УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-5934/2010 Голов.1-ї інст. Сухоруков А.О.
Категорія – 41 Доповідач - Костюченко Н.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого – судді- Костюченко Н.Є.
суддів – Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Самарського районної у м.Дніпропетровську ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру, стягнення матеріальної шкоди; за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Самарської районної ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3 - про зобов*язання надати житлове приміщення або відшкодувати збитки, -
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі виконавчий комітет Самарської районної у м.Дніпропетровську ради просить скасувати рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 8 квітня 2010р.,яким його зобов*язано надати ОСОБА_2 житлове приміщення, - посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.
З позовом до суду в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся Орган опіки та піклування Самарської районної у м.Дніпропетровську ради, який, посилаючись на порушення житлових прав неповнолітньої сироти ОСОБА_2 її бабусею-опікуном-ОСОБА_3, яка, отримавши дозвіл виконавчого комітету Ради на продаж квартири, де неповнолітній належало на праві власності 15/16 частин, 2.10.2002. продала спірну 2-кімнатну квартиру, зобов*язавшись при цьому подарувати онуці свою однокімнатну квартиру, - свого обов*язку перед підопічною не виконала, а у 2005р. на прохання ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету опіка над онукою була припинена, остання влаштована в дитячий будинок для дітей-сиріт. Відповідачка склала заповіт, яким заповіла онуці все своє майно.
В зв*язку з неналежним виконанням своїх опікунських обов*язків, в результаті чого ОСОБА_2 позбулася права власності на житло,- позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 85860грн. матеріальної шкоди.
ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5 звернулась з позовом до виконавчого комітету Самарської районної ради з вимогою зобов*язати відповідача надати їй рівноцінне житлове приміщення або відшкодувати збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна, посилаючись на порушення вимог закону виконкомом Самарської районної ради в особі голови опікунської ради ОСОБА_4 під час надання дозволу на продаж її квартири і при прийнятті рішення виконкомом про припинення опікунства, в той час як ОСОБА_3 не виконала обов*язок про надання ОСОБА_2 іншого житла. Такі дії мали тяжкі наслідки у вигляді позбавлення ОСОБА_2 права власності на житло.
Рішенням районного суду у позові Органу опіки та піклування до ОСОБА_3про стягнення суми – відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 частково задоволені: зобов*язано виконавчий комітет районної ради надати ОСОБА_2 житлове приміщення рівноцінне 15/16ч. квартири АДРЕСА_1 В решті вимог відмовлено.
Апеляційний суд вважає необхідним рішення в частині зобов*язання виконавчого комітету надати ОСОБА_2 житлове приміщення – скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у цій частині позову, а в іншій частині рішення залишити без змін на підставі слідуючого.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Самарської районної в м.Дніпропетровську ради /далі виконком/ 26.11.99. ОСОБА_3 призначено опікуном неповнолітньої онуки-сироти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням виконкому від 20.09.2002. надано дозвіл ОСОБА_3 на продаж 2-кімнатної квартири, де 15/16 ч. належало на праві власності онуці ОСОБА_2, з зобов*язанням опікуна «закріпити» за неповнолітньою рівноцінну частину придбаного житла. Контроль за виконанням рішення покладено на голову опікунської ради ОСОБА_4
Між тим, після продажу квартири за ОСОБА_2 право власності на інше нерухоме майно в м.Дніпропетровську зареєстровано не було, відповідачка вважала, що виконала свій обов*язок щодо надання внучці житла тим, що зареєстровала її постійно у своїй квартирі та заповідала їй все своє майно, в т.числі квартиру. В 2005р.. ОСОБА_3 відмовилася від опікунських обов*язків в зв*язку
із неможливістю контролювати поведінку підопічної і рішенням виконкому від 18.11.2005. її опіку над ОСОБА_2 припинено.
Кримінальна справа відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була припинена за спливом строків притягнення до відповідальності.
Відповідно до вимог ст.144 КпШС /1969р/ -опікуни при здійсненні прав і виконанні обов*язків підопічних укладають угоди від імені і в інтересах підопічних, діючи як їх законні представники.
Задовольняючи позовні вимоги до виконкому, та зобов*язуючи його надати ОСОБА_2 житлове приміщення, районний суд зазначені обставини та вимоги закону не врахував, та необгрунтовано вважав належним відповідачем з обов*язку надати житло виконком, не надавши належної оцінки діям ОСОБА_3.
Крім того, суд невірно розглянув справу за нормами чинних нових Кодексів, в той час як спірні правовідносини виникли до введення їх в дію. Судом не враховано, що ОСОБА_2 або інша особа в її інтересах не звертались до виконкому з питання взяття на облік як такої, що потребує поліпшення житлових умов.
На підставі зазначеного, рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_2 до виконкому підлягає скасуванню з відмовою їй у позові. В іншій частині повинне залишитись без змін.
Керуючись ст.ст.307,309 пп.1,4 ЦПК України , апеляційний суд -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу –задовольнити.
Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровськ від 8 квітня 2010р. –в частині зобов*язання виконавчого комітету Самарської районної в м.Дніпропетровську ради надати ОСОБА_2 житлове приміщення скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. У позові ОСОБА_2 до виконавчого комітету Самарської районної в м.Дніпропетровську ради про надання житлового приміщення рівноцінного 15/16ч. квартири АДРЕСА_1 – відмовити.
В іншій частині рішення – залишити без змін.
Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку у 20-денний строк.
С У Д Д І