625/218/24

Провадження № 2/625/90/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. с. Різуненкове

Суддя Коломацького районного суду Харківської області Скляренко М.О., розглянувши позовну заяву із долученими до неї додатками при вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом представника позивача адвоката Ніколаєва Володимира Івановича, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Ніколаєв В.І., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Коломацького районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд розірвати шлюб, який укладений між позивачкою та відповідачем 04 червня 2021 року, актовий запис № 652.

Дослідивши зміст позовної заяви з доданими до неї копіями документів, доходжу висновку про передчасність відкриття провадження у справі і необхідність залишення позовної заяви без руху як такої, що подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У пункті 2 частини 3 статті 175 ЦПК України зазначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, незважаючи на вищевказані вимоги подана позивачем до суду позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у представника позивача адвоката Ніколаєва В.І., позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .

Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява, зокрема повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Приписами ч.5 ст. 177 ЦПК України всмзначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Разом з цимчастиною другою статті 83 ЦПК України на позивача покладається обов`язок подати докази разом з поданням позовної заяви.

08 серпня 2024 року за правилами, визначеними ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Харківській області із відповідним запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до отриманої інформації станом на 14 серпня 2024 року за ІП «Реєстрація місця проживання» ЄІАС УМП ДМС України місце проживання відповідача ОСОБА_2 , на території Харківської області не зареєстроване.

У відповідності до ч.8 ст.187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

З огляду на це, 08 серпня 2024 року суддею за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .

Згідно отриманої відповіді за №728926 від 08 серпня 2024 року, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за вказаними параметрами особу не знайдено.

При цьому, представник позивача в позовній заяві зазначив, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спільні діти у сторін відсутні, будь-яка аргументація щодо наявності у позивачки підстав для звернення до суду за її зареєстрованим місцем проживання, передбачених приписами, закріпленими у ч.2 ст. 28 ЦПК України, у позовній заяві відсутня, докази на підтвердження наявності таких підстав до позовної заяви не долучені.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до ч. 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Незважаючи на всі вищеперелічені вимоги закону, якими врегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність) справ, у позовній заяві відсутня будь-яка аргументація щодо наявності у позивачки підстав для звернення саме до Коломацького районного суду Харківської області, а також не долучено доказів на підтвердження існування таких підстав, що, в свою чергу, унеможливлює з`ясувати питання територіальної юрисдикції(підсудності) справи.

З приписів, закріплених у ст. 187 ЦПК України, вбачається, що суддя при вирішенні питання про відкриття провадження у справі повинен визначити підсудність такої справи суду, до якого подана відповідна позовна заява.

Згідно імперативних приписів, закріплених у ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

За правилами, визначеними ч. 1 ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином позовну заяву слід залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, із наданням представнику позивача п`ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхомподачі до суду позовної заяви (та її копії), яка повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у представника позивача адвоката Ніколаєва В.І., позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , із зазначенням у ній обставин, які свідчать про територіальну підсудність справи саме Коломацькому районному суду Харківської області, а також із зазначенням та додаванням доказів, що підтверджують такі обставини.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача адвоката Ніколаєва Володимира Івановича, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Запропонувати представнику позивача адвокату Ніколаєву Володимиру Івановичу в п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду позовної заяви (та її копії), яка повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у представника позивача адвоката Ніколаєва В.І., позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , із зазначенням у ній обставин, які свідчать про територіальну підсудність справи саме Коломацькому районному суду Харківської області, а також із зазначененям і додаванням доказів, що підтверджують такі обставини.

Роз`яснити представнику позивача, що у разі невиконання недоліків у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо розміру судових витрат. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала виготовлена 20 серпня 2024 року.

Суддя                                           М.О. Скляренко