ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.08.2006 | Справа №2-25/2282-2006 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальності “Торговий Дім «НКАльянс-Крим” (м. Сімферополь, вул.Чехова,11)
До відповідача ДПІ в м. Сімферополі ( м.Сімферополь, вул. М.Залкі,1\9)
Про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень.
Суддя М.В. Маргарітов
При секретарі І.К.Діланян
представники:
Від позивача – Іотковський А.Р., предст., дов. у справі, Бурьяновська О.Р.,гол.бухг., дов у справі.
Від відповідача – Булат К.М.,гол. держ.подат. інспектор, дов.у справі.
Сутність спору: Позивач звернувся в суд з позовом про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень № 0009492301\0 від 16.06.2004р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 13066грн., в тому числі 10081грн.- основний платіж і застосування штрафних санкцій у сумі 2985грн. та № 0009502301\0 від 16.06.2004р. про донарахування податкового зобов’язання по ПДВ у сумі 40021,53грн., в тому числі 19346,53грн.- основний платіж і 20675грн.-штрафних санкцій.
Відповідач просить у позовних вимогах відмовити за мотивами, вказаними у відзиві на позов ( том 1 л.спр.141-143).
08.08.2006р. позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати повідомлення-рішення № 0009492301\0 від 16.06.2004р. про донарахування податку на прибуток у сумі 29730грн. і штрафних санкцій у суміц 8139грн. частково нечинним у частині нарахування податкових зобов’язань у розмірі 24730грн. і штрафних санкцій у розмірі 5639грн. та визнати податкове повідомлення- рішення 0009502301\0 від 16.06.2004р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 41350грн. і штрафних санкцій у сумі 20675грн. частково недійсним у частині нарахування податкових зобов’язань у розмірі 34377грн. і штрафних санкцій у розмірі 17188,50грн. та покласти витрати за проведення експертизи у сумі 5000грн. на відповідача.
21.08.2006р. позивач уточнив позовні вимоги в частині обґрунтування нечинності податкових повідомлень-рішень по операціях зі зв’язаними особами.
08.08.2006р. в порядку ст. 150 КАС України по справі оголошувалась перерва до 21.08.2006р., після перерви слухання справи продовжено, представники позивача - ті ж самі, представник відповідача -не з’явився.
Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення сторін, суд
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім «НК Альянс-Крим ” (далі ТОВ “ТД «НК Альянс-Крим”) зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Центральної районної ради м. Сімферополя 22.05.2002р. та узято на податковий облік у ДПІ в м. Сімферополі та є платником ПДВ.
14.06.2004р. ДПІ в м. Сімферополі проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.10.2003р. ТОВ “Торговий Дім «НК Альянс-Крим”, за підсумками якої складений акт № 582\23-2\32037246 від 14.06.2004р.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.06.2004р. № 0009492301\0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 29730 грн. та застосовані штрафні санкції 8139грн. та № 0009502301\0 від 16.06.2004р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 41350грн. і застосовані штрафні санкції 20675грн.
Позов про визнання частково нечинним податкового-повідомлення у частині нарахування податкових зобов’язань у розмірі 24730грн. і штрафних санкцій у розмірі 5639грн. по податку на прибуток та частково нечинним у частині нарахування податкових зобов’язань у розмірі 34377грн. і штрафних санкцій у розмірі 17188,50грн. по податку на додану вартість підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Кримнафтопостач» і ТОВ ТД «НК Альянс - Крим» укладений договор оренди № 01/03 від 01 серпня 2002 року.
Предметом договору відповідно до п.1 договору є:
«1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне володіння і
користування Майно. Склад Майна, визначений в Додатку № 1, яке
є невід'ємною частиною цього Договору.
1.2. Майно, яке передається в оренду, Орендар використовує для
здійснення своєї статутної діяльності. Окремі майнові об'єкти
Майна Орендар використовує за їх прямим призначенням.
Пункт 4 договору визначає обов'язки орендаря:
« 4.1. Використовувати орендоване Майно відповідно його цільовому призначенню і умовам цього Договору.
4.2. Своєчасно і в повному об'ємі платити орендну плату.
4.3. Своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого Майна.
4.4. Нести витрати, пов'язані з експлуатацією орендованого Майна.
4.5.Не здавати орендоване Майно в суборенду повністю або частково без
письмової згоди Орендодавця. Відмова Орендодавця повинна бути мотивована.
4.6.Проводити за свій рахунок:
поточний, зокрема профілактичний ремонт Майна і інженерних комунікацій, які забезпечують роботу Майна; виконувати комплекс регламентних робіт, що забезпечують безпечну експлуатацію орендованого майна в протипожежному, вибухоекологобезпечному відношенні, згідно планово - запобіжних ремонтів (ППР) при дотриманні Закону України «Про пожежну безпеку», правил пожежної безпеки, правил технічної безпеки і охорони праці на нафтобазах і АЗС, правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (зокрема робіт по електровимірюванню), правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, правил пристроїв електроустановок споживачів.
4.7. Орендар самостійно і за власний рахунок усуває несправності
Майна і інженерних комунікацій, які виникають в результаті їх
експлуатації.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем здійснювалося технічне обслуговування автомобілів і ці витрати були віднесені до валових .
Відповідно до п.п. 5.2.1.п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97г. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, зокрема витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Висновок в акті про неправомірне віднесення до складу валових витрат на ремонт основних засобів не обгрунтований по наступних підставах:
Відповідно до п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст.. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97г. платники податків мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, які підлягають амортизації, в сумі, яка не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів за станом на початок такого звітного періоду.»
Витрати, що підлягають амортизації визначені в п.п.8.1.2. п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97р., відповідно якому амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації і інших видів поліпшення основних фондів.
Перелік витрат, що не підлягають амортизації, відображений в п.п.8.1.3.п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97р., відповідно якому позивач не здійснив витрат, вказаних в цьому пункті закону.
Підпунктом 8.8.1.п.8.8. ст.. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97р. встановлено, що платник податків може створювати групу основних фондів з вартості ремонту у разі коли договір оперативного лізингу (оренда) зобов’язує або дозволяє орендареві здійснювати поліпшення об'єкту оперативного лізингу (оренда), орендар може збільшити (створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкту. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкту оперативного лізингу (оренда) за винятком вартості фактично проведених його поліпшень при застосуванні пункту 8.7 цього Закону.
Вищевикладене підтверджується листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/1010 від 24.12.2003 р.
Вищезазначені норми Закону не містять будь-яких застережень що стосується відображення в межах встановленого нормативу у складі валових витрат платника (орендаря) податків витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, одержаних платником податків в оперативний лізинг (оренду), якщо договір оперативного лізингу (оренда) зобов'язує або дозволяє орендареві поліпшення таких основних фондів.
При таких обставинах суд вважає, що висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат на суму 46,6 т.грн. по техобслуговуванню і ремонту орендованих основних засобів матеріалами справи не підтверджується.
Аналогічний висновок викладений у висновку експерта ( л.спр. 151-178).
Відповідно договору купівлі – продажу № 58/02 від 30.09.2003р. встановлено, що Продавець - ВАТ «Кримнафтопродукт» в особі голови правління Буянова М.А. відвантажує на адресу Покупця - ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» в особі генерального директора Мякиева Б.М. товарно-матеріальні цінності, зокрема: СНО (суміш відпрацьованих нафтопродуктів) в кількості 146,737 тн. На загальну суму 112440,22 грн., в т.ч. ПДВ- 18710,03 грн.
Згідно з актами прийому – передачі від 30.09.2003р. і від 28.10.2003р. на виконання умов договору ВАТ «Кримнафтопродукт» відвантажило за адресою ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» СНО на суму 93700,18 грн. (без ПДВ) в кількості 146,737 тн., і на суму 12663,94 грн. (без ПДВ) в кількості 19,865 тн.
На виконання угоди ВАТ «Кримнафтопродукт» виписана податкова накладна № 34 від 30.09.2003р. на загальну суму 124527,86 грн., в т.ч. ПДВ 20754,64 грн. та податкова накладна № 36 від 31.10.2003р. на суму поставки 15 916,73 грн..
Відповідно накладним РН-0000249 від 31.10.2003р., РН-0000246 від 09.10.2003р., РН-0000210 від 03.10.2003р. проведено відвантаження СНО за ціною 166,67 грн., 233,33грн.,300 грн. за тонну.
Висновки в акті про необхідність зняття з валових витрат різниці між вартістю купівлі та продажу СНО необгрунтовані по наступних підставах.
Відповідно до п.п. 7.4.2.п.7.4. ст.. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97г. витрати, понесені платником податків у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у зв'язаної особи визначаються виходячи з договірних цін, але не вище за звичайні ціни, які впливали на дату такого придбання».
Визначення звичайної ціни приведене в п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97г. відповідно до якого :
п.п.1.20.1. Якщо цим пунктом не встановлене інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
п.п.1.20.8. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган в порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податків податковий орган має право надати запит, а платник податків зобов'язаний обгрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
п.п.1.20.10. Донарахування податкових зобов'язань платника податків податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань по непрямих методах, а для платників податків, визнаних природними монополістами відповідно до закону, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Відповідно до п.п. 4.3.3 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р. ( в редакції Закону діючого на момент перевірки) Методика визначення суми податкових зобов’язань за непрямими методами затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального податкового органу, погодженим з державним органом, уповноваженим провадити державну регулятивну політику, і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
Згідно п.5. та п.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 697 від 27.05.2002р. рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає керівник органу державної податкової служби. В цьому рішенні обов'язково зазначаються підстави його прийняття.
Результати перевірки, здійсненої з метою визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, оформляються актом, що затверджується особою, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів.
Платнику податків у встановленому порядку надсилається податкове повідомлення, в якому зокрема зазначаються нарахована за непрямими методами органом державної податкової служби сума податкового зобов'язання, належна до сплати, опис методів, які при
цьому були застосовані, а також сума штрафних санкцій (за їх наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ не приймалося рішення про застосування непрямих методів для визначення звичайної ціни.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та Конституцією України.
Оскільки відповідач при визначенні звичайної ціни діяв непередбаченим податковим законодавством України способом, суд вважає нарахування податку на прибуток по операціях з ВАТ «Кримнафтопродукт» безпідставним.
З акту № 582/23-2/32037246 від 14.06.04р. «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 г.» (т.1,л.д.11-30) витікає, що на підставі договору № 01/07/2003/3 від 01.07.03 р., укладеному між ТОВ «РА чотири плюс» і ТОВ «ТД НК Альянс- Крим», надана послуга макетування, підготовки для друку і розміщення реклами в засобах масової інформації.
Перевіркою первинних документів встановлено по позиціях, що ТОВ «ТД НК Альянс- Крим» здійснена реклама, яка не пов'язана з діяльністю підприємства.
Таким чином, ТОВ «ТД «НК Альянс- Крим» в порушенні підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами доповненнями надмірно віднесено сума витрат по вищезгаданій господарській операції у розмірі 14173,41 грн. до загальної суми валових витрат в 4 кварталі 2003р.
При дослідженні експертом рекламних макетів встановлено, що реклама здійснювалась для підприємств групи «Альянс», а не тільки для ТОВ «ТД «НК Альянс- Крим». Висновок в акті про завищення валових витрат по рекламних послугах на суму 14 173,41 грн. підтверджується наданими документами та висновком експерта.
По епізоду про заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 41 350 грн.
З акту № 582/23-2/32037246 від 14.06.2004р. «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р.» (т.1,л.д.11-30) слідує, що заниження податкового зобов'язання по підприємству полягає по періодах по структурних підрозділах, зокрема:
Бахчисарайськая нафтобаза:
· Січень – 1562,0 грн.
· Лютий -573,0 грн.
· Березень- 712,0 грн.
· Квітень – 420,0 грн.
· Травень – 1236,0 грн.
· Червень -527,0 грн.
· Липень 254,0 грн.
Всього – 5284,0 грн.
При дослідженні наданих документів встановлено, що наказом про облікову політику № 13 від 28.10.2002 р. по ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» передбачена консолідована оплата податку на прибуток і податку на додану вартість. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку і Інструкції по його застосуванню затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291 для розрахунків між структурними підрозділами ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» застосовується балансовий рахунок 683 "Внутрішньогосподарчі розрахунки". На субрахунку 683 "Внутрішньогосподарчі розрахунки" ведеться облік внутрішньогосподарчих розрахунків з виробничими підрозділами і господарствами, виділеними на окремий баланс, по взаємних відпустках матеріальних цінностей; реалізації продукції, робіт, послуг; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; по інших видах розрахунків Передача активів (основних засобів, готової продукції, товарів і тому подібне) від одного підрозділу (філіалу) іншому, виділеному на окремий баланс, відображається по кредиту рахунків обліку відповідних активів і дебету субрахунку 683 "Внутрішньогосподарчих розрахунку", а їх отримання - зворотною кореспонденцією цих рахунків.»
Як встановлено з наданих авізо з Бахчисарайської нафтобази була здійснена відпустка нафтопродуктів підприємству Кримські Генеруючі системи. Оплата поступила на розрахунковий рахунок головного підприємства.
Висновок в акті про заниження податкового зобов'язання по Бахчисарайської нафтобазі в сумі 5284,0 грн. не підтверджується наданими документами, оскільки відпустка товарів була по структурному підрозділу другою подією, податкове зобов'язання відбивалося по надходженню грошових коштів на розрахунковий рахунок головного підприємства.
По епізоду про заниження податкового зобов'язання в сумі 4 138,0 грн.
З акту № 582/23-2/32037246 від 14.06.04р. «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 г.» (т.1,л.д.11-30) слідує, що заниження податкового зобов'язання по підприємству полягає по періодах по структурних підрозділах, зокрема:
Урожайненськая нафтобаза:
· Вересень 2671,0 грн.
· Листопад 1467,0 грн.
Всього – 4138,0 грн..
Документи по Урожайненській нафтобазі суду не надані, у зв'язку з чим суд вважає, що позивач не довів правомірність своїх доводів в частині операцій, здійснених Урожайненською нафтобазою.
По епізоду про завищення податкового кредиту на суму 9 349,0 грн.
З акту № 582/23-2/32037246 від 14.06.04р. «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 г.» (т.1,л.д.11-30) слідує, що встановлене завищення податкового кредиту по підприємству полягає по періодах по структурних підрозділах, зокрема:
Сімферопольська нафтобаза:
· Січень – 1344,0 грн.
· Лютий -1252,0грн.,
· Березень- 1291,0 грн.
· Квітень – 2426,0 грн.
· Травень – 775,0 грн.
· Червень -453,0 грн.
· Липень – 1288,0 грн.
· Серпень – 104,0 грн.
· Вересень 148,0грн.
· Жовтень 268,0 грн.
Всього 9349,0 грн.
Витрати , здійснені позивачем, пов’язані з утриманням майна, орендованого у ТОВ «Кримнафтопостач», про що було викладено в рішенні раніше.
Для віднесення до складу податкового кредиту необхідною умовою відповідно до п.п. 7.4.1.п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. є віднесення витрат до складу валових «Податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (звернення) і основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації.» і наявність податкових накладних.
Оскільки витрати, здійснені позивачем відносяться до валових, висновок в акті про завищення податкового кредиту в сумі 9 349 грн. не відповідає податковому законодавству.
По епізоду про завищення податкового кредиту на суму 4 782 грн..
З акту № 582/23-2/32037246 від 14.06.04р. «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р.» (т.1,л.д.11-30) слідує, що по Джанкойській нафтобазі до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ по податкових накладних, які виписані з порушенням вимог законодавства п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 4782,0 грн.
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997г. (із змінами і доповненнями) п.п.7.2.1.п.7.2 ст. 7 платник податків зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну, яка повинна містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків на додану вартість;
в) повна або скорочена назва, відмічена в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків на додану вартість;
г) податковий номер платника податків (продавця і покупця);
д) місцеположення юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податків на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) і їх кількість (об'єм, об'єм);
є) повна назва одержувача;
є) повна або скорочена назва, відмічена в статутних документах одержувача;
ж) ціну постачання без урахування податку;
з) ставку податку і відповідну суму податку в цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, які підлягають сплаті з урахуванням податку..
