ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2007 р. | № 43/54пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
розглянув касаційну скаргу |
Виконавчого комітету Донецької міської ради |
та касаційне подання Прокурора Донецької області |
на постанову | від 30.05.07 Донецького апеляційного господарського суду |
у справі | № 43/54 пд господарського суду Донецької області |
за позовом | ТзОВ "МВА" |
до | Донецької міської ради Виконавчого комітету Донецької міської ради |
про | зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки |
у справі взяли участь представники
прокуратури: не з'явилися
позивача: не з'явилися
відповідача:
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.04.2007 (суддя І. Зубченко), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2007 (судді: М. Запорощенко, Р. Волкова, Г. Старовойтова), позовні вимоги задоволені, зобов’язано виконком міської ради укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки. Судові акти мотивовані тим, що при переході права власності на павільйон, право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Відповідачі не мають суттєвих заперечень проти оренди позивачем спірної земельної ділянки.
В касаційному поданні прокурор міста Донецька та в касаційній скарзі Виконком міської ради м. Донецька просять скасувати прийняті у справі судові рішення та в позові відмовити. Прокурор та виконком вважають, що суди безпідставно застосували ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки позивач придбав рухоме майно –торгівельний павільйон, який не є будівлею або спорудою. У позивача відсутні документи, що посвідчують право на землю і не встановлені межі земельної ділянки в натурі. За таких обставин згідно ст. 125, 126 ЗК України забороняється використовувати земельну ділянку. Виконком наполягає на тому, що позивачем порушений порядок отримання земельної ділянки в оренду, встановлений Рішенням Донецької міської ради № 23/21 від 16.12.2005 “Про затвердження Порядку відведення земельних ділянок в оренду і надання в постійне користування”
Судом не встановлено, що відповідачі порушили право позивача оформити землю в оренду, а саме –у позивача є рішення ради про відмову у наданні земельної ділянки в користування або його клопотання залишено без розгляду. Судові рішення не відповідають вимогам ст. 19 Конституції України, оскільки передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішень ради. Крім цього, судами порушено вимоги ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що у спорі про спонукання укласти договір в резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору. Позивачем проект договору оренди суду не надавався.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Згідно з договором купівлі-продажу від 02.06.2005р., укладеним приватним підприємством “Сотел” та позивачем, позивачу перейшло право власності на рухоме майно - торгівельний павільйон по вул. Університетська у м. Донецьку (на південь від будинку № 18) загальною площею 55,00 кв.м.
За приписом ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування —на підставі договору оренди.
З метою отримання права користування - оренди земельної ділянки позивач звернувся до відповідача 1 з клопотанням 11.07.2005 р.
Як встановлено судом, в процесі підготовки до оформлення права на земельну ділянку площею 0,0131 га позивачем підготовлені належні документи, 09.06.2006р. виконкомом Донецької міської ради було дозволено підготовку матеріалів для розробки технічної документації для переоформлення земельної ділянки під існуючий об'єкт - торгівельний павільйон та гостьову автозупинку по вул. Університетська у Ворошиловському районі м. Донецька, були отримані необхідні дозволи та позитивні висновки від управління земельних ресурсів, Центрально-Донецької регіональної екологічної інспекції, науково-медичного відділу охорони пам'яток історії та культури, управління містобудування та архітектури.
Таким чином, позивачем виконані всі необхідні дії для укладення договору оренди земельної ділянки під існуючий об'єкт, проте до цього часу відповідний договір оренди за невідомими обставинами не укладений з причин, які від позивача не залежать.
Як встановлено судом, рішенням Донецької міської ради від 24.06.2005р. № 20/16 повноваження щодо зміни цільового призначення земель, погодження місця розташування об'єктів на земельних ділянках, передачі у власність, надання в постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок та ін., делеговані виконкому Донецької міської ради, який і є належним орендодавцем земельної ділянки.
Крім того судом встановлено, що відповідачі не мають суттєвих заперечень проти оренди позивачем земельної ділянки, посилаючись тільки на порушення ним порядку відведення земельних ділянок в оренду і надання у постійне користування, ствердженого рішенням Донецької міської ради від 16.12.2005р. № 23/21.
Проте, однозначно відповідачами не визначено порушень позивачем зазначеного Порядку, відсутність рішення про надання земельної ділянки є порушенням орендодавця, а не особи, яка має намір оренди.
Відповідно ст. 120 ЗК України, право на земельну ділянку або її частину може переходити до власника споруди на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на праві договору оренди. Цією нормою не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки у разі відсутності заперечень з боку сторін.
Разом з тим, відповідно до п.34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання землі в оренду та поновлення договору оренди землі) вирішуються на пленарному засіданні ради –сесії з винесенням рішення.
Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті прийняття рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку (ст. 77 зазначеного вище закону, ч.9 ст. 123 ЗК України).
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення на сесії.
Зважаючи на те, що необхідною умовою укладання та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов’язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є рішенням його виключного, передбаченого Конституцією України права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій не встановили обставин прийняття міською радою рішення про укладання договору оренди землі або про відмову в укладанні.
Ними взагалі не досліджувалися обставини порушення права позивача на оренду і яким чином це відбулося: протиправними діями голови міськради, якому було адресовано клопотання або радою. Хто отримав клопотання позивача і що з ним відбулося в подальшому.
Не з’ясовано, на яких правах користувався спірною земельною ділянкою продавець павільйону ПП “Сотел”, чи були встановлені її межі в натурі (ст. 125 ЗК України), чи оформлення землі триває і зараз. Тільки встановивши зазначені обставини можливо вирішити чи підлягає застосуванню ст. 120 ЗК України або 377 ЦК України та необхідність проекту договору оренди.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку, що відповідач порушив право позивача на укладання договору оренди землі.
В порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судами не встановлені всі обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. За таких обставин задоволення позовних вимог не відповідає вимогам Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Земельному кодексу України.
Неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень, а справа –направленню на новий розгляд.
При повторному розгляді необхідно з’ясувати всі обставини справи; зокрема, в який спосіб було порушено право позивача відповідачем (якщо було) і в залежності від встановленого уточнити позовні вимоги і з’ясувати в порядку якого судочинства вони повинні розглядатися.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконкому Донецької міської ради та касаційне подання прокурора Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2007 та рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2007 –скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун
дп