Судове рішення #11832671

                                               

                                                                                                              Справа № 2-114/10

                                                             

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М                                                                      У К Р А Ї Н И

                                   

05 листопада 2010  р.  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим   у  складі: головуючого  судді                                                       Дядіченко С.В.

при   секретарі                                       Солодченко І.В.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа державний нотаріус Чорноморської державної нотаріальної контори про визнання кредитного і іпотечного договорів недійсними та про зобов’язання вчинити певні дії,

                                                       В С Т А Н О В И В  :

   ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 03.08.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №014/0097/74/145751, згідно до якого позивач зобов’язався надати відповідачеві кредит у розмірі 167109 доларів США, строком до 03.08.2027 року зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами. У свою чергу відповідач взяв на себе обов’язок повернути банку кредит з розстрочкою, щомісячно, згідно з графіком рівними частками в сумі, яка включає в себе частини заборгованості за кредитом та нараховані проценти за користування кредитом. Згідно до кредитного договору Банк виконав свої зобов’язання, зарахував суму кредиту у повному обсязі. Проте відповідач неодноразово порушував графік погашення заборгованості, у зв’язку з чим станом на 03.12.2008 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 1164309,80 гривень, по сплаті відсотків в розмірі 70789,02 гривень та за несплату основного боргу і нарахованих відсотків були нараховані штрафні санкції на загальну суму 53595,86 гривень. Згідно до п.6.5 кредитного договору у випадку прострочення виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, банк вправі достроково стягувати заборгованість за кредитом. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за кредитним договором, за умови попереднього повідомлення, за 30 днів позичальника рекомендованим листом. 23.03.2009 року на адресу відповідача був надісланий лист попередження, однак відповідач добровільно суму боргу не сплатив, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 1288694,68 гривень, а також судові витрати.

            ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа державний нотаріус Чорноморської державної нотаріальної контори про визнання кредитного і іпотечного договорів недійсними та про зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючі свої вимоги тим, що 03.08.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №014/0097/74/145751, згідно до якого банк зобов’язався надати йому кредит у розмірі 167109 доларів США, строком до 03.08.2027 року зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами. На час укладення договору ним була надана достовірна інформація про його фінансово-майновий стан. У забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитним договором між сторонами 03.09.2007 року був укладений іпотечний договір та він передав банку в іпотеку нерухоме майно –житловий будинок № 6, який знаходиться по вул. Квіткова у смт. Чорноморське, АР Крим. Позивач вважає, що вищезазначені договори суперечать ст.99 Конституції України, ст.524 ЦК України, ст.35 Закону України «Про національний банк України» згідно до яких, грошовою одиницею України є гривня, яка є єдиним законним платіжним засобом на території України. Крім того, укладені договори суперечать ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», оскільки у банку на момент укладення договору не було індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій. На день укладення кредитного договору іноземний курс валюти становив 1 USD = 5,05 грн., а на сьогоднішній день становить 1 USD = 7,93 грн., що значно погіршує фінансовий стан позивача та порушає принципи справедливості. Оскільки правочини були вчинені з недодержанням вимог ст.215 ЦК України, ч.1 ст.203 ЦК України, позивач просить визнати недійсними кредитний договір та іпотечний договір від  03.08.2007 року, зобов’язати  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» прийняти від нього суму в розмірі 640454,40 гривень з розстрочкою платежів до 220 місяців, з виплатою щомісячно 2911,16 гривень, а також зобов’язати нотаріуса Чорноморської державної нотаріальної контори виключити із реєстру іпотеки та заборони відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передане в іпотеку за договором іпотеки від 03.08.2007 року, а саме: нерухоме майно –житловий будинок № 6, який знаходиться по вул. Квіткова у смт. Чорноморське, АР Крим, який належить на праві приватної власності позивачеві.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні позовні вимоги  банку підтримав у повному обсязі, вимоги позову ОСОБА_2 не визнав, надав пояснення, що банк має відповідну генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій. Укладені договори не суперечать діючому законодавству та нормам ст.533 ЦК України. Договори укладалися добровільно, ніякого тиску з боку банку на ОСОБА_2 не було, ніяких пропозицій по зміні тексту договорів від ОСОБА_2 не надійшло. Протягом 14 днів після укладення договорів ОСОБА_2 вправі був відкликати свою підпис, однак він цього не зробив. Саме ОСОБА_2 вибрав умови укладення договору в доларах США.    

 Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги банку не визнав, вимоги свого позову підтримав в повному обсязі, надав пояснення, що договори є несправедливими, укладені на користь банку, в теперішній час в будинку проживає родина ОСОБА_2 та неповнолітня дитина. В подальшому можуть порушатися її права. Договір укладений до 2027 року, тому ОСОБА_2 буде погашати кредит в подальшому. В теперішній час він не в змозі погашати кредит. До мирової угоди сторони не змогли прийти, банк відмовляється здійснити реструктуризацію. Про те, що банк не має ліцензію НБУ при укладенні договорів ОСОБА_2 не повідомлявся.

Представник третій особи – Чорноморської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

 Суд на підставі ст.169 ЦПК  вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника третій особи.

Суд, заслухав представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява     ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, 03.08.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №014/0097/74/145751, згідно до якого позивач зобов’язався надати відповідачеві кредит у розмірі 167109 доларів США, строком до 03.08.2027 року зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами. У свою чергу відповідач взяв на себе обов’язок повернути банку кредит з розстрочкою, щомісячно, згідно з графіком рівними частками в сумі, яка включає в себе частини заборгованості за кредитом та нараховані проценти за користування кредитом (а.с.5-7).  03.09.2007 року між сторонами був укладений іпотечний договір згідно до якого, ОСОБА_2 передав банку в іпотеку нерухоме майно – житловий будинок № 6, який знаходиться по вул. Квіткова у смт. Чорноморське, АР Крим (т.2 а.с.9-11). Згідно до кредитного договору Банк виконав свої зобов’язання, зарахував суму кредиту у повному обсязі. Проте відповідач неодноразово порушував графік погашення заборгованості, у зв’язку з чим станом на 03.12.2008 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 1164309,80 гривень, по сплаті відсотків в розмірі 70789,02 гривень та за несплату основного боргу і нарахованих відсотків були нараховані штрафні санкції на загальну суму 53595,86 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.8-9). Згідно до п.6.5 кредитного договору у випадку прострочення виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, банк вправі достроково стягувати заборгованість за кредитом. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за кредитним договором, за умови попереднього повідомлення, за 30 днів позичальника рекомендованим листом. Такий лист-вимога був надісланий на адресу боржника 23.03.2009 року (а.с.10).

Згідно до ст.525 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором до позову.

Згідно до ст.526 ЦК України – зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовими наслідками порушення зобов’язання згідно до ст.611 ЦК України можуть бути припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірванням договору, сплата неустойки та відшкодування збитків.

У зв’язку з тим, що відповідач добровільно заборгованість не погасив, зазначена сума підлягає стягненню в судовому порядку.

  Що стосується вимог позову ОСОБА_2, то його доводи про відсутність ліцензії у банку спростовуються матеріалами цивільної справи (а.с.103-106). Як встановлено судом, договори укладалися добровільно, ніякого тиску з боку банку на ОСОБА_2 не було, ніяких пропозицій щодо зміни тексту договорів від ОСОБА_2 своєчасно не надходило. Протягом 14 днів після укладення договорів ОСОБА_2 вправі був відкликати свою підпис, однак він цього не зробив. Саме ОСОБА_2 вибрав умови укладення договору в доларах США. У зв’язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд не находить.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 525-526 ЦК України,  ст.ст. 10,11,60, 169,209, 212-215 ЦПК України,   суд

                                                                В И Р І Ш И В :

         

         Позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1288694 (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот дев’яносто чотири) гривни 68 копійок, судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати по ІТЗ в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.

            В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа державний нотаріус Чорноморської державної нотаріальної контори про визнання кредитного і іпотечного договорів недійсними та про зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   апеляційної  скарги  в  порядку,  передбаченому  ст.ст.294-296  ЦПК  України.

Суддя                                                     Дядіченко С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація