Справа  №  2- 3701\10р.                          

              РІШЕННЯ

                                                                      Іменем України  

 5  листопада  2010 р.  Саксаганський   районний  суд   міста   Кривого Рогу

в складі  головуючого -  судді       Ан  О.В.

при секретарі  Плахотіній  Л.І.

за  участю  представника позивача – ОСОБА_2

                    представника відповідача -  Ратушної Ольги Вікторівни                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  суду  в    м. Кривому Розі  цивільну  справу за позовом ОСОБА_4   до  Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - про відшкодування моральної шкоди, суд

                                                              В С Т А Н О В И В:  

  ОСОБА_4 звернувся  до суду  з  позовом  про  відшкодування  моральної  шкоди,  причиненої  в  результаті  отримання  професійного захворювання  та стійкої  втрати  працездатності.           В обґрунтуванні своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що з  2000р. по 2009р. працював  - підземним крипильником, черговим електрослюсарем з ремонту устаткування на підприємстві - відповідача Відкритого  акціонерного  товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»). Рішенням  ЛЕК Українського науково-дослідного інституту  промислової  медицини йому було встановлено професійні захворювання за діагнозом: радикулопатія шийна і попереково – крижова з вираженими статико - динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним  нейросудинним синдромами, нейродистрофією  у вигляді деф. артрозу і періартрозу ліктьових і колінних суглобів; хронічне обструктивне захворювання легень. В результаті отримання профзахворювань було складено Акт розслідування  професійного  захворювання,  в пункті 17 Акту…  встановлено, що причиною  профзахворювання явилась робота в умовах важкої фізичної  праці та запиленості повітря робочої зони, що перевищували гранично - допустимий рівень, в пункті 19 Акту зазначено, вину адміністрації  Шахто - будівельного управління ВАТ «Криворізький залізорудний  комбінат», порушення вимог ст..13 Закону України «Про охорону праці» та ст..153 КЗпроП України. За висновком МСЕК в 2007р. йому первинно встановлено -  55 %  професійної  втрати  працездатності та признано інвалідом 3 групи, при наступному переогляді в 2009р.р. відсоток втрати працездатності не змінився. Наступне пересвідчення 01.07.2011р.. Позивач зазначив, що саме з вини підприємства – відповідача, він втратив здоров’я, являється інвалідом, по причині вищезазначеного змушений переносить фізичні болі, а звідси і моральні переживання: відчуває  важкість в грудях; непокоїть біль та обмеження об’єму рухів в поперековому та шийному відділі хребта; біль в плечових суглобах; оніміння в ногах; судоми в литкових м'язах; шум у вухах; почервоніння в очах. В зв’язку з тим, що він втратив значний відсоток працездатності, відмічає, що повного одужання не станеться, так як захворювання є хронічними, в результаті відчуває себе  не  повноцінним  чоловіком       Причинену моральну шкоду позивач оцінює в сумі  173 000 гривень та просить стягнути з підприємства – відповідача.

          У судовому засіданні  представник позивача підтримала позовні  вимоги, послалася  на  обставини  вказані  в  позовній  заяві, просить  при  винесені  рішення  врахувати – що  з  вини  підприємства – відповідача,  позивачу  заподіяна  шкода  здоров’ю, він втратив 55 відсотків  професійної працездатності, являється інвалідом 3 групи, постійно звертається за допомогою лікарів, що підтверджується виписними епікризами, вказала, що  наслідки  професійних захворювань  змінили рівень  його життєвої діяльності, він змушений  прикладати багато зусиль для організації свого життя та постійного підтримання працездатності. Пояснила, що позивач знав про шкідливі умови праці, проте не знав і не повинен був знати про перевищення гранично - допустимих концентрацій шкідливих факторів, саме через допущення яких він захворів, в результаті чого переносить моральні та фізичні страждання через отримані  профзахворювання.

          Представник відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»  позов  не  визнала  та  суду  пояснила, що позивач свідомо обрав даний фах та роботу на підприємстві відповідача, знав та повинен був знати про шкідливі фактори та умови праці, за це він мав певні пільги, а саме йому надавалося харчування, засоби індивідуального захисту.      Крім того до   працевлаштування  в  ВАТ  « КЗРК»  позивач  довгий  час  працював в таких же  тяжких  умовах  праці на  інших  підприємствах  в  тому  числі   РУ  ім.. Кірова».  Також суду  пояснила, що підприємство вважає, що позивачем не  доведено  факт  заподіяння  йому моральної  шкоди,   не  надано  доказів які  підтверджують   глибину  фізичних  та  моральних  страждань,  погіршення  його  здібностей,  не  надано доказів  про перенесення  позивачем  моральних  страждань  та  переживань,  позивач  не  обґрунтував   розмір  моральних  страждань  та  переживань. Передбачене ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди відповідачем не застосовується до осіб, що підлягають обов’язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”. Саме такою особою і є позивач. Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках  працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконання трудових обов’язків, встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на медико-соціальні експертні комісії. Такого висновку позивач суду не представив. З матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивач зазнав стресу, депресії чи інших негативних виявів свого стану в результаті отримання профзахворювань. Також позивач не надав доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких він зазнав, характеру немайнових втрат, а також -  про зміну ритму і якості життя в зв’язку з профзахворюванням. Згідно ст.. 9 Закону  України «Про охорону  праці»  відповідальність  за шкоду,  заподіяну  працівникові перекладено із  роботодавця  на  страховика.  Вони  сплачують  певну  суму   страхових  внесків  і  не  несуть матеріальних  затрат  у  разі  нещасного  випадку, тому  що  ці  відносини  регулюються  нормами соціального  забезпечення – Законом України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».   Тому  просила  в задоволенні  позову  відмовити.

           Суд  дослідив  матеріали справи :

       -  трудову  книжку  ОСОБА_4 ( на  а.с. 5- 15), згідно якої  позивач  з 19.12.1980 року   працював  підземним  електрослюсарем шахти Артем -1  РУ  ім.. Кірова; з 01.01.1988  кріпильником 3 розряду  з повним  робочим днем  в підземних  умовах  ШСУ -3  Тресту Кривбасруда;  з  09.10.2000 року  прийнятий  підземним кріпильником 4 розряду  шахти Октябрская; звільнений  26.02.2009 року за  власним  бажанням.

-  копію паспорту   ОСОБА_4 ( н  .с. 16-18) . з згідно якого  позивач  проживає  в  кАДРЕСА_1

-  акт № 8  розслідування  професійного захворювання ( на  а.с. 19 – 22) , згідно якого  ОСОБА_4 отримав  професійне  захворювання   радіокулопатія  шийна  і  попереково – крижова з вираженим (  3  ст.)  статико -  динамічним  порушенням, стійким  больовим і периферичним нейросудинним синдромами,  нейродистрофію  у  вигляді  дв. Плеолопаткового  періатрозу ( ПФ  2  ст.) , деф. Артозу ліктьових і  колінного  суглобів (  ПФ  1-2  ст); хронічне обструктивне  захворювання  легенів 1 ст. (  пиловий  бронхіт 1  ст. емфізема  легень 1 ст.)  ЛН  1  ст.  Причини професійного захворювання робота протягом 10 років  8  місяців в  важких умовах  праці, несприятливого мікроклімату та  5 років 9 місяців в  умовах запиленості  повітря  робочої  зони підвищених норм. Законодавство про охорону  праці  було порушено   керівництвом  РУ  ім.. Кірова, тресту  КШБ  во « Кривбассруда»,  ШБУ ВАТ « Кривбассзалізрудком»;

 - виписки з  карти огляду  МСЕК ( на  а.с. 23)   від 01.07.2007 року, згідно  якої  ОСОБА_4  встановлено  3  група інвалідності та  55%   втрати працездатності  40%  по Радик, 15% по ПОЗЛ  в  зв»язку  з  профзахворюванням;

- довідку  МСЕК( на а.с.24), згідно якої ОСОБА_4 повторно 28.07.2010р. визначено 3 гр. інвалідності  проф. захворювання , протипоказана  важка праця, вимушена поза, довга ходьба, переохолодження в умовах виробництва ;

- довідку  МСЕК( на а.с.24а), згідно якої ОСОБА_4 повторно  28.07.2009р. визначено 3 гр. інвалідності повторно, 55% втрати професійної працездатності, з яких 40%  по Радик, 15% по ПОЗЛ  в  зв’язку  з  профзахворюванням;

- виписи з амбулаторної картки ( на  а.с. 25-27 згідно якої ОСОБА_4 за останні 5 років  неодноразово  проходив лікування  з приводу шийно-грудного остеохондрозу бронхіту, , радикуліту,

- виписку з історії хвороби ( на а.с. 28),згідно якого з 23.05 по 6.06.2006р. ОСОБА_4 перебував на лікуванні, скаржився на стійкий біль та обмеження рухів в шийному  і поперековому відділах хребта плечових, ліктевих і колінних суглобах, іррадіацію болю в праву руку і ногу, утруднення ходи, оніміння кінцівок, переважно правих, кашель, задишку при фіз. навантаженні. Діагноз: Хр. Цервіко- та люмбалгія  помірно виражені; Хр.бронхіт. фаза нест. Ремісії. Гіпертонічна хвороба  -2 ст.

- виписку з історії хвороби ( на а.с. 29),згідно якого з 05.02 по 2.02.2007р. ОСОБА_4 перебував на лікуванні, скаржився на стійкий біль та обмеження рухів в шийному  і поперековому відділах хребта плечових, ліктевих і колінних суглобах, іррадіацію болю в праву руку і ногу, утруднення ходи,оніміння кінцівок, переважно правих, кашель, задишку при фіз. навантаженні. Діагноз: - радикулопатія шийна і попереково-крижова з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким болевим синдромом. Двост.плечолопатковий періатроз, деф.артроз ліктьових і  колінних суглобів ПФ1-2 ст. Хр бронхіт ЛН1 ст. Гіпертонічна хвороба  -2 ст.

- виписний епікриз ( на а.с. 30), згідно якого ОСОБА_4 перебував на лікуванні  з 13.08.2007р. по 29.08.2007р. з діагнозом: ХОЗЛ 1-2 ст. ( Пиловий бронхіт 1ст., емфізема легенів 1 ст., захворювання професійне 2007р.)Дифузний пневмофиброз.ЛН 2 ст.  Радикулопатія  пояснично-крижова і шийна, помірний болевий синдром, помірні статико-динамічні порушення.  Поступив зі скаргами на малопродуктивний удушливий кашель в основному вранці, слабість задуху,при незначному фізичному навантаженні, приступи задухи до 8-10 разів на день, болі та тяжкість у грудях, періодичні головні болі,субфебрилитет, болі у хребті іррадііруючі в праву ногу, посилюючі при русі,періодичні судороги в ікрах та  відчуття оніміння;

- виписний епікриз ( на а.с. 31), згідно якого ОСОБА_4 перебував на лікуванні  з 16.01.06 по 0.01.08р. з діагнозом: хронічна шийна та  попереково-крижова полірадикулопатія, помірний болевий синдром, помірні статико-динамічні порушення, стадія загострення, ИБС, кардіосклероз. Скаржився на практично постійні палючого, затяжного характеру болі вздовж хребта, при русі  простріли в поясничн. з іррадацією в праву ногу, періодичні судорожні подергування в пальцях правої стопи, почуття оніміння в кінцівках, утруднення при зміні положення тіла, ходьбі, а також болі в шийному відділі, обл. правового плеча. Що збільшується при русі;

- виписний епікриз ( на а.с 32), згідно я кого ОСОБА_4  перебував на лікуванні з 17.03.2008р о .04.2008р.  з діагнозом ст.1-2 ( пиловий бронхіт 1ст. емфізема легень 1ст.( захворювання професійне 2007р)хроніч. Шийна пхрептова полірадикулопатія, болевий с-м, ум. Статико-динаміч. Порушення;

виписка з історії хвороби ( на а.с. 33) згідно якого з 17.06 по 27.06.2008р. ОСОБА_4 перебував на лікуванні, скаржився на стійкий біль та обмеження рухів в шийному  і поперековому відділах хребта плечових, ліктевих і колінних суглобах, іррадіацію болю в праву руку і ногу, утруднення ходьби, оніміння кінцівок, переважно правих, кашель, задишку при фіз.навантаженні. Діагноз: - радиклопатія шийна і попереково-крижова ( 3 ст.) з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким болевим і периферичним  нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двост.плечолопаткового періатрозу, деф.артроз ліктьових і  колінних суглобів ПФ1-2 ст. Хронічне обструктивне  захворювання легенів 1 ст. Пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст. ЛН 1 ст. Захворювання професійні 2007р.

- виписний епікриз ( на а.с. 34), згідно якого з 30.01.09 о 10.02.09р.. ОСОБА_4 перебував на лікуванні з діагнозом хронічна шийна(С6-С8). Попереково -крижова поліраікулопатія (переважно L5-S1праворуч), вертеброгенно, скаржився на стійкий біль та обмеження рухів в шийному  і поперековому відділах хребта плечових, ліктевих і колінних суглобах, іррадіацію болю в праву руку і ногу, утруднення ходи,оніміння кінцівок, переважно правих, кашель, задишку при фіз.навантаженні. Діагноз: - радиклопатія шийна і попереково-крижова з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким болевим синдромом. Двост.плечолопатковий періатроз, деф.артроз ліктьових і  колінних суглобів ПФ1-2 ст.

- карта  умов праці ( на а.с. 49), згідно якої надано характеристики умов праці на шахті Октябрская дільниці  спуску підйому.

   Дослідивши докази, суд критично відноситься до  карти умов праці на а.с.49, як до не належного доказу, оскільки представником відповідача  не доведено, що  позивач працював в умовах зазначеної  дільниці. Решту доказів суд вважає належними та допустимим та приймає їх.

         Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим  факт, що з  09.10.2000р. працював  - підземним крипільщиком, черговим електрослюсарем з ремонту устаткування на шахтах «Октябрська» та «Родіна» у відповідача Відкритого  акціонерного  товариства «Криворізький залізорудний комбінат». 26.02.2009 року був звільнений в зв’язку з виходом на пенсію.

           Комісією  в  складі   представників: керівництво ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», Фонду  соціального  страхування  від  нещасних випадків…, 5 – ї міської лікарні було проведено розслідування  та  складено  Акт  розслідування № 8 професійних  захворювань від 08.06.2007 року, згідно пункту 17  Акту… встановлено, що причиною профзахворювань є тривалий стаж  роботи  в умовах підвищеного рівня фізичного перенавантаження та запиленості повітря робочої зони, в пункті  19 Акту…  зазначено, що винним  в  професійних  захворюваннях  є:  шахто – будівельне управління ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»  порушило  ст.. 153 КЗпП та ст.. 13 ЗУ «Про охорону праці».

           04.07.2007 року по висновку  МСЕК позивачеві первинно було встановлено 55%  втрати професійної  працездатності. При наступному переогляді 28.07.2009р. відсоток втрати працездатності залишився в розмірі 55 відсотків. Його визнано  інвалідом  3 групи. Наступний переогляд 01.07.2011 року. Лікарями противопаказано: важка праця, вимушена поза, довга ходьба, переохолодження.        

           Згідно наданих виписних епікризів, позивач в результаті отримання профзахворювань, неодноразово (8 разів) знаходився на лікуванні в 5 – й та 4 – й міських лікарнях та в Українському науково – дослідному  інституті промислової медицини міста Кривого Рогу, де тривалий час перебував на стаціонарному та проходив амбулаторно лікування. Відповідно медичних документів лікарями рекомендовано в зв’язку з погіршенням стану здоров’я: спостереження у лікарів; щорічні курси амбулаторного та стаціонарного лікування; медикаментозне лікування; оздоровлення в санаторії – профілакторії;  санаторно – курортне лікування.

           Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні  трудових  обов’язків здоров’ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, винним в отриманні позивачем профзахворювання є підприємство - відповідач. В результаті позивач  втратив працездатність в розмірі 55%, являється інвалідом 3 групи, постійно проходить стаціонарно лікування, переносить  фізичний  біль та моральні переживання. При вказаних  обставинах  суд  вважає, що наслідками профзахворювань  порушено звичайний  для  нього спосіб життя, вимушений витрачати  додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах  переносить  моральні  страждання  та  переживання.

           Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен відшкодувати позивачеві моральну шкоду.  Про те  суд приймає до уваги той факт, що позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, довгий  час працював в умовах не сприятливих для  його здоров»я.  Суд не приймає  заперечення представника відповідача про те, що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки це  послання  спростовує акт розслідування хронічного професійного захворювання. Доводи відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про те, що він не є належним відповідачем по справі, а належним відповідачем повинно бути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, і слід керуватися Законом України  „ Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, є безпідставними, оскільки  правовідносини сторін виникли в липні 2007 року, тобто в період, коли було скасовано ст. 28 та 34 Закону України            «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», відповідно яких обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.     Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р. встановлено, що обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.  Ст. 153 кодексу законів про працю України встановлено, що «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган». Ст. 173 кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.     Ст. 237-1 кодексу законів про працю України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих  зв,язків і вимагають  він нього додаткових зусиль для організації свого життя.                                                          

           Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд виходить із суми, яку визначив позивач, тобто – 173 000 грн., також, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаних профзахворювань, тривалість лікування, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін  життєвих зв'язків, а саме 55% втрати професійної працездатності, групу інвалідності, вказані зміни потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    При вирішенні питання  про  відшкодування моральної шкоди, суд також враховує час , на  протязі  якого  позивач  працював  у  відповідача.

    Зважаючи на вищевикладене, а також ступінь втрати професійної працездатності позивача – 55%, інвалідність 3 групи,  стан його здоров'я,  наслідки  які  можуть  наступити,   тяжкість вимушених  змін  в його  житті,  тривалість  страждань  і переживань, суд  вважає, що компенсацію за заподіяні моральні страждання позивачеві   визначити у розмірі    30000грн.,  що  буде  відповідати  тим  стражданням  і переживанням,  які  він зазнає,  а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  «Про державне  мито» позивача у справі  звільнено  від  державного  мита.

Керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р,, ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 2371 КЗпП України, суд

                                                                     В И  Р І Ш І В:

 Позов   задовольнити  частково.

        Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь   ОСОБА_4    30000гривень в рахунок  відшкодування моральної шкоди.

 Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»

в дохід держави 8 гр-н 50 коп. судового збору та 37 гр-н  ІТЗ.

  Рішення  може  бути оскаржене  в апеляційний  суд  Дніпропетровської області   через  Саксаганський  районний  суд  м.  Кривого Рогу   протягом  10 днів з  моменту  винесення  подачею апеляційної  скарги.

       Головуючий  суддя                                              О.В.Ан