У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Гуменюка В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: приватні нотаріуси Ковельського районного нотаріального округу Дуда Людмила Віталіївна та Козоріз Наталія Степанівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником – ОСОБА_10, на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 грудня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1. 12 лютого 2003 року між ОСОБА_6, яка діяла від свого імені та в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_7, і ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу зазначеної квартири. При цьому, представництво інтересів позивача його мати – ОСОБА_6, здійснювала на підставі доручення від 19 червня 2001 року. Однак ОСОБА_4 не уповноважував свою матір продавати належну йому частку в спірній квартирі, згідно з висновком спеціаліста від 13 листопада 2007 року № 13805, підпис у дорученні від його імені виконано іншою особою. Просив суд визнати договір купівлі-продажу квартири від 12 лютого 2003 року недійсним.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 17 грудня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника – ОСОБА_10, просить скасувати ухвалені судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, помилкове зазначення апеляційним судом про те, що висновок спеціаліста від 13 листопада 2007 року не є доказом у справі не вплинуло на правильне вирішення справи. Установлено, що зазначений висновок спеціаліста оспорювався, тому ухвалою апеляційного суду від 21 травня 2009 року клопотання позивача задоволено та призначено в справі судову почеркознавчу експертизу, яка не була виконана через відсутність додаткових вільних зразків підпису ОСОБА_4 Доводи касаційної скарги про те, що позивач не був повідомлений про клопотання експерта безпідставні, оскільки апеляційний суд надіслав йому та його представнику таку вимогу, яка ними отримана (а.с. 185-188, 191-192).
Таким чином апеляційний суд дійшов правильного висновку, що в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України позивач своїх вимог не довів.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником – ОСОБА_10, відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д.Д. Луспеник
М.І. Балюк
В.І. Гуменюк