Підпунктом 7.4.5.п.7.4. ст.. 7 Закону передбачено, що не дозволяється включення в податковий кредит будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом ухвалення робіт (послуг) або банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податків органом державної податкової служби суми податку, заздалегідь включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податків несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами..
Підпунктом 7.2.6. п.7.2. ст.. 7 Закону встановлено, що податкова накладна видається у разі постачання товарів (робіт, послуг) покупцеві на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, який підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) і/або ухвалення платежу з вказівкою суми податку.
У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно пункту 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби по своєму місцезнаходженню. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, які засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення в податковий кредит суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна не виписується, якщо об'єм разового постачання товарів (робіт, послуг) не більший двадцяти гривень, у разі постачання транспортних квитків і при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек (інший розрахунковий або платіжний документ).».
При дослідженні експертом наданих податкових накладних встановлено, що у наданих податкових накладних заповнені всі передбачені реквізити відповідно до вимог законодавства, що також підтверджується копіями податкових накладних, наданих в матеріали справи.
Відповідно до приведених статей Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997г. (із змінами і доповненнями) податкові накладні можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Таким чином завищення податкового кредиту в сумі 4782,59 грн. не підтверджується.
По епізоду про завищення податкового кредиту в сумі 13 034 грн. і 1 870,61 грн.
З акту № 582/23-2/32037246 від 14.06.04г. «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003р.» (т.1,л.д.11-30) слідує, що порушуючи п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. підприємством віднесено до складу податкового кредиту по товарах, придбаних у ВАТ «Кримнафтопродукт», вартість яких не відноситься до складу валових витрат у вересні 2003 р. в сумі 13 034грн. і в жовтні 2003 року в сумі 1 870,61 грн..
В зв'язку з підставами, викладеними у рішенні раніше, висновок в акті про завищення валових витрат в сумі 74 524,6 грн. не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, оскільки ДПІ не додержувалось порядку визначення звичайних цін за непрямими методами.
В зв'язку з тим, що не підтверджується завищення валових витрат не підтверджується і завищення податкового кредиту в сумі 13 034 грн. і в сумі 1 870,61 грн..
По епізоду про завищення податкового кредиту в сумі 2 835 грн..
З акту № 582/23-2/32037246 від 14.06.04р. «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ «ТД «НК Альянс-Крим» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003р.» (т.1, л.д.11-30) витікає, що порушуючи п.п. 7.4.4., п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97г. підприємством віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2003 року в сумі 2835,0 грн. за витратами на рекламу, які не відносяться до складу валових.
Згідно з висновком експерта № 39 від 10.07.2006р. при дослідженні рекламних макетів встановлено, що реклама надавалась для підприємств групи «Альянс», а не тільки для ТОВ «ТД НК «Альянс -Крим», а висновок в акті про завищення валових витрат по рекламних послугах на суму 14 173,41 грн. підтверджується наданими документами позивача.
Висновок ДПІ про завищення податкового кредиту в сумі 2 835,0 грн. підтверджується наданими документами та матеріалами експертизи.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п.2 ст. 89 КАС України по його заяві.
Судові витрати, понесені позивачем,при сплаті судового збору та витрат у сумі 5000грн.(платіжне доручення № 1768 від 05.09.2005р.) за проведену судово-бухгалтерську експертизу, підлягають стягненню на його користь у розмірі 4103,87 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.
Постанова складена у повному обсязі 28.08.2006року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополя № 0009492301\0 від 16.06.2004р. у частині нарахування податкових зобов’язань по податку на прибуток у розмірі 24730грн. і штрафних санкцій у розмірі 5639грн. та № 0009502301\0 від 16.06.2004р у частині нарахування податкових зобов’язань по податку на додану вартість у розмірі 34377грн. і штрафних санкцій у розмірі 17188,50грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Торговий Дім «НК Альянс-Крим» ( м. Сімферополь, вул..Чехова,11, п.\р 26001313311 в СФ ВАТ «МТБ», МФО 384748, ЗКПО 32037246 ) 2,8грн. судового збору та 4101,07грн. витрат на судово-бухгалтерську експертизи.
4. У решті позову відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Маргарітов М.В.