Судове рішення #11825954

Справа № 2  - 4606 / 2010

           

                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                  ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

5 листопада  2010 року    Антрацитівський     міськрайонний     суд     Луганської області

                         у складі:    головуючого -  судді                 Чигриної     Л.Г.

                                                 при секретарі                      Рашиній      І.В.

                               

розглянувши  у   відкритому  судовому  засіданні в  залі суду  м. Антрацит

цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства Державної   холдингової  компанії  « Луганськвуглеремонт» « Про  стягнення заборгованості по  заробітній платі, , компенсації втрати частини грошових  доходів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та  моральної шкоди“,

       

    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернулась  до суду з позовом  до ВАТ  ДХК « Луганськвуглеремонт»

про  стягнення заборгованості по  заробітній платі, компенсації втрати частини грошових  доходів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та  моральної шкоди.

    В обгрунтування  вимог  позивачка  послалась  на те, що з 5.11.1996 року  по 17.09.2010 року  вона працювала на підприємстві відповідача.

17.09.2010 року вона була звільнена з ВАТ  ДХК « Луганськвуглеремонт»  за власним бажанням, оскільки відповідач  не виконував  законодавство про працю,  умови   колективного  та  трудового  договору

Відповідач, ігноруючи її  права робочої людини, передбачені ст.49 КЗпП України,  не виплатив їй  всі належні суми при звільненні.

На день   звільнення з підприємства,  відповідач  нараховував  їй, але  не   виплатив  заробітну плату за  період з лютого 2009 року по день звільнення 17.09.2010 року  в сумі             17234 гр. 05 коп.,суму  компенсації  втрати  частини  грошових  доходів  в  розмірі

571 гр. 83 коп., а всього   17805 гр. 88 коп.

У відповідності до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, право на звернення до суду з позовом про стягнення належного працівнику заробітку не обмежується будь-яким строком.

На день пред'явлення позову до суду, сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку, становить: 1584 гр.20 коп ., виходячи з наступного розрахунку:

- заробітна плата за 22 робочих дні    ( 176 годин) липня  2010 року складає – 1046 гр.18 коп.;

- заробітна плата за 21 робочий день ( 167 годин) серпня  2010 року становить – 1128 гр.98 коп.;

- 1046 гр.18 коп. + 1128 гр.98 коп. = 2175 гр. 16 коп. – заробітна плата за останні 2 місяці роботи перед звільненням;

- 43 робочі дні – кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи;

- 2175 гр. 16 коп. : 43 = 50 гр. 58 коп. – розмір середньоденної  заробітної плати;

- 29 днів – кількість робочих днів затримки за період з 18.09.2010 року по 29.10.2010 року;

- 50 гр. 58 коп. х 29 = 1584 гр. 20 коп. - сума середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Крім того, зазначила, що несвоєчасною виплатою належних сум при звільненні їй була завдана  моральна шкода, яка проявилась у тому, що  на протязі тривалого часу вона  та  її сім'я переносили моральні страждання, пов'язані з порушенням прав робочої людини на своєчасне отримання належних сум при звільненні.

Вона була вимушена неодноразово усно звертатися до керівництва підприємства з вимогою виплати належних  їй  сум, а це вимагало від неї  щоденного нервового напруження.

Зауважила  на те, що її ображає і викликає  нервове напруження  небажання  керівництва підприємства, якому вона віддала багато років відданої праці та  здоров'я, виплатити належній їй суми при звільненні.

Також  послалась на те, що вона  відчуває моральні страждання, які позначились на відносинах з оточуючими її людьми. Ці відносини стали напруженими. Керівництво підприємства відповідача  зачепило її гідність та ділову репутацію. На протязі тривалого часу вона відчуває депресію.

Порушення її законних  прав  призвели до втрати  нормальних життєвих зв'язків, внаслідок чого вона стала нервовою,не може нормально спілкуватись з членами родини, вимушена весь свій час приділяти не сім'ї, а витребуванню боргу від підприємства.

Її моральні страждання посилились від того, що на протязі тривалого часу вона  не може отримати від відповідача належну їй суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, наслідок чого вимушена звертатись до суду за захистом своїх порушених прав.

Моральну шкоду вона оцінює в 1500 гр.

Просить стягнути з відповідача на свою користь суму невиплаченої заробітної плати за період з лютого 2009 року по 17.09.2010 року в розмірі  17234 гр. 05 коп.,суму  компенсації  втрати  частини  грошових  доходів  в  розмірі 571 гр. 83 коп., а всього   17805 гр. 88 коп..

Також  просить  стягнути з відповідача на свою користь  суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з  18.09.2010 року по 29.10.2010 року в розмірі

1584 гр.20 коп ., суму моральної шкоди в розмірі 1500 гр . та витрати на правову допомогу в сумі 300 гр..  

    Також просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати.

В  судове  засідання  позивачка  ОСОБА_1  не з'явилась, 1.11.2010 року подала заяву про розгляд справи за її  відсутністю, свої вимоги   підтримує, просить  задовольнити їх у повному обсязі, а  саме, стягнути  на її  користь  суму невиплаченої заробітної плати за період з лютого 2009 року по 17.09.2010 року в розмірі   17234 гр. 05 коп .,суму  компенсації  втрати  частини  грошових  доходів  в  розмірі 571 гр. 83 коп .,  суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з  18.09.2010 року по 29.10.2010 року в розмірі 1584 гр.20 коп ., суму моральної шкоди в розмірі 1500 гр ., витрати на правову допомогу в сумі 300 гр .. ( а.с.22)

Представник відповідача  – ВАТ  ДХК « Луганськвуглеремонт»  Дікуть М.С. в судове засідання  також не з'явилась, 1.11.2010 року подала заяву про розгляд справи за її  відсутністю, вимоги ОСОБА_1  визнала у повному обсязі, не заперечувала проти стягнення з підприємства на користь позивачки суми  нарахованої, але не  виплаченої заробітної плати за період з лютого 2009 року по 17.09.2010 року в розмірі   17234 гр. 05 коп .,суми  компенсації  втрати  частини  грошових  доходів  в  розмірі 571 гр. 83 коп .,  суми середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з  18.09.2010 року по 29.10.2010 року в розмірі 1584 гр.20 коп ., суми моральної шкоди в розмірі 1500 гр ., суми  витрат на правову допомогу в сумі 300 гр .. ( а.с.24)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до  ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів,   вважає  позов  таким, що   підлягає  повному  задоволенню  з наступних підстав.

Згідно  копії   трудової книжки  позивачка  ОСОБА_1   працювала у ВАТ  ДХК «Луганськвуглеремонт» з 5.11.1996 року  по 17.09.2010 року. ( а.с.5,6 )        

Наказом № 75- к від 17.09.2010 року позивачка  ОСОБА_1   була звільнена з підприємства на підставі ст. 38 ч. 3 КЗпП України,  за власним бажанням, оскільки відповідач

не виконував  законодавство про працю,  умови   колективного  та  трудового  договору.( а.с. 6)

Статею 115 КЗпП  України встановлено, що заробітна  плата  сплачується  працівникам  регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів у місяць  через  проміжок  часу, який не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП  України  власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день  звільнення видати працівникові  належно  оформлену  трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116  КЗпП  України.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути сплаченими не пізніше наступного дня після пред’явлення працівником вимог про розрахунок.

Така вимога міститься і в ст.12 Конвенції № 95 Міжнародної  Організації Праці про охорону  заробітної плати, згідно з якою при припиненні  дії  трудового  договору з працівником  провадиться остаточний  розрахунок із виплатою всієї  належної йому заробітної плати.

Судом встановлено, що відповідач  відповідач не тільки порушував  строки виплати  заробітної плати, але й не провів повний розрахунок з позивачкою в день її звільнення, що є порушенням вимог ст.ст. 115, 47,116  КЗпП  України.

Відповідно до  довідки відповідача, заборгованість по заробітній платі  позивачки  становить період з лютого 2009 року по 17.09.2010 року  і складає суму 17234 гр. 05 коп.,суму  компенсації  втрати  частини  грошових  доходів  в  розмірі 571 гр. 83 коп., а всього   17805 гр. 88 коп.. ( а.с.9)

Вказана  сума  заборгованості по заробітній платі  підлягає  стягненню з  відповідача  на  користь  позивачки  ОСОБА_1.    

Відповідно до ст. 117 КЗОТ України у разі  невиплати  з вини  відповідача  або  уповноваженого  ним  органу  належних  звільненому   працівникові сум у строки, зазначені в   ст.116  КЗпП України,  при відсутності  спору  про їх розмір, підприємство, установа, організація  повинні  виплатити  працівникові  його  середній  заробіток  за весь час  затримки по день  фактичного  розрахунку.

В  судовому засіданні встановлено, що   у  період  з 18.09.2010 року по 29.10.2010 року

підприємство відповідача  не  провело з позивачкою повний  розрахунок, а тому остання має право на середній  заробіток  за весь час  затримки по день  фактичного  розрахунку.

    Представник   відповідача  не   заперечував   проти стягнення з   підприємства   суми

середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 18.09.2010 року по 29.10.2010 року

в розмірі   1584 гр.20 коп.,  погодився  з її розрахунком, проведеним позивачкою.

    Вказана  сума  середнього заробітку за час затримки розрахунку   підлягає  стягненню з  відповідача  на  користь  позивачки.                                     Статтею 237-1   КЗпП України передбачено відшкодування  працівникові  власником  підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом  моральної шкоди, завданої  порушенням його законних прав.

 Суд вважає, що відповідач порушенням  законних прав  на отримання   заробітної плати  та розрахункових сум спричинив позивачці ОСОБА_1 моральну шкоду.

Позивачці  ОСОБА_1 були завдані моральні страждання та переживання тим, що на протязі тривалого часу  вона не могла отримати  належні їй  суми, була вимушена неодноразово усно звертатися до керівництва підприємства з вимогою  їх виплати.

Порушення її законних  прав  призвели до втрати  нормальних життєвих зв'язків, внаслідок чого вона стала нервовою, була   вимушена весь свій час приділяти не сім'ї, а витребуванню боргу від підприємства, обмежувати  себе у своїх  потребах

Суд  вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки  ОСОБА_1

суму у відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 гр..

Представник   відповідача  не   заперечував   проти стягнення з   підприємства вказаної  суми  у відшкодування моральної шкоди.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з ВАТ  ДХК « Луганськвуглеремонт» на користь позивачки  ОСОБА_1  становить 20 890 гр. 08 коп. , а не 20772 гр. 70 коп.,  як підрахували та зазначили в своїх заявах сторони. Різницю в сумах суд відносить до арифметичної помилки, якої припустились сторони при підрахуванні  загальної суми стягнення.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових  витрат між сторонами, стороні, на користь якої  ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.                         Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, і витрати на інформаційно - технічне забезпечення, витрати на правову допомогу                     За ч.2 ст. 88  ЦПК України  якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної  частини  вимог.

    Таким чином, з відповідача на користь держави  підлягає стягненню сума судового  збору  у  розмірі  193 гр. 90 коп. - з вимог матеріального характеру та 17 гр. -  з вимог про відшкодування моральної шкоди, а всього   210  гр. 90 коп.

    Крім того, суд вважає на необхідне  стягнути з відповідача   витрати з інформаційно - технічного забезпечення  розгляду справи в розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 року, в редакції  постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5.08.2009 року „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів” в розмірі  120 гр..

    Вказана сума витрат з інформаційно - технічного забезпечення  розгляду справи в розмірі   120 гр.   підлягає перерахуванню на  р/р 31218259700010, одержувач -УДК м. Антрацит, код рахунку 22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, Код ОЛКПО 25992095, МФО804013 за розгляд справи у Антрацитівському міськрайонному суді.

Також суд  вважає на необхідне  стягнути з  відповідача  на користь позивачки

 ОСОБА_1   витрати на правову допомогу в сумі   300 гр. , оскільки такі витрати пов’язані з оплатою допомоги фахівця у галузі права і вони підтверджені документально, а саме, довідкою  адвоката ОСОБА_3. ( а.с.11)

    Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України  правову  допомогу може  надавати особа, яка є фахівцем у галузі  права і  за законом має право на надання правової допомоги             Згідно ст. 27 ЦПК України позивачка має право користуватися правовою допомогою.     Відповідно до ст. 367 УЦПК України, суд вважає на необхідне  допустити негайне виконання рішення у  частині  виплати заробітної плати у межах сплати за один місяць.

На підставі викладеного,                                                                                          керуючись ст.ст. 10,11,60, 79,81,88,212-215,218  ЦПК України, ст.ст.47,115,116,117  КЗпП України, суд

      ВИРІШИВ :

Позовні вимоги  позовом  ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства Державної   холдингової  компанії  « Луганськвуглеремонт» « Про  стягнення заборгованості по  заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини грошових  доходів та  моральної шкоди“-   задовольнити  повністю.

1.     Стягнути з   Відкритого акціонерного товариства Державної   холдингової  компанії  « Луганськвуглеремонт»  на  користь ОСОБА_1   суму заборгованості по заробітній платі в  розмірі   17234 гр. 05 коп ., суму  компенсації  втрати  частини  грошових  доходів  в  розмірі 571 гр. 83 коп ., суму  середнього   заробітку   за   час  затримки   розрахунку   в  розмірі   1584 гр.20 коп., суму  у відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 гр ., суму витрат на правову  допомогу  в розмірі   300 гр. , а всього 21190 гр. 08 коп .   ( двадцять  одну тисячу сто  дев’яносто  гр. 08  коп.)

2.     Стягнути  з    Відкритого акціонерного товариства Державної   холдингової  компанії  « Луганськвуглеремонт»     на користь   держави  судовий збір  в розмірі    210  гр. 90 коп.  

( двісті десять гр.  90 коп..)

3.          Стягнути з   Відкритого акціонерного товариства Державної   холдингової  компанії  « Луганськвуглеремонт»  витрати на   іформаційно-технічне забеспечення   розгляду   цивільної   справи  в   сумі 120 гр., перерахувавши   кошти   на  р/р 31218259700010, одержувач -УДК         м. Антрацит, код рахунку 22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, Код ОЛКПО 25992095, МФО 804013 за розгляд справи у Антрацитівському міськрайонному суді.

4.     Відповідно до ст. 367 УЦПК України допустити негайне виконання рішення  у частині   виплати заробітної плати у межах сплати за один місяць.

Рішення  може  бути оскаржене  в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі

апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя   Антрацитівського   міськрайонного   суду                   Чигрина Л.Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація