Справа №  2-а-175/2010р.      

                                                                 ПОСТАНОВА  

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада  2010 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

    головуючої судді – Кочура О.О.,

    при секретарі – Худорба Р.Г.,

    розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, про визнання бездіяльності неправомірною та про зобов’язання відповідача вчинити певні дії,-

                                                             В С Т А Н О В И В :  

             22 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся  до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена статтями 50 та 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначаючи те, що розміри призначених і виплачуваних їй пенсій та додаткової пенсії не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом та на відмову Управління ПФУ в Новгород-Сіверському  районі привести їх у відповідність з вимогами Закону, а виплачуванні, на підставі постанов Кабінету Міністрів України, їй основні та додаткові пенсії є такими, що не відповідають вимогам Закону, тому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови від проведення перерахунку пенсії з 22 травня 2008 р. по 01 листопада 2010 р. відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та у виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов'язати відповідача зробити перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 1 вересня 2007 р., виходячи з встановлених розмірів відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме 8 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , та виплатити з 22 травня 2008 р. по 01 листопада  2010 р. заборгованість за відрахуванням вже сплачених сум.  

             Управління Пенсійного Фонду України у Новгород-Сіверському районі надало суду заперечення проти задоволення позову, суть якого зводиться до того,  що їх дії є правомірними, оскільки вони керувались в своїй діяльності Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який відсилає при обрахунку державної та додаткової чорнобильської пенсії до розмірів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” (19 грн. 91 коп. та 9 грн. 96 коп. відповідно). Посилаються в своїх запереченнях на відсутність бюджетного фінансування вказаних витрат, та на те, що після визнання положень законів України щодо пенсій чорнобильцям не конституційними Верховна Рада України таки не спромоглась внести зміни та на законодавчому рівні врегулювати зазначене питання, у зв’язку з цим вони за це відповідальності не несуть. Посилаються на те, що ч. 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не застосовується до спірних правовідносин. Також посилаючись на пропуск позивачем 6-місячного строку звернення до суду, просять на підставі ст.100 КАС України, відмовити в позові з цих підстав за період з  22 травня 2008 р. по 01 травня  2010  року.  

           Оскільки сторони в судове засідання не явились, в адміністративному позові та в запереченнях відповідача на нього містяться клопотання позивача та відповідача про розгляд справи у їх відсутність, суд виходячи з положень ч. 4 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.  

            Вивчивши доводи адміністративного позову, та заперечення відповідача проти нього, інші матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню.  

             Так, статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

              Як установлено судом ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

               Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.  

               Згідно зі статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам ІІІ групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

                 Верховною Радою України в 2010 р. не приймались закони, якими зупинялась на 2010 р. дія ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», або іншим чином обмежувалась їх дія.  

                  Щодо наведених відповідачем Постанов Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», та від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, то суд вважає посилання на їх є безпідставним виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, та того, що Постанова Уряду від 3 січня 2002 року № 1 вже втратила чинність.  

                 Виходячи з аналізу статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд приходить до висновку, що вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. При цьому, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

               Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.  

               Що стосується заперечень Управління ПФУ в Новгород-Сіверському районі щодо правомірності їх дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування виплат та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, то вони є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність у державному бюджеті коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги (У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань).  

                 За приписами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

                   За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

                   З урахуванням ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає, з метою можливості виконання постанови суду в подальшому, вийти за межі вимог і резолютивну частину постанови сформулювати наступним чином: «Визнати дії УПФУ в Новгород-Сіверському районі щодо відмови від проведення  ОСОБА_1, за період з 02 травня 2010 р. по 01 листопада 2010 р., перерахунку та виплати основної пенсії, основної пенсії, виходячи з встановленого, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру - 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з встановленого, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру -  75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та урахуванням фактично виплачених коштів протиправними та зобов'язати Управління ПФУ в Новгород-Сіверському районі здійснити ОСОБА_1 за період з 02 травня 2010 р. по 01 листопада 2010 р., перерахунок та виплату основної пенсії, виходячи з встановленого, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру - 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з встановленого, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру -  75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та урахуванням фактично виплачених коштів».  

 При цьому відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина друга статті 99 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи викладне, положення ч.2 ст.99 КАС України, те, що позивач, звернувшись до суду з позовом 22.10.2010 року, пропустив строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів за період з 22.05.2008 року по 30.04.2010  року включно і не просить  суд поновити пропущений строк для звернення до суду, таким чином позовна заява підлягає залишенню без розгляду в частині вимог за зазначений період.

Керуючись ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 11, 49, 51, 99, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, –  

                                                       П О С Т А Н О В И В :  

            Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області в частині визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року – залишити без розгляду.  

             Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області в частині визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 30.04.2010 року по 01.11.2010 року – задовольнити.  

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області щодо відмови від проведення ОСОБА_1 за період з 30.04.  2010 року по 01.11.2010 року  перерахунку та виплати основної пенсії, основної пенсії, виходячи з встановленого, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру - 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з встановленого, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру -  75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням   ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та урахуванням фактично виплачених коштів - протиправними.  

               Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області  здійснити ОСОБА_1 за період з 30 квітня 2010 року по 01 листопада 2010 року  перерахунок та виплату основної пенсії, виходячи з встановленого, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру - 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з встановленого, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру - 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та урахуванням фактично виплачених коштів.  

                Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

                Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти  днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.    

          Суддя                                                                                            О.О. Кочура