Справа: №22ц-3477/10 Категорія: 46
Головуючий у І-ій інстанції: Золотар М.М.
Доповідач: Дроботя В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого – Дроботі В.В.,
суддів – Боднар О.В., Мацунича М.В.,
при секретарі - Коновчук Т.В.
з участю відповідача ОСОБА_2,
представників сторін ОСОБА_3, ОСОБА_4,
прокурора Горзов Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_5 на рішення Іршавського районного суду від 01 липня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Зазначеним рішенням у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відібрання дитини відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги. Вказує на те, що суд неправильно оцінив наявні докази та неправильно застосував матеріальний закон.
Колегія вважає, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення судом касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Скасовуючи попередні судові рішення Верховний Суд України в ухвалі від 10 лютого 2010 року зазначив на необхідність врахування вимог ч.3 ст.160 та ч.3 ст.163 Сімейного кодексу України при вирішенні даного спору.
Судом першої інстанції при відмові у позові враховано, що дитина позивача з 2003 року проживає з відповідачем, який після смерті матері дитини, призначений опікуном.
Відповідач має усі необхідні умови для нормального проживання дитини, оскільки є власником житлового будинку та земельної ділянки в с.В.Раковець Іршавського району.
Дитина позивача, якій виповнилось 14 років, бажає проживати з відповідачем, якого вважає батьком, змінювати місце проживання не хоче.
Орган опіки та піклування вважає за необхідне та доцільне дитину залишити на вихованні у відповідача.
Сам позивач не здійснював у належному обсязі кроків по вихованню та утриманню доньки, що призвело до відсутності прихильності до нього з боку доньки.
Відповідно до положень ч.3 ст.163 СК України суд відмовляє у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькові, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.
Враховуючи наведене, колегія погоджується з висновком суду про необхідність відмови у задоволенні позову.
Доводи скарги до уваги прийняті бути не можуть та спростовуються викладеним вище.
Колегія констатує, що наявність даних судових рішень не позбавляє позивача здійснювати свої права та обов’язки щодо доньки, які передбачені ст.ст.150, 151, 153, 155 Сімейного кодексу України.
Відповідно до положень ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Іршавського районного суду від 01 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20 днів шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом :
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області В.В. Дроботя