ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.11.10 р.                                                                                    Справа № 10/148                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко           

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк

за участю третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 м. Донецьк

до відповідача  закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування”  м.  Київ в особі Донецької філії ЗАТ „Страхова компанія „АХА Страхування” м. Донецьк

про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 7511грн.41коп.

За участю представників  сторін:

від позивача:   Петрова Т.Ю. – головний юрисконсульт (довіреність №  707-1/14 від 25.03.2010);

від третьої особи: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

Позивач – відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант”  м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк, за участю третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 м. Донецьк,  звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування”  м.  Київ в особі Донецької філії ЗАТ „Страхова компанія „АХА Страхування” м. Донецьк про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 7511грн.41коп.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на посвідчення водія ОСОБА_3 серії НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, довідку  відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (вих. № 6025 07.08.2008), протокол огляду транспортного засобу № 1256 від 01.07.2008, постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.08.2008, поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0126904 від 17.03.2008, заяву про виплату страхового відшкодування № 29999 від 27.06.2008, страховий акт №  29999  від 17.09.2008, платіжне доручення №  4291   від 19.09.2008 на суму  7211,41грн., платіжне доручення № 3066 від 09.07.2008 на суму 300,00грн., акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 07.07.2008, кошторис вартості ремонту (відновлення), фототаблиці, лист  вигодонабувача АКІБ „УкрСиббанк” (вих. № 134-73-04/121 від 27.08.2008), поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від  05.03.2008.

          В поясненнях третя особа - ОСОБА_1 пояснила, що відповідачем у повному обсязі компенсована вартість ремонту автомобіля ОСОБА_1, а ОСОБА_1 сплачено позивачу франшизу в сумі 510грн.00коп.

              Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області Ємельянова А.С. від 21.09.2010р. справа № 10/148  передана на розгляд судді І.А. Бойко.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи в засідання суду не з’явились. Відповідач документів, витребуваних ухвалою суду від 21.09.2010, не представив.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

25.06.2008 о 19год.15хв. на перехресті вул. Челюскінців та пр-та Ватутіна в Ворошиловському районі м. Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Сhevrolet Aveo”, державний номер    НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4,  під його керуванням, та автомобіля „Mitsubishi Lancer”, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС № 205027, під її керуванням.

В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні  ушкодження.

Дані факти засвідчені в довідці  відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (вих. № 6025 07.08.2008), постанові Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.08.2008.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.08.2008 ОСОБА_1, яка керувала автомобілем „Mitsubishi Lancer”, державний номер НОМЕР_2, була притягнена до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України, за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку. Особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди   було   завдано  внаслідок  непереборної  сили  або  умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною  особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнана ОСОБА_1, яка керувала автомобілем „Mitsubishi Lancer”, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 07.07.2008 вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля  „Сhevrolet Aveo”, державний номер    НОМЕР_1, складає   8829,13грн.

Автомобіль „Сhevrolet Aveo”, державний номер    НОМЕР_1,  застрахований власником транспортного засобу в  Донецькій філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0126904   від 17.03.2008.

У зв’язку з настанням страхової події – „пошкодження ТЗ внаслідок ДТП”, на виконання умов полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0126904   від 17.03.2008, на підставі  заяви про виплату страхового відшкодування № 29999 від 27.06.2008, акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 07.07.2008, кошторису вартості ремонту (відновлення), листа  вигодонабувача АКІБ „УкрСиббанк” (вих. № 134-73-04/121 від 27.08.2008), страховиком (позивачем) був складений страховий акт №  29999  від 17.09.2008, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування  та прийнято рішення  про виплату.

          Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування  та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає 7211,41грн., франшиза за договором страхування 0,2% від страхової суми (146,20грн.). За умовами Договору страхування, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза.

Страхове відшкодування в сумі  7211грн.41коп. було виплачено позивачем страхувальнику – ОСОБА_3 в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №  4291   від 19.09.2008 на суму   7211,41грн.

Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.03.2008 ОСОБА_1, якій належить автомобіль „Mitsubishi Lancer”, державний номер НОМЕР_2,   застрахувала свою цивільно-правову відповідальність в Донецькій філії ЗАТ „СК „Веско”.

Згідно редакції Статуту ЗАТ „СК „АХА Страхування” (нова редакція), затвердженої Загальними зборами акціонерів (протокол № 21 від 29.08.2008), ЗАТ „СК „АХА Страхування” є правонаступником ЗАТ „СК „ВЕСКО”.

В свою чергу, правонаступником ЗАТ „СК „АХА Страхування” є приватне акціонерне товариство „СК „АХА Страхування”.

Відповідно до умов полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від  05.03.2008 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 25500,00грн., франшиза – 510,00грн.

          Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа,  яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

          Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування   за договором   майнового   страхування,   в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”,  з огляду на умови полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.03.2008, укладеного між ОСОБА_1 та Донецькою філією ЗАТ „СК „Веско”, правонаступником якого є  публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „АХА Страхування”  м.  Київ в особі Донецької філії ПАТ „Страхова компанія „АХА Страхування” м. Донецьк у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача  в сумі  6701,41грн. – сплачене страхове відшкодування за відрахуванням франшизи в сумі 510,00грн., визначеної умовами  даного полісу та сплаченої ОСОБА_1

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування  підлягають задоволенню в розмірі 6701,41грн.

В частині  стягнення 510,00грн. – франшиза  відмовити за необґрунтованістю пред’явлення.

Окрім вищевказаних вимог, позивач також просить стягнути з відповідача 300,00грн. за проведення автотоварознавчого дослідження. Дану суму позивач  перерахував платіжним дорученням № 3066 від 09.07.2008 на суму 300,00грн. та просить її стягнути з відповідача, як суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду при ДТП.

За положенням ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата,  яка  здійснюється страховиком   у  межах  страхової  суми  за  договорами  майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування  не  може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав  страхувальник.  Непрямі  збитки  вважаються застрахованими,  якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості  застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у  такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше  не  передбачено  умовами  страхування.

В свою чергу, стаття 34  Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає,  Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи  день  отримання письмового повідомлення про страховий випадок),  зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на  місце  настання  страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого  майна  для  визначення  причин  настання  страхового випадку  та  розміру  збитків.  

Якщо  у визначений строк аварійний комісар або експерт не  з'явився,  потерпілий  має  право самостійно обрати аварійного комісара  або  експерта  для  визначення  розміру  шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення   експертизи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпілий ОСОБА_3  зазнав витрат на проведення експертизи.

До того ж, ані договором (полісом), ані нормами діючого законодавства не передбачено включення до суми страхового відшкодування витрат на проведення експертного дослідження.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 9, 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з змінами),  ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами),  керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант”  м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк, за участю третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 м. Донецьк,  до публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування”  м.  Київ в особі Донецької філії ПАТ „Страхова компанія „АХА Страхування” м. Донецьк про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 7511грн.41коп.  задовольнити частково в сумі 6701грн.41коп.

В позовних вимогах про стягнення суми 300грн.00коп. за проведення експертного дослідження, суми 510,00грн. – франшиза відмовити.                  

Стягнути  з  приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування”  м.  Київ в особі Донецької філії ПАТ „СК „АХА Страхування” м. Донецьк (реквізити юридичної особи: 04070, м. Київ, , вул. Іллінська,  б. 8, код ЄДРПОУ 20474912; реквізити філії: 83050, м. Донецьк, вул.   Університетська, 55, код ЄДРПОУ 25773619) на користь відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк (адреса юридичної особи: 01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, 19/3; реквізити філії: 83086, м. Донецьк, вул.   Челюскінців, 55-в, код ЄДРПОУ 24812547)  суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 6701грн.41коп., держмито в сумі 91грн.00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  210грн.56коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня  підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя