Справа №2-692/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2010 року                                                                            смт.Шишаки

Шишацький  районний  суд  Полтавської  області  у  складі  головуючого – судді Колоса Ю.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області про нарахування та виплату пенсії по інвалідності, що настала із-зі каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи ,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області.

23 червня 2010 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і 29 червня 2010 року отримав відповідь за вихідним №23/к-02 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Вважаючи відмову відповідача неправомірною, позивач звернувся в суд з позовом до відповідача і, посилаючись на ст.22 Конституції України, ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ч.3 ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», просив зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 19 травня 2010 року відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що становить 5648 гривень, а з 01 серпня 2010 року – 5672 гривні з послідуючим перерахунком, пов’язаним з підвищенням мінімальної пенсії за віком.

Сторони в судове засідання не з’явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В письмових запереченнях представник відповідача позов не визнав та, обгрунтовуючи свої заперечення нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року, №654 від 16.07.2008 року, №530 від 28.05.2008 року, ст.117 Конституції України, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено і це визнається відповідачем, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильській АЕС.

Частиною четвертою ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст.50 цього ж Закону в редакції від 06.06.1996 року особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

За частиною третьою статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.  

23 червня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком.

29 червня 2010 року листом за вихідним №23/к-02 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року встановлено, що з 01.04.2010 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 706 гривень, а з 01.07.2010 року – 709 гривень.

З урахуванням встановленого законом розміру прожиткового мінімуму розмір пенсії позивача, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в період з 19.05.2010 року по 30.06.2010 року мав становити 706х8=5648 гривень, а в період з 01.07.2010 року по 12.10.2010 року (день винесення судового рішення) розмір вказаної пенсії мав становити 709х8=5748 гривень.

Розмір додаткової пенсії інваліда 2 групи, встановленої відповідно до ст.50 зазначеного вище Закону в період з 19.05.2010 року по 30.06.2010 року мав становити 706х75%=523,5 грн, а в період з 01.07.2010 року по 12.10.2010 року (день винесення судового рішення) – 709х75%=531,75 гривні.

Як вбачається із заперечень відповідача та з листа, який було надіслано позивачу у відповідь на його заяву про перерахунок пенсії, розміри вказаних пенсій, які нараховуються та виплачуються позивачуу вказаний період не відповідають вимогам закону.

Посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, не береться до уваги суду, оскільки за змістом Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не вбачається, що на Кабінет Міністрів України покладався обов’язок по звуженню змісту та обсягу прав, встановлених цим же Законом. Крім цього, стаття 71 вказаного Закону прямо передбачає особливий порядок внесення змін до нього. Зокрема вказано, що дія положень Закону не  може  призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Таким чином, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.  

Зі змісту статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  

Не береться до уваги суду і посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтями 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Відповідно до ч.3 ст.67 зазначеного Закону в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.  

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Державні соціальні гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, зокрема державна пенсія є основним джерелом існування, а додаткова пенсія - додатком до основного джерела існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня, передбаченого статтею 48 Конституції України, тому право на соціальний захист не може бути обмежено і строк позовної давності на соціальні виплати не поширюється.

У відповідності до ч.2 ст.87 Закону України від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетного масштабу, збереження генофону українського народу є обов'язком держави.

Відповідно до ч.1 ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.

Згідно п.1 ч.1 статті 13 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Виплата державної та додаткової пенсій відповідно до статей 49, 50, 54 є способом відшкодування державою ядерної шкоди здоров'ю, якої зазнав позивач внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому право на подання позову щодо відшкодування не в повному обсязі ядерної шкоди у вигляді зазначеної допомоги, не обмежується строком позовної давності.

Суд визнає безпідставними вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача проводити перерахунки пенсії в послідуючому, оскільки такий обов’язок вже покладено на відповідача ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і у суду відсутні підстави для судового захисту прав позивача, які на день розгляду справи не порушені.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 50, п.4 ст.54, 67   Закону України від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону від 29.07.2003 року  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.2  Закону України від 20.10.2009 року «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

В И Р І Ш И В:

  Позов ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому  районі Полтавської області про нарахування та виплату пенсії по інвалідності, що настала із-зі каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шишацькому районі Полтавської області нарахувати і виплатити за період з 19 травня 2010 року по 12 жовтня 2010 року ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також додаткової пенсії як інваліду ІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Постанова набирає законної сили у строки та в порядку, визначеному ст.223 ЦПК України.

                             Головуючий:        підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Шишацького районного суду                    Колос Ю.А.