копія

                                                                                                                        Справа № 2 – а – 500                                                                                              2010 рік

    П О С Т А Н О В А

                                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22  вересня   2010  року                          Іллінецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді                     Мотрука М.І.

                при секретарі                           Мозоль Л.І.,

розглянувши  у   відкритому   судовому   засіданні  в  м. Іллінці  адміністративну  справу за   позовом ОСОБА_1 до інспектора  АП  Липовецького ВДАІ лейтенанта міліції Чекалюка Олександра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звер нувся  до суду із позовною заявою, в якій вказав,  що   27 серпня 2010 року інспектором АП Липовецького ВДАІ лейтенантом міліції Чекалюком Олександром Олександровичем відносно нього  винесено постанову  АВ № 110224 від 27.08.2010 року де зазначено, що «27.08.2010 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Іллінці порушив вимогу дорожньої розмітки 1,1.чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.  Цією постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255   гривень.

 Вказану  постанову позивач  вважає неправомірною та такою, що не відповідає вимогам Закону та підлягає скасуванню з слідуючих підстав.  Лейтенантом міліції Чекалюком Олександром Олександровичем при розгляді справи про адміністративне правопорушення в постанові АВ № 110224 від 27.08.2010 року не встановлена достаменно об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач, для забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснив об’їзд    транспортного засобу (автомобіль ЗИЛ), що рухався із швидкістю менше 30 км/год, при цьому перетнувши лінію дорожньої розмітки 1.1, що, як виняток, дозволено ч.4 Додатку 2 ПДР.   На  пояснення позивача, інспектор відповів, що протокол складено та, не зважаючи на  протести позивача, виніс постанову.

Крім того, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення інспектором ВДАІ не були враховані вимоги, що передбачені ст. ст. 33, 280 КУпАП, які мають суттєве значення при вирішенні справи та накладенні адміністративного стягнення, а саме: не враховано характер вчиненого правопорушення та особу порушника, ступінь моєї вини, майновий стан, обставини що пом'якшують чи обтяжують мою відповідальність

В судовому засіданні представник  позивача ОСОБА_3  вимоги  ОСОБА_1  підтримав  в повному об’ємі і просить їх задоволити.

Відповідач -  інспектор АП  Липовецького ВДАІ лейтенанта міліції Чекалюк Олександр Олександрович , будучи своєчасно повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився.

 Суд, дослідивши представлені докази, перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови відповідно до вимог ст.293 КУпАП вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню,  оскільки правозастосовчим органом при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені порушення процесуальних вимог КУпАП, а в матеріалах справи відсутні  об’єктивні докази на підтвердження  факту   вчинення  ОСОБА_1    адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1  ст. 122   КУпАП.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в  адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову,  однак     в судовому засіданні доказів правомірності рішення  правозастосовного органу  суду не надано.

При винесенні працівником ДАІ  постанови серії   АВ № 110224 від 27 серпня 2010 року (а.с. 5)  допущені   порушення процесуальних вимог КУпАП, які  передбачені ст.280 КУпАП, а  саме, не з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, обставин що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме  не зафіксовано належним чином доказів  - показів  свідків,   показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

В супереч вимогам  ст. 33 КУпАП, при  накладенні адміністративного стягнення  інспектором ДАІ не враховано  характер вчиненого правопорушення,  особу порушника, ступінь  вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність , а тому відсутня будь яка ґрунтовна мотивація, щодо обрання відносно позивача   правозастосовчим органом виду   розміру адміністративного стягнення.  

Оцінюючи в сукупності всі досліджені по справі докази, суд вважає, що оскаржувану постанову належить  скасувати як незаконну,   а справу  провадженням закрити.

На підставі наведеного, керуючись  33, 122,   280, 283, 287 – 289, 293 КУпАП, ст.ст. 71, 158 – 163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

    Позов задоволити.

Визнати незаконною  та скасувати  постанову   по справі про адміністративне правопорушення серія АВ № 110224 від 27 серпня 2010 року  інспектора АП  Липовецького ВДАІ лейтенанта міліції Чекалюка Олександра Олександровича  про  накладення   на      ОСОБА_1 адміністративного  стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за вчинення адміністративного  правопорушення, передбаченого ч.  1 ст.  122 КУпАП.

Справу  про  притягнення ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності   по ч. 1 ст. 122  КУпАП  провадженням закрити.

              Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:   /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя  Іллінецького

районного        суду                                   М.І. Мотрук