Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-3554/2010р. Головуючий в 1 інстанції
Балюкова К.Г.
Категорія 24 Доповідач апеляційної
інстанції Володіна Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Володіної Л.В.,
суддів - Колбіної Т.П., Сундукова В.М.,
при секретарі - Шевченко О.В.,
за участю - представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 21 травня 2010 року по цивільній справі за позовом Державного комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 22 до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості по квартирній платі, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Державного комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 22 про відшкодування моральної шкоди, зобов’язання здійснити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2008 року Державне комунальне Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22 (далі – ДК РЕП № 22) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 та доповнивши позовні вимоги просило стягнути з відповідачки заборгованість по квартирній платі в сумі 1797,39 грн.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг по утриманню житла, що надає позивач. Проте відповідачка тривалий час у повному обсязі не виконує свої зобов’язання перед позивачем, не вносить квартплату, у зв’язку з чим виникла заборгованість.
У липні 2008 року відповідачка ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ДК РЕП № 22 та просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., а також зобов’язати ДК РЕП № 22: укласти з нею договір згідно Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Постанови КМ України № 560 від 12.07.2005 року; анулювати незаконне нарахування плати за ненадані житлово-комунальні послуги, починаючи з 2006 року; подальше нарахування плати проводити тільки після укладення договору; привести її особовий рахунок у відповідність із зазначеним нею анулюванням нарахувань.
Вимоги мотивовані тим, що між ДК РЕП № 22 та нею відсутні договірно-правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг. Обов’язок на укладення відповідного договору покладені на ДК РЕП № 22, при цьому обов’язок споживача по оплаті послуг виникає тільки при укладенні договору з виконавцем послуг. Внаслідок невиконання ДК РЕП № 22 своїх зобов’язань по ремонту та обслуговуванню будинку та прибудинкової території відбувається руйнування квартири ОСОБА_4, знижується якість умов проживання, що спричиняє останній моральні страждання.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 21 травня 2010 року позов ДК РЕП № 22 до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості по квартирній платні задоволений частково. У зустрічному позові ОСОБА_4 до ДК РЕП № 22 – відмовлено. Судом вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду, як ухваленого при невідповідності висновків суду фактичним обставинам, постановлення нового рішення про відмову у позові ДК РЕП № 22, та задоволення зустрічного позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню.
Відповідно до „Правил користування приміщеннями в житлових будинках і прибудинковими територіями”, затверджених Постановою КМ України № 572 від 08.10.1992 року, наймач зобов’язаний вносити на відповідний рахунок власника будинку платню за його обслуговування та ремонт.
Згідно ст.322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.п.1,5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений їх виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 3 частини 2 статі 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено обов’язок виконавця послуг підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 4).
Будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі ДК РЕП № 22 (а.с.7).
07.07.1997 року між сторонами по справі укладений Договір № 937 „Про участь у витратах на утримання будинку” (а.с.120-121), який діяв до набрання чинності Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, тобто до 01.01.2006 року. Після вказаного часу інших договорів між сторонами укладено не було через неузгодження умов договору, однак ОСОБА_4 продовжувала споживати послуги, які надавав ДК РЕП № 22, щомісячно одержувала рахунки по оплаті послуг, суму яких не оспорювала. Тобто фактично між сторонами по справі продовжували існувати взаємні права, обов’язки по наданню та споживанню послуг.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачка користується послугами, які надає позивач, однак взятих на себе зобов’язань не виконує, а тому повинна сплатити заборгованість, яка утворилась.
Доводи ОСОБА_4, що викладені в апеляційній скарзі, про те, що не укладення ДК РЕП № 22 договору на надання житлово-комунальних послуг, не виконання позивачем переліку робіт та послуг, невідповідність розміру заборгованості фактично виконаним роботам, та робіт по проведенню поточного ремонту під’їзду, прибирання прибудинкової території, були предметом перевірки в суді першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження.
Крім того, колегія суддів враховує, що зі змісту норм ст.ст.20,21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” випливає взаємний обов’язок виконавця послуг та споживача цих послуг укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. Тому довід апеляційної скарги про те, що обов’язок укласти договір покладений лише на позивача є безпідставним.
Довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 05.09.2003 року повідомила ДК РЕП № 22 про припинення сплати послуг з обслуговування та ремонту будинку, оскільки останній відмовився від виконання своїх обов’язків, колегія суддів не може прийняти до уваги з підстав його недоведеності.
Довід апеляційної скарги про те, що в документах, що складають договір № 3446 від 19.01.2008 року директором ДК РЕП № 22 здійснений службовий підлог, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_4 у порушення вимог ст.60 ЦПК України не доведений.
Порушення норм процесуального права, на які посилається ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, не призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 21 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя: /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ В.М. Сундуков
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Л.В. Володіна