Справа №2а-342/2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29. 10. 2010 р.                                           м. Кам’янка-Дніпровська

Суддя Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Петров В. В.  розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі про поновлення строку для звернення до суду та про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни»,

ВСТАНОВИВ :

18 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1  звернувся до Кам’янсько-Дніпровського районного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі про поновлення строку для звернення до суду та про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», в якій він зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» він має статус дитини війни. Згідно із ст.6 вказаного закону з 01.01.2006 року повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На протязі з 2006 року по цей час така соціальна допомога не виплачувалась. Позивач вважає зазначені дії УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі такими, що суперечать чинному законодавству. Про порушення його прав  він  дізнався  з засобів  масової  інформації,  просить суд відновити строк для звернення до суду з 09.07.2007 року, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі щодо нездійснення перерахунку та невиплати йому надбавки до пенсії та зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату надбавки до пенсії згідно до Закону  «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31. 12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.10.2010 року у розмірі   30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач   ОСОБА_1  не з’явився, на адресу суду подав заяву  в якої просить суд розглянути справу  у його  відсутність, позовні вимоги підтримує у повному  обсязі.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, від УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі надійшла заява в якій відповідач просив суд розглянути справу без участі його представника, у поданих суду запереченнях позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що  позивач має статус ветеранів війни та відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  позивач  отримує підвищення  до пенсії з 01.01.2006 року по теперішній час. Відповідно до ч.2 Прикінцевих  Положень Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»   пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених  законів,  просить  відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі .  

    Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов  не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" № 497 від 11.04.2000 року,  пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджене указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р., Пенсійний  фонд  України  є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в  установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та  управління  Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та матеріалами справами підтверджено, що ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1, таким чином відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується паспортом та відміткою у пенсійному посвідченні, що відповідно надає йому право на отримання пільг та державної соціальної  підтримки, встановлених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується  відповідачем, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кам”янсько-Дніпровському районі Запорізької області.  

15. 09. 2010 року позивач  звернувся з заявою до УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі про нарахування йому як дитині війни, щомісячної державної соціальної  допомоги за 2006-2009 роки.

Листом  від 16.09.2010 року відповідач  повідомив ОСОБА_1  про те, що підстав для нарахування і виплат вказаного підвищення пенсій у  Пенсійного фонду відсутні.

Згідно із ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (яка становить 30% мінімальної пенсії за віком).

Відповідно ч.2 Розділу ІУ Перехідних положень  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Судом  встановлено та матеріалами справами підтверджено, що ОСОБА_1  є інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством Українидля ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується  посвідченням серія В № 409418, що відповідно надає йому право на отримання пільг та державної соціальної  підтримки, встановлених  Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно ч.2 ст.  4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно п.4 ч.22 ст. 12 Розділу ІІІ  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як вбачається  з  довідок виданих  УПФУ в Кам»янсько-Дніпровському  районі Запорізької області позивач ОСОБА_1  отримує з 01.01.2006 р.  надбавку до пенсії як  інвалід  війни.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що  позивачем  зроблений  вибір  щодо отримання  пільг встановлених  Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Виходячи з наведеного суд вважає, що  позивачу слід відмовити в задоволенні  позовних вимог  у повному  обсязі.

 На підставі викладеного керуючись   Законом України "Про соціальний захист дітей війни"№2195-IV від 18.11.2004 року зі змінами,   Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року зі змінами, «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  Положенням "Про Пенсійний фонд України" затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року,  ст.ст.2,4,6,7,8,9,10, 11,12,17,69,70, 71, 94,   158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                   В. В. Петров