Справа № 2а-886/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2010 року Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Герасименко В.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі про перерахунок пенсії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача вчинити дії з перерахунку пенсії позивача відповідно до чинного законодавства – ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує нарахуванню пенсії, тобто за 2008 рік в розмірі 1 573,99 грн. та стягнути з відповідача недоплачену суму пенсії з 01.05.2009 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером та водночас працює. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачеві повинна нараховуватись пенсія з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік. Проте, відповідач нараховує та виплачує пенсію, виходячи із показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, що є неправомірним. 13.09.2010 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі для вирішення питання про перерахунок пенсії. Проте, в здійснені перерахунку позивачеві було відмовлено.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви, в яких заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження.
Суд вирішив можливим розглянути справу в порядку письмового провадження у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691–VI, а саме: пункт 2 розділу І: «Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35–37, ст. 446) виключити»; пункту 2 розділу ІІ: «Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства». Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691–VI. Положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691–VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За таких обставин дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Полтавському районі, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 04.07.2005 року (а. с. 10), та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, з 01.05.2009 року позивачу було зроблено перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік (1 197,91 грн.).
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Вищезазначена норма є імперативною і свідчить про те, що для перерахунку пенсії необхідно враховувати показник середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Згідно Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1783, показник середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за 2008 року становить 1 573, 99 грн.
Таким чином, перерахунок пенсії залежить від показника середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі повинно було перерахувати пенсію із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2008 рік.
Разом з тим, у відповідь на звернення позивача Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі у листі від 24.09.2010 року № 27/М-06 зазначило, що оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, перерахунки пенсій в 2009 році проводяться відповідно до пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік ( 1 197,91 грн.).
При цьому, суд зазначає наступне. Так, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Оскільки положення абзацу 3 частини 40, абзацу 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції ЗУ від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідачеві слід було застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка діяла до вказаних змін.
Щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530 при перерахунку пенсій, то згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно – правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не наведена Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2009 році є протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі не надало належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження правомірності нарахування пенсії позивачу із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік в розмірі 1 573,99 грн. з 01.05.2009 року з урахуванням сум фактично проведених виплат.
Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення » суми пенсії , не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином не вбачається пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі про перерахунок пенсії – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до законодавства України.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України ««Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік в розмірі 1 573,99 грн. з 01.05.2009 року та провести відповідні виплати з урахуванням сум фактично проведених виплат.
В задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 (одну) гривню 70 копійок у відшкодування судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень, в порядку ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя :