ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22 жовтня 2007 р. |
№ 2-5/4431-2007 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Подоляк О.А., Грека Б.М., Козир Т.П.,
розглянувши касаційну скаргу |
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 |
на постанову |
від 13.08.2007 р. Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі |
№ 2-5/4431-2007 |
за позовом |
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 |
до |
ВАТ “Кримспецсільгоспмонтаж” Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації |
про |
визнання права власності |
в с т а н о в и в :
В силу ст. 110 ГПК України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 10.10.2007 р. на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2007 р.
Касаційну скаргу подано з пропуском встановленого законом процесуального строку для подання касаційної скарги, про що свідчать, зокрема, дата складення скарги (10.10.2007 р.), квитанція банку №QS253229 (12.10.2007 р.), фіскальні чеки пошти (12.10.2007 р.).
Касаційна скарга містить клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.
Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
Враховуючи, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Згідно положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування заявленого клопотання оскаржувач посилається на одержання оскаржуваної постанови 20.09.2007 р.
Проте, ці твердження оскаржувача не можна визнати поважними причинами пропуску встановленого законом процесуального строку для подання касаційної скарги, оскільки вони не підтвердженні документально.
Оскаржувачем не обґрунтовано причини, які перешкоджали поданню касаційної скарги після 20.09.2007 р. (касаційну скаргу подано 12.10.2007 р.), а колегія суддів таких причин не вбачає.
Оскаржувач не довів обставину -поважність причини звернення до суду касаційної інстанції з пропуском встановленого на касаційне оскарження процесуального строку, як необхідну складову підстави відповідної вимоги щодо відновлення цього строку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про неповажність причин пропуску встановленого законом процесуального строку для подання касаційної скарги.
Врахувавши положення ст. ст. 43, 53 ГПК України, не визнавши причини пропуску встановленого законом процесуального строку для подання касаційної скарги поважними, колегія суддів відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про відновлення цього строку.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд
у х в а л и в:
Відмовити Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 повернути заявнику.
Видати довідку на повернення державного мита.
Судді О. Подоляк
Б. Грек
Т. Козир