Справа № 2а-1394/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 року                                     м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді:                         Багрової А.Г.,

                      при секретарі:                                 Шульдякової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України у м. Нікополі про зобов’язання нарахувати державну допомогу «дітям війни», суд

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у м. Нікополі (далі – УПФУ) про поновлення строку звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну допомогу як це передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

            В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом Закону) має статус «дитини війни». Вона отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ у м. Нікополі.

    Згідно зі ст. 6 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 р., передбачалось підвищення розміру щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2006-2007 р. така допомога йому взагалі не виплачувалась, а в 2008 р. виплачувалася у меншому розмірі, бо дане підвищення призупинялось Законами України «Про державний бюджет України» на 2006-2008 р..

            Позивач вважає, що після прийняття рішення Конституційним судом України 09.07.2007р. та 22.05.2008р. про визнання неконституційними положення статті Законів України «Про державний бюджет України» на 2007 р. та 2008 р.. про призупинення підвищення щомісячного довічного утримання, УПФУ повинно було здійснити перерахунок його пенсії  та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом. На даний час такий перерахунок не проведений. Вона зверталася до УПФУ в м. Нікополі з заявою про проведення донарахування та виплати належних йому сум в розмірі 3126 грн. 40 коп., але в задоволені заяв йому було необґрунтовано відмовлено.

            Тому позивач просить суд визнати протиправною дії УПФУ в м. Нікополі щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії та зобов’язати УПФУ в м. Нікополі здійснити перерахунок і забезпечити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2009 роки в сумі 3126 грн. 40 коп.

    Позивач в судове засідання не з’явилася, була повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності на позовних вимогах наполягає.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, подала до суду письмові заперечення в яких вказує на пропуск без поважної причини строку на звернення до адміністративного суду щодо перерахунку, бо рішення Конституційного суду України були офіційно оприлюднені. Дію ст.. 6 Закону на 2006 рік було зупинено і це зупинення законодавчо не відмінялося. Також було зупинено дію ст.. 6 Закону на 2007 рік, а рішення Конституційного Суду України, яким було визнано неконституційним це зупинення набуло чинності 09.07.2007 року. Але при цьому в Законі не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення перерахунку особам, які мають статус «дітей війни». На 2008 рік Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено, що «дітям війни» до пенсії виплачується підвищення в розмірі 10% від прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність. Ці надбавки позивачу виплачувались. Таким чином, оскільки УПФУ в м. Нікополі діяло в межах норм діючого законодавства, вважає, що підстав для задоволення позову немає.

    Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

    Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отриманні з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, отже беручи до уваги вищезазначене та Постанову Вищого Адміністративного Суду від 19 січня 2010 року № К-37090/09, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не обмежений, а тому позивач не пропустив строк звернення до суду.

             Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 6). Вона отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ у м. Нікополі.

            Відповідно до  ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який був прийнятий 18.11.2004 р. і набув чинності з 01.01.2006 р., дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

            П.12 ст. 72 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також була призупинена дія ст.. 6 Закону, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів» ст. 6 Закону була змінена і передбачено виплату розміру підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (тобто – 10%  від прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність.

           Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р. та № 10рп/2008 від 22.05.2008р. положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст..6 Закону та  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів» щодо зміни редакції ст.. 6 Закону визнані неконституційними, а отже втратили чинність відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» з дня прийняття рішення про їх неконституційність.

              Таким чином, суд вважає, що після  прийняття  рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом.

 Щодо визнання дій УПФ неправомірними по нарахуванню позивачу пенсійних виплат за 2009-2010 роки, суд приймає до уваги Лист Вищого адміністративного Суду України від 01.12.2009 року № 1623/13/13-09, та зазначає наступне.

    Статтею ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства  визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмірі мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Проте, судом було встановлено, що УПФУ у м. Нікополі будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і виплату такого підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року безпідставно не здійснювало.

    Тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню за період після винесення Конституційним Судом України зазначених вище рішень, позивачу повинен бути зроблений перерахунок пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

                Керуючись ст.ст. 99, 159, 161 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд

постановив:

1.   Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.   Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у м. Нікополі щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1.

3.   Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі перерахувати ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р, та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у випадках передбачених статтею 186 КАС України.

Суддя:                                       А.Г. Багрова