Справа № 2 – 4694/10

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

«26» серпня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді    Багрової А.Г.

    за участю секретаря –  Шульдякової О.В.

    позивача –                     ОСОБА_1

    представника відповідача – Вінтоняк Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади м. Нікополя, третя особа: Управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом  про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.

Свої вимоги мотивує тим, що її батькові, ОСОБА_4, на праві приватної власності належало наступне майно:

-   домоволодіння АДРЕСА_1 – на підставі свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок № 1438 від 12 січня 1976 року;

-   земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – на підставі державного акту про право власності на землю ДП № 4841 від 29 грудня 1997 року;

-   грошові вклади у філії № 7898 ОПЕРО Нікопольського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України» на рахунку № НОМЕР_1 на суму 2698,36 грн.; у філії № 7898/018 на рахунку № НОМЕР_2 на суму 2141,35 грн.; у філії № 3077/019 на рахунку № НОМЕР_3 на суму 13601 грн.

За життя ОСОБА_4 не залишив жодних заповідальних розпоряджень стосовно належного йому майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно.

Спадкоємцем першої черги за законом після його смерті є позивачка. Інших спадкоємців за законом чи заповітом немає. Друга донька ОСОБА_4 – ОСОБА_5 – згідно рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2008 року, яка набуло чинності, була усунена від спадкування.

Позивачка в установленому законом порядку звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину чи письмову відмову у видачі вказаного свідоцтва їй не будо видано, в зв’язку з чим вона вимушена звернутися до суду.

При цьому позивачка прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 фактично, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем до моменту його смерті та вступу в управління спадковим майном.

Враховуючи те, що позивачка є спадкоємцем  першої черги за законом, фактично прийняла спадщину, але через незалежні від неї причини не може належним чином посвідчити своє право власності, вона просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

Представник Управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі. Суд, з’ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268  ЦК України  спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Як встановлено судом, батькові позивачки, ОСОБА_4, на праві приватної власності належало наступне майно:

-   домоволодіння АДРЕСА_1 – на підставі свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок № 1438 від 12 січня 1976 року;

-   земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – на підставі державного акту про право власності на землю ДП № 4841 від 29 грудня 1997 року;

-   грошові вклади у філії № 7898 ОПЕРО Нікопольського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України» на рахунку № НОМЕР_1 на суму 2698,36 грн.; у філії № 7898/018 на рахунку № НОМЕР_2 на суму 2141,35 грн.; у філії № 3077/019 на рахунку № НОМЕР_3 на суму 13601 грн.

За життя ОСОБА_4 не залишив жодних заповідальних розпоряджень стосовно належного йому майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно.

Спадкоємцем першої черги за законом після його смерті є позивачка. Інших спадкоємців за законом чи заповітом немає. Друга донька ОСОБА_4 – ОСОБА_5 – згідно рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2008 року, яка набуло чинності, була усунена від спадкування.

Позивачка в установленому законом порядку звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину чи письмову відмову у видачі вказаного свідоцтва їй не будо видано

Позивачка прийняла спадщину фактично, шляхом вступу в управління спадковим майном.    

У спадковому домоволодінні за життя ОСОБА_4 було проведено самовільну реконструкцію:

1. збудовані:

- сарай над входом у підвал літ. «в», площею 3,5 м2;

- душ літ. «Г’»;

- гараж літ. «Д», площею 22,8 м2.

Уся реконструкція була виконана на земельній ділянці, що вже була відведена під спірне спадкове домоволодіння.

Згідно технічного висновку КП «Архітектурно – планувальне бюро» дані самовільні споруди відповідають діючим будівельним нормам і правилам, не порушують прав третіх осіб та можуть бути прийняті до експлуатації, що також підтвердило Управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради своїм листом № 706/01 – 08 від 04.09.2009 року.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи: свідоцтвами про народження та одруження ОСОБА_3, свідоцтвом про смерть ОСОБА_4,  довідкою з місця проживання ОСОБА_3, свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок від 12.01.1976 року, технічним паспортом на спірне домоволодіння, іншими документами.

Виходячи із наведеного, суд  дійшов висновку про те, що позивач правомірно володіє спадковим майном, фактично прийняв його як спадщину, є його спадкоємцем першої черги за законом, від спадкування не усувався, а тому його позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 376,1261,1268 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на:

домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням самовільно збудованих споруд:

- сараю над входом у підвал літ. «в», площею 3,5 м2;

- душу літ. «Г’»;

- гаражу літ. «Д», площею 22,8 м2;

земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

грошові вклади у філії № 7898 ОПЕРО Нікопольського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України» на рахунку № НОМЕР_1 на суму 2698,36 грн.; у філії № 7898/018 на рахунку № НОМЕР_2 на суму 2141,35 грн.; у філії № 3077/019 на рахунку № НОМЕР_3 на суму 13601 грн. у порядку спадкування за законом після смерті  ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Суддя:                                 А.Г.Багрова