П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И № 4 ск-487/10
08 жовтня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Павленко О.П.
при секретарі Расуловій С.Ф.
з участю прокурора Бубенко І.П.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову ст. слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Бойченко С.П. від 29 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мегаполісбудлюкс» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову ст. слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Бойченко С.П. від 29 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мегаполісбудлюкс» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, в якій просить зазначену постанови скасувати, як незаконну, винесену з порушенням вимог ст. ст. 94, 97 98 КПК України.
Скаргу захисник обґрунтовує тим, що висновки слідчого в постанові про порушення кримінальної справи базуються лише на припущеннях, є помилковими і не відповідають фактичних обставинам справи.
Як зазначає скаржник, рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2010 року ТОВ «Мегаполісбудлюкс» визнано банкрутом, було ліквідовано, знято з податкового обліку та виключено з Державного реєстру підприємств та організацій, а отже ОСОБА_2 не є директором ТОВ «Мегаполісбудлюкс».
Відомості в постанові про те, що ОСОБА_2 у липні 2009 року умисно ухилився від сплати податку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на суму 2.177.033 грн. 33 коп., є неправдивими, оскільки жодних доказів умисних дій спрямованих на несплату податків ОСОБА_2 слідчий в постанові не наводить, а сам ОСОБА_2 заперечує сам факт ухиляння від сплати податків.
Постанова слідчого не містить посилань на приводи для порушення кримінальної справи, оскільки проведення перевірки субєкта підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про Державну податкову службу» та за результатами перевірки складається Акт про виявлені порушення податкового законодавства, а в даному випадку такий акт не складався.
З огляду на викладене, захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 просить скаргу задовольнити.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 доводи скарги підтримав та просить скасувати постанову від 29 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 212 КК України та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Прокурор проти задоволення скарги заперечує, вважає, що на час порушення кримінальної справи у слідчого було достатньо приводів та підстав для винесення відповідної постанови про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мегаполісбудлюкс» ОСОБА_2 за ч.3 ст. 212 КК України.
Вислухавши доводи скаржника, висновок прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи в частині, що стосується приводів та підстав до її порушення, суд приходить до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не розглядає та не вирішує ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.
Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Судом встановлено, що 29 липня 2010 року ст. слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Бойченко С.П. була порушена кримінальна справа відносно директора ТОВ «Мегаполісбудлюкс» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
Як зазначив слідчий в постанові, п риводами до порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки СПД, отже безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину за наслідками вивчення таких матеріалів, а п ідставами для порушення кримінальної справи стали службова записка №4810/23-12 від 27.07.2010 року та аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегаполісбудлюкс» в частині визначення податку на додану вартість за липень 2009 року, складені відділом по взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, за результатами яких виявлено заниження податкового зобовязання по ПДВ на загальну суму 2177033,33 грн.
В матеріалах кримінальної справи, які надані суду для розгляду скарги, містяться всі вищевказані слідчим в постанові документи, в тому числі й пояснення ОСОБА_4 про те, що вона стала засновником та директором ТОВ «Фіделіті 77» на прохання знайомих осіб, яким і передала в подальшому реєстраційні та статутні документи товариства, участі у фінансового-господарської діяльності якого не приймала. Таким чином, на час порушення кримінальної справи у слідчого було достатньо даних про те, що ТОВ «Мегаполісбудлюкс» мало господарські стосунки з ТОВ «Фіделіті 77», яке має ознаки фіктивності, тому підприємством був завищений податковий кредит на суму 10885166,67 грн. в т.ч. ПДВ 2177033,33 грн.
Дослідивши матеріали, що стали приводами та підставами до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи від 29 липня 2010 року описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, зазначена стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, вказана особа, яка причетна до вчиненого злочину, оскільки вона встановлена на час порушення кримінальної справи, визначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст.ст. 94-98 КПК України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи у слідчого були наявні приводи та підстави для її порушення, не викликає у суду і сумнів законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, а тому скарга адвоката ОСОБА_1, подана до суду в інтересах ОСОБА_2 на постанову від 29 липня 2010 року про порушення кримінальної справи, задоволенню не підлягає.
Судом не приймаються до уваги доводи адвоката ОСОБА_1 в частині того, що слідчим на час порушення кримінальної справи не був доведений факт ненадходження до бюджетів коштів, не проводилась податкова перевірка господарської діяльності товариства, результати якої могли б оскаржити зацікавлені особи, а отже не встановлено умисне ухилення від сплати податку, - оскільки під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які повинні зясовувати саме під час проведення досудового слідства, або судом при розгляді справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову ст. слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Бойченка С.П. від 29 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мегаполісбудлюкс» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя