ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2010 р.Справа №2а-8924/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим колегією суддів у складі: головуючого судді Папуші О.В. , суддів: Ольшанської Т.С., Москаленка С.А., при секретарі Сподарик Т.М., за участю представників:
позивача – Сухоручко П.Б., Кравчук Д.В., довіреність від 01.07.10 р.,
відповідача, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, – Горохової А.К., довіреність від 13.01.10 р. № 12/10-0, Тарасенко О.В., довіреність від 19.01.10 р. № 18/10-О,
відповідача, ДПА України, – Макієнко Н.Ю., довіреність від 26.03.10 р. № 10-6018/1033, Павлюк О.В., довіреність від 27.05.10 № 10-6018/1877,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсоюзторг"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової адміністрації України
про визнання недійсним акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 12.07.2010 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання свідоцтва від 23.04.10 р. № 100280971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.10 р. № 464/15-2; зобов’язання ДПА України внести відомості до Реєстру про скасування рішення про анулювання Свідоцтва від 23.04.10 р. № 100280971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.10 р. № 464/15-2; зобов’язання ДПА України внести відомості до Реєстру про скасування рішення про анулювання Свідоцтва № 100280971 від 23.04.10 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.10 р. № 464/15-2; зобов’язання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим видати ТОВ «Стройсоюзторг» Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; зобов’язання ДПІ в м. Сімферополь АР Крим прийняти декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року, декларацію з податку на прибуток за І квартал 2010 року та провести їх в обліковій картці.
Ухвалою суду від 13.07.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі, в межах підготовки справи до судового розгляду призначено попереднє судове засідання, відповідачу запропоновано надати суду заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є.
Разом з адміністративним позовом позивачем до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання свідоцтва від 23.04.2010 р. № 100280971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.10 р. № 464/15-2 до набрання законної сили судовим рішенням про результати розгляду адміністративної справи; зупинення нарахування пені (штрафів) позивачу за неподання податкової звітності по ПДВ та податку на прибуток до набрання законної сили судовим рішенням про результати розгляду адміністративної справи; зупинення нарахування пені (штрафів) контрагентам позивача, заборони проведення зустрічних перевірок вказаних в деклараціях контрагентів з питання відшкодування ПДВ, до набрання законної сили судовим рішенням про результати розгляду адміністративної справи. Клопотання мотивоване тим, що своєчасно не прийнявши відповідних заходів, зазначені обставини можуть спричинити настання у подальшому негативних наслідків для позивача та його контрагентів.
Ухвалою суду від 13.07.2010 р. судом відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
У попередньому судовому засіданні, яке відбулося 27.10.10 р., судом з’ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, долучено до матеріалів документи надані позивачем за клопотанням його вповноваженого представника за результатами чого судом відкладено розгляд справи на 03.09.2010 р.
03.09.2010 р. у судовому засіданні після з’ясування обставин та з’ясування думки представників сторін щодо повноти наданих доказів та можливості розгляду справи по суті, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 15.09.2010 р.
У судовому засіданні 15.09.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив долучити до матеріалів справи документи, відсутність який на його думку унеможливлює розгляд справи. Представники відповідачів проти задоволення клопотання не заперечували. З метою повноти з’ясування обставин та вивчення наданих позивачем документів, за згодою представників сторін судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 24.09.2010 року.
У судовому засіданні 24.09.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував зазначаючи на їх необґрунтованість та правомірність дій співробітників ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши доводи представників сторін, судом з’ясовано, виходячи з положень п.3 ч.2 ст. 17 КАС України оскаржив до суду рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання свідоцтва від 23.04.10 р. № 100280971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.10 р. № 464/15-2 (а.с.16).
Враховуючи дії позивача з оскарження бездіяльності суб’єкту владних повноважень до адміністративного суду, докази на підтвердження чого наявні в матеріалах справи, суд знайшов дотримання позивачем строків звернення до суду з оскарження дій та бездіяльності суб’єкту владних повноважень, що встановлені ст. 99 КАС України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг», ідентифікаційний код юридичної особи, зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 27.06.2003 року як юридична особа, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.13) та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.15).
Позивач 23.04.2010 р. зареєстрований Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим платником податку на додану вартість, на підтвердження чого йому видано про реєстрацію платника податку на додану вартість Свідоцтво серії НБ№390067 № 100280971 (а.с.14).
20.04.2010 року позивачем подано до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкову декларацію по податку на додану вартість за березень 2010 року, заповнену відповідно до вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (а.с.17-18), яка отримана того ж дня, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.44).
ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (надалі - перший відповідач) 23.04.2010 р. прийнято акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 464/15-2, в якому зазначено, що у зв’язку з встановленням факту не знаходження позивача за юридичною адресою, комісією відповідача прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку відповідно до п. 9.8 "ґ" ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с.16).
Перший відповідач направив позивачу повідомлення (вих. № 17353/10/28-4 від 21.04.2010 р.) про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року не визнана податковою декларацією, у зв’язку з тим, що ним порушені вимоги п. 3.3, п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", а саме у декларації не зазначені обов’язкові реквізити, передбачені рядком 06 заголовної частини декларації. Платнику податку рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог Порядку із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та надати її до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у встановлені законодавством строки (а.с.40).
27.04.2010 року позивачем поштою відповідачу направлено декларацію з податку на прибуток за І квартал 2010 року (а.с.27), про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.04.2010 року (а.с.45).
Однак, відповідачем повідомленням від 30.04.2010 року № 18944/10/28-4 не визнав податкову декларацію з податку на додану вартість підприємства за І квартал 2010 року податковою декларацією, у зв’язку з тим, що в порушення п. 1.6 Порядку складення декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. № 271/7592, зі змінами та доповненнями, в декларації не зазначені обов’язкові реквізити, передбачені рядком 06 заголовної частини декларації – назва державної податкової інспекції, в яку подається декларація.
Також, позивачем 20.05.2010 року та 04.06.2010 року направлено відповідачу декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року та за березень, квітень 2010 року відповідно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення (а.с.46,47).
Однак, як встановлено судом та не оспорюється першим відповідачем, 08.06.2010 року повідомленням № 24293/10/28-4 відповідач не визнав декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року податковою декларацією,у зв’язку з тим, що ним порушені вимоги п. 3.3, п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", а саме у декларації не зазначені обов’язкові реквізити, передбачені рядком 06 заголовної частини декларації. Платнику податку рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог Порядку із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та надати її до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у встановлені законодавством строки (а.с.43).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Платники податку на додану вартість, об’єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».
Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначений порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справлення цього податку.
випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість передбачені 9.8 ст. 9 Закону «Про податок на додану вартість», зокрема відповідно до пп. "ґ" якого, реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).
Згідно з п. 25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону «Про податок на додану вартість».
Так, п. 25.2 Положення передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"- "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.
У відповідності до п.п. 25.2.2 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ , який складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.
Підпунктом 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), у тому числі:
- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).
Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення).
Судом встановлено, що місцезнаходженням позивача є адреса: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 438534 (а.с.13) та довідка з ЄДРПОУ серії АА № 010765 (а.с.15).
У свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 390067 № 100280971 місцезнаходження (місце проживання) платника зазначено адресу: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61 (а.с.14).
Відповідно п. 4.1, 4.3 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. № 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612 (далі Порядок № 80) узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Довідка про взяття на облік платника податків за ф.№ 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби згідно з п. 4.19 Порядку обліку.
Згідно з п. 11.2. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.
У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. Про результати роботи із встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (п. 11.5 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з довідкою про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків за підписом Начальника відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі Гапієнко А.А. від 21.05.2010 року № 1555/26-31 за результатами проведених заходів встановлено, що ТОВ «Стройсоюзторг» за адресою: 95000, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, не знаходиться, його місцезнаходження не встановлено (а.с.75).
На підставі зазначеної довідки першим відповідачем до органу державної реєстрації направлено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 25.05.2010 року № 328/29-0 (а.с.73а).
Відповідно до акту перевірки достовірності юридичної адреси (а.с.75) доповідної на записки на комісію (а.с.72) винесено Акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.05.2010 року № 464/15-2, згідно з яким, у зв’язку з відсутністю платника за юридичною адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, відповідно до п.п. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», комісією вирішено анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість – Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг» (а.с.70).
Згідно з вимогами ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені.
Як зазначено вище місцезнаходженням позивача відповідно до реєстраційних документів є саме: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, а не адреса: АРК, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 4, кв. 61, за якою працівниками податкової міліції проводилась перевірка місцезнаходження позивача, на підставі чого першим відповідачем складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 464/15-2.
До матеріалів справи не надані докази того, що позивач будь-яким чином доводив до відома податкового органу ведення господарської діяльності за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 4, кв. 61.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач не змінював адресу свого фактичного місцезнаходження: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61.
Першим відповідачем не надані пояснення щодо підстав проведення перевірки місця знаходження позивача за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 4, кв. 61, в умовах його реєстрації як платника ПДВ з визначенням іншої адреси ведення підприємницької діяльності: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61 (а.с.14).
Більш того, як було зазначено вище, не визнаючи податкові декларації позивача з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 рік та з податку на прибуток за І квартал 2010 року податковою звітністю, першим відповідачем повідомлення направлялись на адресу позивача: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, (а.с.40, 41, 42, 43), які були отримані позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, копії яких додані до матеріалів справи. Даний факт також свідчить про находження позивача саме за адресою: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, за якою він зареєстрований (а.с.64, 67, 69).
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, при складанні 26.05.2010 р. акту про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість № 464/15-2 відповідач діяв при неповному з’ясуванні обставин справи, в умовах відсутності інформації щодо ведення підприємницької діяльності за адресою, за якою проводилась перевірка факту його знаходження органами податкової міліції.
З огляду на зазначене вище суд вважає, що мають бути задоволенні позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення першого відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 464/15-2 від 26.05.2010 р.
На думку суду, вимоги позивача щодо зобов’язання другого відповідача внести відомості до Реєстру про скасування рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та зобов’язання першого відповідача видати позивачу свідоцтво про реєстрації Платника податку на додану вартість є передчасними. Відповідно до зазначених вище норм чинного законодавства податкові органи після набранням чинності рішенням в частині неправомірного анулювання позивача в якості платника ПДВ мають вчинити дії щодо поновлення відомостей про його реєстрацію у відповідному державному реєстрі.
Що стосується вимог позивача про зобов’язання першого відповідача прийняти декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 рік та з податку на прибуток за І квартал 2010 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з п. 1.11 зазначеного Закону податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 4.1.1. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджений наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі – Рекомендації).
Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.
В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» містять вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обов’язковими реквізитами є:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період;
- назва платника податків;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;
- ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;
- місцезнаходження платника податків;
- назва ОДПС, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.
Як вже зазначалося вище, відповідно до Методичних рекомендацій, обов’язковими реквізитами є, зокрема, місцезнаходження платника податку, що зазначається у рядку 06 декларації.
Судом досліджено подані позивачем декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року, у рядку 06 яких зазначено місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсозторг» за адресою: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кВ. 61 що свідчить про те, що зазначені декларації не мали порушень в заповненні рядку 06.
Більш того, подані позивачем декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року, містять всі передбачені Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обов’язкові реквізити.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року податковою декларацією, керувався п. 1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», згідно з яким у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.
Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.
Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).
З аналізу зазначених положень стає зрозумілим, що зазначений Наказ не передбачає підстав для відмови в прийнятті податкової декларації або її невизнання, а містить лише вимоги до її заповнення.
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, першим відповідачем не надано доказів того, що ним декларації позивача з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 рік та з податку на прибуток за І квартал 2010 року не визнані як податкові декларації з підстав, встановлених чинним законодавством.
Під час розгляду справи судом встановлено, що перший відповідач, відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності декларацій, направлених платником податків, не відобразив визначені в них відомості в особовому рахунку позивача.
В матеріалах справи відсутні докази правомірності таких дій відповідача.
Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач, не прийнявши декларації позивача з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року, декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року та не відобразивши в особовому рахунку платника податків відомості, визначені у його податковій звітності, діяв безпідставно та невмотивовано, без з’ясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у зв’язку з чим суд вважає, що такі дії відповідача є протиправними, в наслідок чого позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
В судовому засіданні, яке відбулось 24.09.2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 29.09.2010 року.
Керуючись ст.ст. 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про анулювання Свідоцтва № 10028971 від 23.04.10 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.2010 р. № 464/15-2.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг» Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим з неприйняття декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг» з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року, декларацій з податку на прибуток за І квартал 2010 року та зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відобразити їх в обліковій картці.
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Стройсоюзторг» 3,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку з якого суб’єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Головуючий суддя підпис О.В Папуша
Судді підпис Т.С. Ольшанська
підпис С.А. Москаленко