Справа № 22ц-9308/2010р. Головуючий в 1 інстанції Маймур Ф.Ф.
Категорія 27 Доповідач Ремез В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Головуючої – Можелянської З.М.
Суддів – Прозорової М.Л., Ремеза В. А.
при секретарі – Панченко Д.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2010р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2010р., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок повернення коштів за договором позики від 08.04.2008 року – 118884грн., у рахунок повернення судових витрат – 2718грн.84коп., а всього 121602грн. 84коп., а в задоволені іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, стягнувши з нього на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 49650грн., та судові витрати в сумі 2397грн., 91коп., посилаючись на те, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог позивача є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду в оскаржуваній частині залишенню без змін.
Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив, що 08.04.2008р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав у борг 17000 доларів США строком на 1 місяць, що підтверджується розпискою від 08.04.2008р., посвідченою секретарем Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та зареєстрованою 08.04.2008р. в реєстрі під № 184 /а.с.4/.
Також суд першої інстанції встановив, що 06.01.2009р. відповідачем на платіжну картку ОСОБА_2 було переведено 2000 доларів США, що підтверджується копією відповідної квитанції /а.с.64/.
Оскільки ОСОБА_1 лише частково повернув позивачу суму боргу, і заборгованість складає 15000 доларів США, а за курсом Національного банку України курс долара США до гривні на день ухвалення рішення складав 792,56грн. за 100 доларів США /а.с.77/, суд з урахуванням вимог ст.ст. 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача стосовно стягнення суми боргу, та приймаючи до уваги, що відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, правильно прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 118884грн., і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи ОСОБА_1 про необхідність зміни рішення суду з посиланням на те, що він 21 та 22 грудня 2008р. повернув позивачу 2000 доларів США, та 16000грн. /а.с.64/ безпідставні, та зводяться лише до переоцінки доказів по справі, та непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд розглядаючи справу оцінив докази по справі у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, а тому переоцінці в апеляційному порядку вони не підлягають.
Також не можуть бути прийняті до уваги і інші доводи ОСОБА_1 оскільки суд постановив рішення у відповідності до встановлених обставин по справі, та на підставі норм діючого законодавства, якими регулюються виниклі правовідносини.
Таким чином рішення суду в оскаржуваній частині слід залишити без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2010р. в оскаржуваній частині залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з моменту проголошення.
Судді: