№ 2о-290/10

У Х В А Л А

9 листопада 20010 року                                                  м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та прийняття спадщини другим з подружжя,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2010 року представник заявника – ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання та прийняття спадщини другим з подружжя.

Зазначена заява підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

            Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ст. 119 ЦПК України.

            Для того, щоб визначити, чи підлягає прийняттю позовна заява із відкриттям провадження у справі, суддя зобов’язаний перевірити відповідність позовної заяви вимогам ст.119-121 ЦПК України встановити спірні правовідносини, що виникли між сторонами, визначити норму матеріального права, яка підлягає застосуванню у даному випадку. Не вирішуючи цих питань, суддя не зможе виконати завдання, покладені на нього на стадії прийняття позовної заяви і відкриття провадження у справі.

Пред’явлена заява ухвалою суду від 04.10.2010 року була залишена без руху, оскільки заявник звернувся до суду з заявою в порушення ч. 4 ст. 235 ЦПК України та не зазначив у заяві заінтересованих осіб, їх місце проживання, поштову адресу та відомі засоби зв’язку. Також в порушення вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України не додав до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, судом був встановлений строк для усунення недоліків п’ять днів з дня отримання заявником ухвали.

Згідно зворотнього поштового повідомлення, судове повідомлення не вручене ОСОБА_1 та повернуте на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».  

Також повернулося на адресу суду судове повідомлення без вручення представнику заявника ОСОБА_2 з відміткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що судове повідомлення ОСОБА_1 вручене належним чином.

У зазначений в ухвалі  строк вказані недоліки не усунуті, заява про продовження строку для усунення недоліків до суду не надходила.

       Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно  до  ухвали  суду  у  встановлений строк виконає вимоги,  визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить  суму  судового  збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання  до  суду.  Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За встановлених обставин, заява відповідно до ст. 121 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

          Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 р.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

  У зв’язку з наведеним,  вимога щодо зазначення у заяві заінтересованих осіб, їх місця проживання, поштову адресу та відомі засоби зв’язку та надання копії заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. 119-121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та прийняття спадщини другим з подружжя вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз’яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя