ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
24.07.2006 | Справа №2-25/7287-2006 |
За позовом Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції (м.Джанкой, вул.. Дзержинського,30).
До відповідачів: 1.СПД Суздальцеву М.С. (м.Джанкой, провул.Комсомольський, 60)
2. ТОВ Фірма «Сиріус» ( м. Донецьк, вул.. Кірова, шахта «Кіровська»).
Про визнання угоди недійсною.
Суддя М.В.Маргарітов
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача Лукпанова К.В., дов у справі.
Від відповідачів: 1. не з’явився. 2.не з’явився.
Сутність спору: Джанкойська ОДПІ звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до СПД Суздальцева М.С. про визнання недійсною угоди між ТОВ «Сиріус» ( м. Донецьк) та СПД Суздальцевим М.С. ( м.Джанкой) на підставі ст.208 Господарського кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент укладання господарського зобов’язання продавець – ТОВ «Сиріус» був позбавлений повноважень на складання та виписку податкової накладної , оскільки право на нарахування податку і складання податкових накладних надано виключно особам, яки зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Ухвалою від 13.06.2006р. суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача ТОВ «Сиріус» м. Донецьк.
Відповідачі явку представників у судове засідання не забезпечили, відзиви на позов не представили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином рекомендованою поштою.
Справа розглядається за наявними у неї матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Суздальцев Михайло Степанович зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності рішенням Джанкойської міської ради 12.06.2002р., поставлений на податковий облік у Джанкойської ОДПІ та є платником ПДВ з 14.02.2003р.
05.12.2005р. Джанкойською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова документальна виїздна перевірка СПД Суздальцева Михайла Степановича за період з 01.01.2004р по 30.06.2005р., за результатами якої був складений акт № 826/1701/2544007476 від 05.12.2005р.
Перевіркою встановлено, що СПД Суздальцевим М.С. завищений податковий кредит у 2004 році на суму 12369грн. по операціях купівлі товарів (прицепів) у ТОВ «Сиріус» м. Донецьк.
Виконання умов договору підтверджується накладною № 043 від 24.08.2004р. та податковою накладною № 043 від 28.08.2004р. на загальну суму 74200грн., в тому числі ПДВ 12369грн.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню по наступних підстав.
Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця в двох примірниках. Оригінал податкової накладної передається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. При цьому згідно п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку і складання податкових накладних надається винятково особам, зареєстрованим як платникам податку в порядку, передбаченому статтєю 9 Закону «Про податок на додану вартість».
СПД Суздальцев М.С. у порушення цього, включив у податковий кредит витрати по сплаті податку на додану вартість, що підтверджені податковою накладною, заповнено. не зареєстрованою у податковому органі особою із порушенням п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якому податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і повинна містити її порядковий номер, що відповідає номеру книги обліку продажу товарів (робіт,послуг), дату виписки податкової накладної і скріплена печаткою платника податків- продавця.
У зв’язку з цим вищевказана податкова накладна не надає СПД Суздальцеву М.С. права віднести до податкового кредиту суми податку з додаткової вартості, оскільки податковий кредит не підтверджується податковими зобов’язаннями продавцем цих товарів, податкова накладна не виконує своє функції.
СПД Суздальцевим М.С. порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким не дозволяється включення в податковий кредит яких-небудь витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг)- актом прийому робіт (послуг) чи банківським документом, що підтверджує перерахування коштів на сплату вартості таких робіт (послуг).
У порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» СПД Суздальцевим у 2004році необґрунтовано віднесено до податкового кредиту 12369грн.
Абзацом 2 п.7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. № 1056 «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки» встановлено, що доказами спрямованості умислу суб’єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними у встановленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності та інше.
Суб’єктом підприємницької діяльності ТОВ «Сіріус» були створені штучні умови для ухилення від сплати податків, зборов та інших обов’язкових платежів до бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти , встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, що розглядає господарські спори) при розгляді однієї справи, не доводяться знов при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь тіж самі сторони. Рішення, яке набрало законної сили є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Так, згідно рішенню Господарського суду Донецької області від 20.05.2002 р. по справі № 17\296в, яке набрало законної сили, скасовано державну реєстрацію ТОВ «Сіріус». В основу вищевказаного рішення було покладено ненадання податкових декларацій та бухгалтерської звітності в органи податкової служби- ДПІ Кіровського району м. Донецька з 01.07.1999р.
Таким чином, на момент укладення господарського зобов’язання, ТОВ “Сіріус” було позбавлено повноважень складання та виписки податкової накладної, оскільки як вказано в п.п 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку ст.. 9 Закону.
Згідно із статтями ст.207,208 Господарського кодексу України, якщо угода укладена з метою, завідомо противної інтересам держави й суспільства, то при наявності наміру обох сторін -у випадку виконання угоди обома- в доход держави стягується все отримане ними по угоді, а у випадку виконання угоди однією стороною з іншої сторони стягується в доход держави все отримане нею й все належне з неї першій стороні у відшкодування отриманого. При наявності наміру лише в однієї із сторін все отримане нею по угоді повинне бути повернуте іншій стороні, а отримане останньою або належне їй у відшкодування виконаного стягується в доход держави.
В зв’язку з тим, що на момент укладання господарського зобов’язання продавець –ТОВ «Сіріус» ( м. Донецьк) був позбавлений господарської компетенції, а саме рішенням суду була скасована державна реєстрація ТОВ „Сіріус”, к складанню та підписанню первинних документів, суд вважає, що угода здійснена при наявності наміру у ТОВ «Сіріус».
Статтєю 208 Господарського кодексу України встановлено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторонни стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Оскільки ДПІ заявлені вимоги тільки про визнання угоди недійсною, без застосування наслідків, передбачених ст.. 207,208 Господарського кодексу України, суд розлядає справу у межах заявлених вимог.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги позивача засновані на законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторін у рівних частках, оскільки спір виник внаслідок їх неправомірних дій.
Рішення оформлено и підписано 08.08.2006р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82,84,85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною угоду, укладену 24.08.2004 р. між СПД Суздальцевим М.С. та ТОВ „Сіріус»” на підставі накладної № 043 від 28.08.2004р. по придбанню прицепів на суму 74200грн. як таку , що суперечить інтересам держави і суспільства.
3. Стягнути з ТОВ «Сіріус» (м. Донецьк, вул. Кірова, шахта «Кіровська», р\р 260059801862 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 25095214) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31118095600002 в банку одержувача - Управління держказначейства в АРК, МФО 824026, одержувач-Держбюджет, м.Сімферополь, ОКПО 22301854) держмито в сумі 42,50грн.
4. Стягнути з СПД Суздальцева Михайла Степановича ( м.Джанкой, пров. Комсомольський, 60, ІНН 2544007476, р/р 260095853 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31118095600002 в банку одержувача - Управління держказначейства в АРК, МФО 824026, одержувач-Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 22301854) держмито в сумі 42,50грн.
5. Стягнути з ТОВ «Сіріус» (м. Донецьк, вул. Кірова, шахта «Кіровська», р\р 260059801862 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 25095214) на користь ДП «Судовий інформаційний центр» (рахунок 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 59,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з СПД Суздальцева Михайла Степановича ( м.Джанкой, пров. Комсомольський, 60, ІНН 2544007476, р/р 260095853 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) на користь ДП «Судовий інформаційний центр» (рахунок 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 59,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Маргарітов М.В.