У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2010 року                                                                     м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду           м. Києва від 11 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду м. Києва від  13 травня 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У лютому 2002 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з вини відповідачів неодноразово була залита водою їхня квартира АДРЕСА_1, чим їм було завдано матеріальної та моральної шкоди. Позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 34 073 грн. 24 коп. та 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від               11 грудня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі по          4 618 грн. 20 коп. і судові витрати в розмірі по 649 грн. 06 коп. на кожного. У решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 17 лютого 2010 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 500 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від  13 травня 2010 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог і додаткове рішення цього ж суду від 17 лютого 2010 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Урешті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 і ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня            2009 року та рішення апеляційного суду м. Києва від  13 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк  

В.І. Гуменюк