ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2007                                                                                                             Справа № 18/66  

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників:

позивача: Турчанов О.В.- предст., дов.№39 від 20.04.2007 року

відповідача: Стіфутін І.В.- предст., дов. від 12.09.2007 року

                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства Гордієнко Анатолія Анатолійовича (с. Богданівка Кіровоградської області) на рішення господарського суду Кіровоградської області від  17.08.2007 року  у справі №18/66

         за позовом: акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” (м. Первомайськ Миколаївської області)

            до: фермерського господарства Гордієнко Анатолія Анатолійовича (с. Богданівка Кіровоградської області)

                про: стягнення 2781,458 тн цукрового буряку та 5565697,46 грн. штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

         Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17 серпня 2007 року по справі №18/66 (суддя Тимошевська В.В.) були задоволені позовні вимоги акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” (м. Первомайськ Миколаївської області) до фермерського господарства Гордієнко Анатолія Анатолійовича (с. Богданівка Кіровоградської області) про стягнення 2781,458 тн цукрового буряку та 5565697,46 грн. штрафних санкцій і стягнено з відповідача на користь позивача 2781,458 тн цукрового буряку в заліковій вазі при базисному рівні цукристості 16%, 5565697,46 грн. штрафних санкцій, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Відповідач –фермерське господарство Гордієнко Анатолія Анатолійовича (с. Богданівка Кіровоградської області), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.08.2007 року по справі №18/66 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що рішення господарського суду прийняте з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування своїх доводів сторона зазначає, що справу було розглянуто за відсутності представника відповідача, останній не міг скористатися наданими йому правами, що призвело до прийняття неправильного рішення. Щодо договору, то у ньому сторони з самого початку були поставлені в нерівні умови, тобто він заснований на нерівності прав сторін, що є порушенням ст.627 ЦК України. Так за порушення терміну оплати була передбачена пеня у розмірі 0,3% від суми боргу, а за недопоставку продукції –пеня у розмірі 5% від вартості продукції, тобто більш ніж у 10 разів більше. Суд також дав невірне тлумачення укладеного між сторонами договору. Оскільки цей договір є договором про спільну діяльність, то він за своєю правовою природою не може містити взаємних зобов’язань сторін. Суд безпідставно дійшов висновку відносно невиконання відповідачем зобов’язання щодо передачі 2781,458 тн цукрового буряку, оскільки правовими наслідками спільної діяльності є розподіл результату такої діяльності. Неправильно була також стягнута неустойка, оскільки остання стягується у випадку порушення боржником зобов’язання. Так як договір про спільну діяльність не містить зобов’язання, то при його відсутності не можуть бути нараховані штрафні санкції.

Позивач –акціонерне товариство відкритого типу „Гілея” (м. Первомайськ Миколаївської області) –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що при розгляді справи у місцевому господарському суді відповідач недобросовісно користувався наданими йому процесуальними правами і не був присутнім у судових засіданнях, хоча суд неодноразово відкладав розгляд справи. За таких обставин суд правомірно на підставі ст.75 ГПК України прийняв рішення за відсутності представника відповідача. Щодо нерівності прав сторін при укладенні договору, то позивач зазначає, що сторони вільні в укладенні договорів і відповідач прийняв умови договору та підписав його. Помилковими є також висновки відповідача про відсутність у нього зобов’язань за договором, оскільки текст договору містить обов’язки відповідача, які ним не виконані. Позивач також вважає, що сторони передбачили у договорі умови, які характерні для договорів різних видів, що не заборонено цивільним законодавством.

09.10.2007 року від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв’язку з порушенням господарським судом Кіровоградської області справи №16/337 за позовом СФГ Гордієнко Анатолія Анатолійовича до АТВТ „Гілея” про визнання недійсним договору. Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Оскільки наявність у місцевому господарському суді справи про визнання недійсним договору не унеможливлює розгляд справи про зобов’язання виконання дій і стягнення штрафних санкцій, а випадку задоволення позовних вимог сторона не буде позбавлена права переглянути справу за нововиявленими обставинами, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 року розгляд справи було відкладено на 30.10.2007 року для надання сторонами додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 02 лютого 2006 року між акціонерним товариством закритого типу „Гілея” і СФГ Гордієнко А.А. був укладений договір №71/св „про спільну діяльність по вирощуванню та постачанню цукрових буряків”. Розділом 1 „Предмет договору” було визначено, що сторони зобов’язуються на основі співробітництва, спільної трудової участі та організації, шляхом використання власного майна, устаткування, фінансових, людських ресурсів, професійних та інших знань, навичок і вмінь, матеріалів, сировини, ділової репутації та ділових зв’язків діяти для досягнення спільної мети (п.1.1). Мета спільної діяльності за цим Договором –забезпечення стабільного високопродуктивного виробництва цукрових буряків та досягнення максимально можливих прибутків (п.1.2). Крім цього, зазначений розділ містить ще один пункт –виробник (відповідач) зобов’язаний передати у власність заводу (позивачу), а завод прийняти та оплатити на умовах даного договору коренеплоди цукрових буряків (п.1.3).

Отже, виходячи із предмету договору сторони домовилися про здійснення спільної діяльності по виробництву цукрових буряків, а не про їх подальшу переробку у цукор та інші компоненти, а також про поставку (передачу у власність) коренеплодів цукрових буряків відповідачем позивачу. Тобто, договір містить ознаки двох видів договорів –спільної діяльності і поставки.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 ЦК України).

Таким чином, при укладенні договору сторони не порушили чинне цивільне та господарське законодавство.

За таких обставин місцевим господарським судом при розгляді справи було правильно встановлено, що відповідач прийняв на себе зобов’язання, встановлене п.2.4 Договору, а саме: у строк до 01.11.2006 року передати у власність позивачу коренеплоди цукрових буряків (товар) у кількості 3750 тон в заліковій вазі при базисному рівні цукристості 16%.

Зазначене зобов’язання було виконано відповідачем частково –згідно накладних №55 від 29.09.2006 року і №62 від 06.11.2006 року відповідач передав позивачу 968,542 тони цукрового буряку на загальну суму 188429,32 грн. Кількість недопоставленої продукції за договором становить 2781,458 тон.

Оскільки в силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України); зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України), суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 2781,458 тн цукрового буряку в заліковій вазі при базисному рівні цукристості 16%. При цьому було враховано, що строк виконання зобов’язання настав, але зобов’язання стороною за договором не виконано.

На вимогу апеляційного господарського суду відповідач надав довідку відділу статистики у Добровеличківському районі Кіровоградської області, у якій зазначено, що згідно статистичної звітності по формі №29-сг „Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур” за 2006 рік валовий збір цукрового буряку (фабричного) в господарстві СФГ Гордієнко А.А. становив 10687 ц., тобто менше ніж кількість буряку, яку відповідач зобов’язався поставити позивачу. Але ці обставини не звільняють відповідача від виконання умов договору, оскільки відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Крім того, між сторонами 05.10.2006 року була укладена додаткова угода про зміну щодо вартості цукрових буряків. На момент підписання цієї угоди відповідач повинен був знати про неможливість виконання умов договору, але жодних дій на його зміну не вчинив.

Сторонами у договорі була встановлена відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання за договором. Згідно п.4.3 Договору відповідач за порушення умов п.2.4 Договору незалежно від наявності вини (умислу чи необережності) сплачує позивачу пеню у розмірі 5% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення.

Факт порушення зобов’язання з боку відповідача був обґрунтовано встановлений судом при розгляді справи. В апеляційній скарзі відповідач також не заперечував проти недопоставки коренеплодів цукрового буряку у зазначеній кількості.

За таких обставин відповідно до вимог ст.193 ГК України, ст.549 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу встановлену договором неустойку. Розмір неустойки був обчислений позивачем виходячи із умов договору з урахуванням додаткової угоди від 05.10.2006 року і складає за період з 02.11.2006 року по 24.04.2007 року 5565697,46 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги про нерівність прав сторін при укладенні договору, то вони не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки договір підписаний керівниками сторін, засвідченими печатками підприємств, сторони при підписанні договору були ознайомлені з його умовами і погодилися на зазначені умови, тобто волевиявлення сторін було вільним. Відповідач не заперечував проти умов договору, зазначений договір не розривався і недійсним у встановленому законом порядку не визнаний.

За таких обставин місцевий господарський суд з урахуванням матеріалів справи і норм чинного законодавства правомірно задовольнив позовні вимоги.

Разом з тим, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що нарахована відповідачу неустойка значно перевищує розмір збитків. Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що відповідач є фермерським господарством, тобто виробником товарної сільськогосподарської продукції, сума стягнутої судом неустойки (5565697,46 грн.) у 8,7 рази перевищує вартість недопоставленої продукції (639735,34 грн.), стягнення зазначеної суми може привести до банкрутства фермерського господарства, статтями 551 ЦК України і 83 ГПК України суду надано право зменшувати розмір неустойки, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої відповідачу неустойки і обмежити її вартістю недопоставленої продукції –639735 грн. 34 коп., у зв’язку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає зміні. При цьому державне мито в силу ч.2 ст.49 ГПК України покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.551 ЦК України, ст.ст. 49, 83, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства Гордієнко Анатолія Анатолійовича (с. Богданівка Кіровоградської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17 серпня 2007 року у справі №18/66 змінити, виклавши частину 4 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

„Стягнути з фермерського господарства Гордієнко Анатолія Анатолійовича (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Богданівка, код 23228059) на користь акціонерного товариства закритого типу „Гілея” (Миколаївська область, м. Первомайськ, бульвар Миру, 4, код 00372173) 639735 грн. 34 коп. штрафних санкцій, а також 25500 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити”.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без зміни.

Зобов’язати господарський суд Кіровоградської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий                                                                                           О .С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                       Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                  Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 31.10.2007 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                          М.В. Юрченко

31.10.2007р.