справа №1-281/10

П О С Т А Н О В А

про застосування примусових заходів медичного характеру

02 листопада 2010 року                                

Залізничний районний суд м.Львова

в складі: головуючого -                        Іванюк І.Д.

               при секретарі -                      Кондратьєвій Н.А.

               з участю прокурора -             Козачук К.О.

               та захисника -                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу  із постановою слідчого про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, з незакінченою середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 18.12.2009 р. близько 09.00 год., знаходячись у квартирі по АДРЕСА_2під час сварки на побутовому ґрунті, умисно звалив потерпілого ОСОБА_3 на підлогу та наносив удари руками по тілу, після чого вкусив його за четвертий палець правої кисті руки, спричинивши перелом нігтьової фаланги із наявністю рани в ділянці перелому, віднесену висновком судово-медичної експертизи № 254 від 29.01.2010 року до середньої тяжкості тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення, від якого 21.11.2009р. близько 04.10 год. вона померла.

В судовому засіданні 15.07.2010 р. ОСОБА_2 вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння не визнав, пояснив, що потерпілий, являючись чоловіком його доньки, на ґрунті особистих неприязних відносин намагається сфабрикувати відносно нього обвинувачення. Надалі в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, а  тому суд  згідно ст. 419 КПК України вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності.

Вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння стверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема, з показів потерпілого ОСОБА_3, даного у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 21-22), вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_4, однак у ній проживають ОСОБА_2, його донька ОСОБА_5 та ОСОБА_3  ОСОБА_2 18.12.2009 р. близько 09.00 год., знаходячись у коридорі квартирі по вул. АДРЕСА_2 вчинив сімейний скандал. Під час спроб заспокоїти ОСОБА_2 той відреагував неадекватно, почав душити потерпілого, повалив на підлогу, наносив удари руками по тілу та вкусив за четвертий палець правої руки. Через деякий час йому вдалось звільнитись та піднятись із землі, після чого його дружина ОСОБА_5 зателефонувала сестрі ОСОБА_6, а та викликала працівників міліції та швидкої медичної допомоги.

Показами свідка ОСОБА_5, даними у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 29-30) згідно яких ОСОБА_2 18.12.2009 р. близько 09.00 год., знаходячись у квартирі по вул. АДРЕСА_2 вчинив сімейний скандал та звинуватив потерпілого у тому, що той викрав його взуття. Коли ОСОБА_3 вийшов у коридор, щоб його заспокоїти. ОСОБА_2 накинувся на нього та почав душити, після чого повалив на підлогу та почав бив руками, під час чого прокусив четвертий палець на правій руці. Через декілька хвилин її чоловік звільнився та піднявся на ноги, а ОСОБА_2 побіг до своєї кімнати. Вона зателефонувала до свої сестри ОСОБА_6, повідомила їй про інцидент, а та викликала працівників міліції та швидкої медичної допомоги.

Показами свідка ОСОБА_6, даними під час розгляду справи та на досудовому засіданні (а.с. 32-33), з яких вбачається, що 18.12.2009 р. близько 08.30 год. на мобільний телефон їй зателефонувала сестра ОСОБА_5, пояснила, що їх батько ОСОБА_2 веде себе агресивно та просила приїхати його заспокоїти. Через півгодини ОСОБА_5 знову зателефонувала їй і повідомила, що ОСОБА_2 накинувся на її чоловіка ОСОБА_3, завдав йому удари та прокусив палець. Заспокоївши сестру, вона викликала працівників міліції та швидкої медичної допомоги.

Довідкою комунальної 5-тої міської клінічної поліклініки від 18.12.2009 р., згідно якої у гр.. ОСОБА_3 було виявлено кусану рану, перелом нігтьової фаланги четвертого пальця правої кисті.

Висновком експерта № 254 від 29.01.2010 р. (а.с. 25-26) згідно якого у ОСОБА_3 виявлено перелом нігтьової фаланги четвертого пальця правої кисті із наявністю рани у ділянці перелому, садна на правій стопі в ділянці лівого колінного суглобу,пляму на лівому плечі, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, до яких відносяться і зуби людини, могли виникнути 18.12.2009 р. та відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров’я.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним умисне заподіяння ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесного ушкодження. Суспільно-небезпечні дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 122 КК України .

З довідки Львівського психоневрологічного диспансеру від 21.01.2010 р. № 693 вбачається, що ОСОБА_2 з 1994 р. та по теперішній час перебуває на обліку з діагнозом параноїдальна шизофренія, виражений емоційно-вольовий дефект.

Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 116 від 22.02.2010 р. (а.с.52-53) ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням - параноїдальною шизофренією з емоційно-вольовим дефектом. В період інкримінованих йому дій він також страдав параноїдальною шизофренією з емоційно-вольовим дефектом та не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру – госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Прокурор в судовому засіданні проти застосування відносно ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру не заперечив, вважає, що відносно ОСОБА_2 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Захисник – ОСОБА_1 у судовому засіданні проти застосування відносно ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та захисника, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечні діяння в стані неосудності, за своїм психічним станом та характером вчиненого потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 94 КК України та ст.ст. 419-421 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у виді – госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд - після набрання постановою законної сили скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

СУДДЯ: