КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-15769/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко О.О.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" жовтня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради третя особа: Чернігівській обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 остаточно вточнивши позовні вимоги звернулася до суду з позовом про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (далі відповідач) неправомірними та зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку з листопада 2007 року по листопада 2008 року. Заявлені вимоги мотивовані тим, що згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, однак зазначена допомога була виплачена в значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 779,85 за період з 01 листопада по 31 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачка і відповідач подали апеляційні скарги, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову позивачка просить задовольнити позовні вимоги, а відповідач просить відмовити в задоволені позову. Апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду слід скасувати з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачу щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку має розраховуватися в 2007 році відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а в 2008 році відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Однак за такими висновками не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3, 2006 року народження. (арк.спр.11)
Догляд за дитиною здійснюється позивачем, яка є застрахованою особою.
Як свідчить довідка УПСЗН позивачка з квітня 2007 року по листопад 2008 року отримала щомісячну грошову допомогу відповідно до ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з урахуванням обмежень, встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України «Про бюджет на 2008 рік».
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказані норми законів були прийняті пізніше в часі, вони мали пріоритет по відношенню до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення п.7 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", отже, з цього часу відновлено дії ст.ст. 41, 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Суд першої інстанції зазначив, що визнані неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за 2007 рік підлягають задоволенню за період з 01 листопада 2007 по 31 грудня 2007 року.
Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 26 квітня 2009 року, колегія суддів зазначає наступне:
Так, підпунктом 12 пункту 25 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI (далі –Закон № 107-VI) статті 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" виключені.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.
Проте, 22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пунктів 24, 25, 27 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Зі змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зобов’язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідач, не здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення з 22 травня 2008 рік по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативно-правовим актом та були чинними на момент виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити на користь позивача щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року не підлягають задоволенню, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивача на допомогу у зазначеному розмірі, було зупинено.
Оскільки на 2009 рік Постановами Кабінету міністрів України, та іншими Законами України будь яких обмежень щодо ст.43 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»не визначалося, по позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов’язання перерахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягають частковому задоволенню за період з 22 травня 2008 року по 09 лютого 2009 року.
Таким чином апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 197, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради в частині відмови в перерахунку допомоги ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 09 лютого 2009 року.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відповідності до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за періоди з 01 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 09 лютого 2009 року включно з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
І.Й.Петрик