ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.11.10 р. Справа № 25/172
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк
до відповідача закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк
про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 4979грн.26коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Петрова Т.Ю. – головний юрисконсульт (довіреність № 707-1/14 від 25.03.2010);
від відповідача: не з’явився
В судовому засіданні 12.10.2010 було
оголошено перерву до 01.11.2010 до
09год.00хв.
Позивач – відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант” м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 4979грн.26коп.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на посвідчення водія ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № НОМЕР_6, довідку Володарського МРЕВ ДАІ УМВС України в Донецькій області № 9/10-1232 від 04.07.2007, протокол огляду транспортного засобу від 09.07.2007, постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13.08.2007 у справі № 3-5918/2007, поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3367788 від 27.10.2006, заяву про виплату страхового відшкодування № 81941 від 07.08.2007, страховий акт № 81941 від 19.08.2007, платіжне доручення № 2309 від 03.09.2007 на суму 4729,26грн., акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 10.08.2007, кошторис вартості ремонту (відновлення), фототаблиці, лист вигодонабувача відділення № 312 АКІБ „УкрСиббанк”.
В судовому засіданні 12.10.2010 було оголошено перерву до 01.11.2010 до 09год.00хв. для надання сторонами додаткових документів та пояснень.
В запереченнях проти позову (вих. № 5481 від 13.10.2010р.), які надійшли до суду 18.10.2010, відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що потерпіла порушила вимоги ст. 33 ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, чим позбавила ЗАТ „СК „ВУСО” здійснити оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 протиправними діями ОСОБА_3 Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач не врахував різниці між деліктними та договірними зобов’язаннями, не взяв до уваги вимоги ряду нормативно-правових актів, зокрема, щодо порядку та строків отримання страхового відшкодування за договорами ОСЦПВВНТЗ. Відповідач вважає, що відносини, які склалися між сторонами даного спору, є суто договірними та регулюються нормами ЦК України, ЗУ „Про страхування”, ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Також, відповідач зазначив про те, що позивач не звертався до нього з вимогою про здіснення виплати страхового відшкодування; платіжне доручення, надане позивачем в підтвердження виплати страхового відшкодування, не проведено банком; позивачем не надані документи в підтвердження юридичного зв’язку між ВАТ „СК „Гарант-Авто” та ВАТ „УСК „Дженералі Гарант”; постановою суду, на яку посилається позивач, не встановлено, що автомобіль, який належить ОСОБА_2, був учасником ДТП, яка сталася 01.07.2007; за умов ДТП автомобіль, який належить ОСОБА_2, не міг отримати наведених в експертному дослідженні механічних пошкоджень; якість фотографій, доданих до акту експертного дослідження, не дозволяє розгледіти деяких пошкоджень.
01.11.2010 судове засідання було продовжено.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі; надав для залучення до матеріалів справи платіжне доручення № 2309 від 03.09.2007 на суму 4729,26грн., проведене банківською установою.
Представник відповідача в засідання суду 01.11.2010 не з’явився. Направив до суду лист (вих. № 5863 від 29.10.2010), в якому, посилаючись на зайнятість уповноваженого представника в інших процесах, просить розгляд справи відкласти на іншу дату.
Суд розглянув вказане клопотання відповідача, викладене у листі (вих. № 5863 від 29.10.2010), та не задовольняє його, оскільки відсутні процесуальні строки, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
01.07.2007 о 19год.00хв. на автомобільній дорозі Кременівка – Ялта сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЯНВ № НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, автомобіля „Форд Транзіт”, державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_6 (довіреність на користування транспортним засобом № 1827 від 03.07.2007), та автомобіля „ЗАЗ - ДЕУ”, державний номер НОМЕР_5, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_1
В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні ушкодження.
Дані факти засвідчені в довідці Володарського МРЕВ ДАІ УМВС України в Донецькій області № 9/10-1232 від 04.07.2007, постанові Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13.08.2007 у справі № 3-5918/2007.
Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13.08.2007 у справі № 3-5918/2007 ОСОБА_3, який керував автомобілем ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1, був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України, за порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.
Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_3, який керував автомобілем ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 10.08.2007 вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля „ЗАЗ-ДЕУ”, державний номер НОМЕР_5, складає 5775,75грн.
Автомобіль „ЗАЗ-ДЕУ”, державний номер НОМЕР_5, застрахований власником транспортного засобу в Донецькій філії ВАТ УСК „Гарант-Авто” на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3367788 від 27.10.2006.
Відповідно до п. 1.2. Статуту ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” (нова редакція) ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” є правонаступником ВАТ УСК „Гарант-Авто” по всіх його майнових та немайнових правах та зобов’язаннях.
У зв’язку з настанням страхової події – „пошкодження ТЗ внаслідок ДТП”, на виконання умов полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3367788 від 27.10.2006, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування № 81941 від 07.08.2007, акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 10.08.2007, кошторису вартості ремонту (відновлення), фототаблиць, листа вигодонабувача відділення № 312 АКІБ „УкрСиббанк”, страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 81941 від 19.08.2007, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.
Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає 4729,26грн., франшиза за договором страхування 0,2% від страхової суми (83,87грн.). За умовами Договору страхування, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза.
Страхове відшкодування в сумі 4729грн.26коп. було виплачено позивачем страхувальнику – ОСОБА_2 в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 2309 від 03.09.2007 на суму 4729,26грн.
Відповідно до полісу № ВА/9451888 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.06.2007 ОСОБА_4, якій належить автомобіль ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність та цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 в ЗАТ „СК „ВУСО”.
Відповідно до умов полісу № ВА/94511888 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.06.2007 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 25500,00грн., франшиза – 510,00грн.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.
Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, з огляду на умови полісу № ВА/94511888 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.06.2007, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ „СК „ВУСО”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 4219,26грн. – сплачене страхове відшкодування за відрахуванням франшизи в сумі 510,00грн., визначеної умовами даного полісу.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 4219,26грн.
В частині стягнення 510,00грн. – франшиза відмовити за необґрунтованістю пред’явлення.
Окрім вищевказаних вимог, позивач також просить стягнути з відповідача 250,00грн. за проведення автотоварознавчого дослідження. Дану суму позивач просить стягнути з відповідача, як суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду при ДТП.
За положенням ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
В свою чергу, стаття 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає, Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпіла ОСОБА_2 зазнала витрат на проведення експертизи. До того ж, ані договором (полісом), ані нормами діючого законодавства не передбачено включення до суми страхового відшкодування витрат на проведення експертного дослідження.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Заперечення відповідача, викладені в запереченнях проти позову, судом до уваги не приймаються, оскільки, спростовуються вищенаведеним. Щодо заперечень відповідача про те, що позивач не звертався до нього з вимогою про здіснення виплати страхового відшкодування, діюче законодавство в сфері страхування не містить прямої норми, з якої б вбачався обов’язок позивача перед звернення з позовом до суду звернутись до відповідача з відповідною вимогою (претензією, тощо) .
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 9, 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з змінами), ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант” м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк до публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 4979грн.26коп. задовольнити частково в сумі 4219грн.26коп.
В позовних вимогах про стягнення суми 250грн.00коп. за проведення експертного дослідження, суми 510,00грн. – франшиза відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (вул. Постишева, 60, сьомий поверх, м. Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 31650052) на користь відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк (адреса юридичної особи: 01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, 19/3; реквізити філії: 83086, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 55-в, код ЄДРПОУ 24812547) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 4219грн.26коп., держмито в сумі 86грн.43коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199грн.99коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя