У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року                                                                      м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» (далі – ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У листопаді 2008 року ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 30 грудня 1999 року між відповідачем та «Об’єднаним комерційним банком», правонаступником якого є позивач, був укладений кредитний договір у розмірі 69 тис. грн. на строк до 30 грудня 2004 року зі сплатою 24 % річних за користування кредитом. Відповідно до додаткової угоди, укладеної 1 серпня 2002 року між сторонами за кредитним договором, починаючи з 1 серпня  2002 року розрахунок і виплата процентів за користування кредитом здійснюється, виходячи зі ставки у 10 % річних. Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено, що в разі порушення строків погашення кредиту та нарахованих процентів позичальник зобов’язується сплачувати банку 0,2 % за кожен день з розрахунку суми заборгованості та нарахованих процентів за весь період прострочення. Остання оплата за договором кредиту від           ОСОБА_4 надійшла в 2006 році, однак кредит у повному розмірі виплачений не був, у результаті чого утворилась заборгованість, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 24 082 грн. 17 коп., заборгованість зі сплати процентів у розмірі 6 473 грн. 95 коп. та пеня – 675 грн. 55 коп., яку позивач і просив стягнути.            

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республки Крим від 11 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.    

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від                  25 травня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» заборгованість за кредитом у розмірі 24 082 грн. 17 коп., заборгованість зі сплати процентів у розмірі                6 473 грн. 95 коп. та пеню в розмірі 675 грн. 55 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк

В.І. Гуменюк