  працівника  не внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

    Представники третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ОСОБА_5, ОСОБА_6  заперечили щодо задоволення позову і пояснили, що комісією з розслідування нещасного випадку було встановлено, що потерпіла ОСОБА_1  отримала травму  внаслідок  погіршення стану здоров? я із-за наявності у неї захворювання суглобів,  а не через небезпечні виробничі фактори під час виконання робіт, а тому у даному випадку відповідачем цілком  вірно складено акт за формою НПВ. Вважають, що слід відмовити у задоволенні позову у зв’язку з безпідставністю   вимог, заявлених ОСОБА_1

    Дослідженими в суді на підтвердження вимог і заперечень сторін доказами, встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем і працювала стрижневиком ручного формування.  

    В судовому засіданні встановлено, що 18 березня 2010 року ОСОБА_1 разом із стрижневиком ручного формування ОСОБА_7 та учнем стрижневика ОСОБА_8, виконували завдання змінного майстра формувально-вибивної дільниці  ОСОБА_12 по фарбуванню виготовлених стрижнів у стрижневому відділенні формувально-вибивної дільниці ливарного цеху.      

    Під час виконання цього завдання, приблизно о 00 год.30 хв., переходячи між плитами, ОСОБА_1 оступилася і впала на стрижень, внаслідок чого отримала травму – закритий внутрішньо-суглобний перелом  між виросткового підвищення лівої гомілки без зміщення.  

    Дані обставини підтвердили в судовому засіданні допитані як свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які працювали разом з потерпілою та відразу після  падіння намагалися її  підняти. Вказані свідки ствердили, що ОСОБА_1 впала на робочому місці і скаржилася на сильну біль у нозі.  

    Зазначені  обставини не заперечили в суді і допитані як свідки майстер зміни ОСОБА_12 та начальник зміни ОСОБА_11, які будучи повідомленими про нещасний випадок на виробництві, вживали заходів до надання позивачу першої медичної допомоги, доставки її в медпункт підприємства, виклику швидкої медичної допомоги та  супроводу  в лікарню. Зокрема, свідок ОСОБА_12 показала, що не була очевидцем падіння ОСОБА_1 на робочому місці, але бачила як вона сиділа біля обє?кта виконання робіт і скаржилася на біль в нозі, а приблизно о 3 годині ночі у неї набрякло коліно, і в медпункті та по дорозі в лікарню ОСОБА_1. пояснювала, що впала по дорозі на роботу. Також показала, що неодноразово запитувала ОСОБА_1 про правдивість її пояснення щодо падіння по дорозі  на роботу.  

    Свідок ОСОБА_11 також показав, що вночі був проінформований  про нещасний випадок із стрижневиком ОСОБА_1,    про що повідомив по телефону заступника директора підприємства  з охорони праці ОСОБА_4, яка сказала писати як сталося. По його вказівці та  в його присутності  ОСОБА_1 в приміщенні медпункту підприємства  написала пояснення, що впала по дорозі на роботу, а після цього ще працювала аж до поки не стало сильно боліти. Зазначив, що з побутової кімнати особисто електрокарою перевозив ОСОБА_1 в медпункт, де медична сестра ОСОБА_9 надала їй першу медичну допомогу і сказала викликати швидку медичну допомогу.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, яка тимчасово працювала медичною сестрою на ВАТ «Нововлинський ливарний завод»,  показала, що вона разом з ОСОБА_1 17 березня 2010 року пішки слідувала на роботу. Категорично запевнила, що по дорозі на роботу позивач не падала, а тому не могла травмувати ногу. Також зазначила, що вночі була викликана в побутову кімнату, де знаходилася  ОСОБА_1. в якої опухло коліно. Потерпіла повідомила, що впала і у неї сильний біль.  Вона наклала їй шину і начальник зміни електрокарою доставив ОСОБА_1 в медпункт, де був зроблений запис про нещасний випадок. Ствердила, що до початку зміни  ОСОБА_1 не зверталася в медпункт за допомогою, а будучи доставленою туди повідомила, що впала. Писала пояснення в присутності начальника зміни ОСОБА_11, який перед цим телефонував до заступника директора з охорони праці ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_9 показала, що чула, як потерпіла пояснила своє неправдиве первинне письмове пояснення про падіння по дорозі на роботу, небажанням «підставляти» підприємство.    

    Як вбачається з копії акту розслідування нещасного випадку, що стався 18 березня 2010 року о 0 год.30 хв. на ВАТ «Ново волинський ливарний завод» Міністерства промислової політики України від 03 червня 2010 року (а.с.6-7) та акту № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, затверджений директором підприємства цього числа (а.с.4-5),  нещасний випадок   стався з ОСОБА_1 18 березня  2010 року о 00 годин 30 хвилин у стрижневому відділенні формувально-вибивної дільниці ливарного цеху.

    З п.5 акту № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, вказано, що  періодичний медичний огляд ОСОБА_1 проходила 29 вересня 2009 року.    

    У пункті 9 цього акту, де зазначається діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу зроблено запис –  закритий внутрішньо-суглобовий перелом між виросткового підвищення лівої гомілки без зміщення.

    З копі     й епікризу з історії хвороби ОСОБА_1М.(а.с.8,9) та копії листка  непрацездатності (а.с.32)  слідує, що позивачу  встановлено заключний діагноз – закритий перелом між виросткового підвищення лівої гомілки без зміщення.  

    Як видно з письмової відповіді головного лікаря Ново волинської ЦМЛ від 31.05.2010 року на запит директора та  голови  комісії з розслідування  нещасного випадку, ОСОБА_1 отримала травму (зі слів самої пацієнтки 17.03.2010 року по дорозі на роботу). На стаціонарному лікуванні перебувала з 18.03.2010 року по 25.03.2010 року з діагнозом: закритий внутрішньо-суглобовий перелом між виросткового підвищення лівої гомілки без зміщення. На даний час продовжує лікування амбулаторно. Зазначено, що обставини травми,  що отримала ОСОБА_1, медичним працівникам  достовірно не відомі. Встановити причинний зв'язок травми із захворюванням  лівого колінного суглобу неможливо, так як згідно записів у медичній документації останнє загострення хвороби мало місце у 2006 році.

    Наявність причинного зв’язку між станом здоров?я потерпілої, зокрема таким  захворюванням суглобів як артроз, останнє загострення якого мало місце у 2006 році, та отриманим ОСОБА_1. 18 березня 2010 року закритим суглобовим переломом між виросткового підвищення  лівої гомілки без зміщення, виключив в судовому засіданні спеціаліст – лікар-травматолог Нововилинської ЦМЛ ОСОБА_15  Він також категорично ствердив, що такий перелом може статися тільки внаслідок  травми.

    Як встановлено в суді дослідженими належними доказами, і що не заперечують сторони, нещасний випадок стався із ОСОБА_1 не 17 березня 2010 року по дорозі на роботу, а 18 березня 2010 року на робочому місці під - час виконання змінного завдання, де вона і отримала травму.

    Твердження представників відповідача, що причиною нещасного випадку на підприємстві є незадовільні фізичні дані або стан здоров?я ОСОБА_1 спростовані в суді і не заслуговують на увагу, а їх посилання як на медичний висновок на підпис в комісійному акті  лікаря  ВД ФСНВ, є надуманими.  

    Згідно зі ст.22 Закону України «Про охорону праці»,  ст.171 КЗпП України,  власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

    Пунктом 10  Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. № 1112  передбачено, що роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний негайно  утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі  не менше ніж три особи і організувати розслідування. Згідно п.13 цього Порядку, комісія зобов’язана  протягом  трьох діб обстежити місце нещасного випадку, отримати пояснення потерпілого, опитати свідків нещасного випадку, з?ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, скласти акт розслідування  нещасного випадку за формою Н-5, а також акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, якщо цей випадок, пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом за формою НПВ, і передати їх на затвердження роботодавцю.

    Всупереч вимогам цього Порядку, відповідач, отримавши повідомлення про нещасний випадок, що стався на підприємстві 18 березня 2010 року о 0 год.30 хв.  із стрижневиком  ОСОБА_1, негайно не утворив комісію по розслідуванню, а лише 06.05.2010 року видав наказ про її створення, мотивуючи тим, що саме цього числа потерпіла звернулася на підприємство з такою заявою. Посилання на її первинні пояснення щодо травмування по дорозі на роботу в даному випадку не можуть слугувати  підставою для розслідування нещасного випадку у відповідності до пункту 3.1. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, оскільки, як встановлено судом, та що вказано в оспорюваних актах, нещасний випадок стався із позивачем на робочому місці,  під - час виконання трудових обов’язків.

    Як зазначено у п.14 Порядку розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками  під -час виконання трудових обов’язків у період перебування на робочому місці.    

       Пункт 18 Порядку містить вичерпний перелік підстав, внаслідок яких не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками. До цих підстав не відноситься незадовільний стан здоров’я потерпілого.      

    Таким чином, суд вважає, що є всі підстави визнати акт № 1 про нещасний випадок на підприємстві  від 03 червня  2010 року про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом затверджений директором ВАТ «Нововолинський ливарний завод» форми НПВ та акт  розслідування нещасного випадку, що стався 18 березня 2010 року о  00  годин 30 хвилин на ВАТ «Нововолинський ливарний завод» Міністерства промислової політики України від 03 червня 2010 року, затверджений директором ВАТ «Нововолинський ливарний завод» за формою Н-5, недійсними і  зобов’язати Публічне  акціонерне товариство «Нововолинський ливарний завод» видати ОСОБА_1 акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.22 Закону України «Про охорону праці» від 21 листопада 2003 року, Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, суд, -

вирішив:          

                Позов задовольнити.  

    Визнати недійсним акт  розслідування нещасного випадку, що стався 18 березня 2010 року о 0 год.30 хв. на ВАТ «Ново волинський ливарний завод» Міністерства промислової політики України від 03 червня 2010 року  за формою Н-5.

Визнати недійним акт № 1 від 03 червня 2010 року про нещасний випадок на підприємстві не пов'язаний з виробництвом за формою НПВ.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Нововолинський ливарний завод» видати ОСОБА_1  акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.  

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 1065,60 грн. (одна тисяча шістдесят п’ять гривень, 60 копійок.)

     Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» на користь держави судовий збір в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп.

     Стягнути з  Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» 37 (тридцять сім) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050001 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:     підпис.

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                              О.Р.Ференс-Піжук.