Справа № 22ц-13315/10                             Головуючий у І Інстанції Антонюк О.А.

Категорія: 27                                                 Доповідач Костюченко Н.Є.

                                                                   УХВАЛА

03 листопада 2010 року                                                                                 м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

                Головуючого Костюченко Н.Є.

                Суддів Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.

                при секретарі Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську справу за позовом           ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»,                            ОСОБА_1, ОСОБА_2,                              ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2010 року про забезпечення позову, - з тих підстав, що судом допущено порушення норм процесуального права.

    Із матеріалів справи вбачається, що 19.04.2010 року  ПАТ КБ «ПриватБанк»  звернулось до Жовтневого  районного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути на його користь з ОСОБА_1, ОСОБА_2, заборгованість в розмірі 18 248, 47 доларів США, з ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2 - 200 грн. 00 коп., з ОСОБА_1 та ОСОБА_3  заборгованість в сумі 8381, 87 доларів США, з ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно 200 грн., з ОСОБА_1 – 1293, 28 грн. та з ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 200 грн. 00 коп. Позивач просив забезпечити позов, наклавши арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та знаходиться за місцем їх реєстрації, грошові кошти, що обліковуються на їх рахунках, обмежити їх у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов’язань.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суддя виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому наклав арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Апеляційний суд вважає ухвалу судді 1-ї інстанції незаконною, такою, що підлягає скасуванню, виходячи із слідуючого.

Частиною  3 ст. 152 ЦПКУ передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В порушення вказаної норми закону, суддя першої інстанції, задовольняючи частково заяву Банку,  не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо вартості квартир, на які накладено арешт та чи належать вони відповідачам, крім того, відсутній перелік та не вказана вартість рухомого майна, що знаходиться за місцем реєстрації відповідачів, не зазначено в яких сумах та на яких рахунках в ПАТ КБ «ПриватБанк» у них обліковуються гроші; суддя не зобов’язав позивача надати письмові дані щодо наявності у відповідачів майна та виніс ухвалу з неконкретною резолютивною частиною, яку у подальшому буде складно виконувати.

Таким чином, ухвала є незаконною, а тому підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції на повторний розгляд  заяви про забезпечення позову.

    Керуючись ст.ст. 307, 312 п. 3 ЦПК України, - апеляційний суд,-

у х в а л и в:

      Апеляційну скаргу - задовольнити.

      Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від                                       30 квітня 2010 року про забезпечення позову – скасувати.   Матеріали позовної заяви повернути до того ж суду для вирішення повторно питання  про забезпечення позову.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: