Справа № 2-485/2010

                                              Рядок статзвіту № 30

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 року                                                                                     м. Свалява

                Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:                                

головуючого – судді             Жиганської Н.М.

при секретарі                 Попович Є.В.

з участю представника позивача         ОСОБА_1

відповідача                 ОСОБА_2

                                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за завдану моральну шкоду,

 В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за завдану моральну шкоду, посилаючись на те, що вона є директором представництва ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Відповідач ОСОБА_2 раніше працював в системі ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” звідки був звільнений у  зв”язку із скороченням штату. Незважаючи на те, що на момент звільнення з роботи відповідача, позивачка не займала керівних посад в Закарпатському представництві ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” між ними склалися досить складні особисті стосунки, що виражалося в постійних письмових звернення відповідача зі скаргами до правоохоронних органів на дії позивача, що пов”язані з її професійною діяльністю. Така ситуація продовжувалася декілька років і її істинна суть та причини наявних неприязних стосунків між сторонами позивачці не була зрозумілою.

12.02.2010 року у м. Свалява, Закарпатської області, о 10.30 год. на одній з вулиць, між відповідачем та позивачкою відбувся інцидент, внаслідок якого останній, шляхом завдання удару рукою в область голови відповідачем, завдано тілесні ушкодження та спричинено тимчасовий розлад здоров”я.

Внаслідок завдання відповідачем позивачці легких тілесних ушкоджень у позивачки було діагностовано закриту черепно-мозкову травму і струс головного мозку, що підтверджується листком непрацездатності. Також у відповідності до даного листка непрацездатності позивач перебувала на лікарняному з 12.02.2010 року до 27.02.2010 року.

Діями відповідача позивачці завдана також моральна шкода, яка полягає у тому, що внаслідок нанесення тілесних ушкоджень були порушені особисті права позивачки, її честь та гідність і як людини, і як посадової особи підприємства, оскільки шкода їй завдана у присутності співробітників Закарпатського представництва ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.  Фізичні страждання позивач, обгрунтовує тим фізичним болем, який вона відчувала на протязі всього часу перебування на лікарняному внаслідок завдання їй тілесних ушкоджень. Також усвідомлення позивача про можливі негативні наслідки прояву струсу мозку на здоров”я позивача негативним чином впливає і буде впливати у майбутньому на загальний психологічний та емоційний стан позивача.

Після завданих позивачу травм на її обличчі з”явились синці, що само по собі завдає досить відчутного душевного дискомфорту для будь-якої жінки, а в сукупності з займаною позивачем посадою директора дана обставина викликала у позивача досиль сильне душевне хвилювання, оскільки у своєму житті вона ще ніколи не отримувала травм, внаслідок протиправних дій осіб чоловічої статі.

А тому просить суд стягнути з відповідача грошову компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 5000 грн., стягнути з відповідача 250 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав. Наполягав на тому, що адміністративні матеріали відносно нього сфальсифіковано і зазначене позивачкою в позові та доданих документах не відповідає дійсності. Чи бив позивачку не пам”ятає, однак неприязні стосунки між ними виникли, коли його звільнили не давши допрацювати до пенсії шість місяців.

Заслухавщи пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 000154 від 15.02.2010 року — ОСОБА_2, 12.02.2010 року біля 10.30 год., по вул. Головній в м. Свалява виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3, за що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КупАП та постановою по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2010 року — на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 51 грн.

Тобто, неправомірні дії ОСОБА_2, були стверджені адміністративними матеріалами відповідно до яких ОСОБА_2, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП і дана постанова є чинною. Штраф відповідач оплатив добровільно.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 15 лютого 2010 року стверджується, що в результаті перевірки за заявою ОСОБА_3 встановлено 12.02.2010 року, близько 10.30 год., ОСОБА_3 йшла по вул. Головній в м. Свалява, по дорозі її зустрів ОСОБА_2, з яким вони разом працювати в представництві ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”. Під час бесіди, на грунті неприязних відносин ОСОБА_2, почав виражатися в адресу ОСОБА_3 нецензурними словами та наніс їй один удар рукою по обличчю. Цією ж постановою заявниці в порушенні кримінальної справи по ст. 296 КК України відносно ОСОБА_2 - відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, до отримання акту СМЕ. За вчинення дрібного хуліганства притягнуто гр. ОСОБА_2 до адміністратративної відповідальності за ст. 173 КупАП.

Позивачка ОСОБА_3 перебувала на лікарняному з 12.02.2010 року по 27.02.2010 року із діагнозом закрита черпно-мозкова травма, струс головного мозку, що стверджується листком непрацездатності серії АБР № 688167.

Зазначений діагноз підтверджений також висновком судово-медичного обстеження № 34 від 03.03.2010 року, за яким зазначені тілесні ушкодження виникли від дії твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути руки сторонньої людини, затиснуті в кулак по ударному механізмі дії, за своїм характером могли виникнути при обставинах та в строки вказані освідчуваною — 12.02.2010 року та кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я більше 6-ти діб та не більше 21 дня. Разом з тим, на момент судово-медичного обстеження у неї будь-яких тілесних ушкоджень на шкірних покривах тіла не було виявлено.

Нанесені позивачці відповідачем тілесних ушкоджень стверджується також показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які будучи допитаними в судовому засіданні пояснили, що бачили як в центрі міста Сваляви ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 удар рукою по обличчю.

Згідно ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.  

Згідно п. п. 3, 9  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 долі № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: ... у порушенні нормальних життєвих зв*язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості так справедливості.

Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може заключатися, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні громадського життя, порушенні спілкування з оточуючими людьми, у настанні інших негативних наслідків.

  Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає, зокрема, наявність такої шкоди, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, у якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що діями відповідача позивачу дійсно завдана моральна шкода, оскільки тілесні ушкодження їй було завдано в присутності її підлеглих, а також після отриманих ушкоджень вона проходила курс лікування.

Разом з тим, суд враховує те, що відповідач являється особою похилого віку, пенсіонером та не має матеріальної можливості сплатити позивачу моральну шкоду в заявленому розмірі. А тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача в користь позивача моральну шкоду в розмірі місячної мінімальної пенсії.

За ст. 52 Закону України “Про Державни бюджет України на 2010 рік” встановлено розмір мінімальної пенсії для осіб які втратили працездатність з 1 жовтня -723 гривень.

Відповідно до  вимог ст. 88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги позивача задоволені, суд вважає за необхідне  судові витрати по даній справі покласти на відповідача по даній справі, пропорційно розміру задоволеного позову.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214,  215, 218, 224-228  ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України,   Постановою Пленуму Верховного суду України “Про практику  розгляду судами цивільних справ  за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 № 6 із змінами та доповненнями, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”   суд,-  

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 723 гривні заподіяної моральної шкоди, 36 гривень 15 коп. оплаченого судового збору та 120 гривень оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення Свалявського районного суду подається до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                    Н.М.ЖИГАНСЬКА